Вибори в Р. Молдова під тиском Кремля
Яке майбутнє обере Р. Молдова 28 вересня - європейський курс поруч з Румунією та Україною чи повернення до орбіти Кремля?
Василь Каптару, 17.09.2025, 13:21
Менше двох тижнів віддаляють нас від парламентських виборів у Республіці Молдова, наслідки яких будуть відчутні далеко за межами цієї країни. У регіональному контексті, позначеному війною Росії проти України та геополітичними інтересами в Чорноморському регіоні, результат цих виборів вплине не лише на політичний курс Кишинева, але й на стабільність усього регіону. Адже, Молдова, яка продовжує європейський курс і співпрацює з Румунією, Україною та західними партнерами, зміцнить східний фланг НАТО і зробить внесок у безпеку Чорного моря. І навпаки, законодавчий орган, в якому домінують або, який перебуває під впливом проросійських сил, створив би нову точку вразливості в безпосередньому сусідстві з Румунією та Україною та надав би Кремлю додаткові важелі для дестабілізації України.
Президентка Майя Санду попереджає, що виборчий процес піддається масованій операції маніпуляцій та дезінформації, організованій Російською Федерацією, яка використовує тисячі тролів, ботів і технології штучного інтелекту, щоб наповнити публічний простір фейковими новинами. Ставки величезні: Москва готова інвестувати суми, еквівалентні 1% ВВП Молдови, щоб вплинути на результат виборів і повернути Кишинів у свою орбіту.
Напружена передвиборча кампанія та опитування
Отже Росія витрачає значні кошти на просування своєї пропаганди в Р. Молдова. За даними молдовських ЗМІ, через структури олігарха-втікача Ілана Шора, який переховується в Росії, та російський «Промсвязьбанк» у країну систематично переправляють величезні гроші. Днями в Кишиневі відбулися обшуки в межах кримінальної справи про незаконне фінансування політичних партій. Співробітники Національного центру боротьби з корупцією вилучили близько 1,2 млн доларів США готівкою у різних валютах. Йдеться про діяльність групи осіб, які могли бути залучені до схеми нелегального фінансування політичної сили напередодні парламентських виборів. Про яку саме партію йде мова – офіційно не уточнюють.
Подібні спроби підкупу молдовських громадян уже траплялися раніше. Так, у середині серпня Ілан Шор пропонував по 3 тисячі доларів щомісяця за участь в антиурядових протестах.
Паралельно Москва здійснює інформаційний тиск, насичуючи молдовський сегмент інтернету маніпулятивним контентом. Основні меседжі спрямовані проти європейської інтеграції та реформ, які впроваджують проєвропейська президентка Майя Санду та керівна партія «Дія та солідарність». Для поширення фейків використовується масштабна бот-мережа під назвою “Матрьошка”, що імітує матеріали іноземних медіа.
Під безпрецедентним впливом Росії опинилася і молдовська діаспора. За кордоном проживає до мільйона громадян країни – від чверті до третини всього населення. Їхні голоси здатні суттєво вплинути на підсумки виборів. Саме так сталося у 2024 році під час президентських перегонів та референдуму щодо євроінтеграції. Тоді близько 80% представників діаспори підтримали чинну главу держави, а проросійський кандидат Александр Стояногло отримав всього 20% голосів. Водночас у самій Молдові розклад сил був інший: за Стояногло проголосували 51% виборців, тоді як за Майю Санду — близько 49%.
Останнє опитування громадської думки, проведене 6-13 вересня, показує, що правляча партія «Дія і солідарність» (PAS) зберігає перевагу, але не має гарантій, що самостійно сформує парламентську більшість. Ризик проходження до парламенту кількох проросійських партій може ускладнити майбутню політичну архітектуру та послабити європейську орієнтацію Молдови.
Опитування, опубліковане Watchdog та CBS Research, показує, що 52% громадян підтримують членство в ЄС, 24% проголосували б за вступ до НАТО і 33% підтримали б об’єднання з Румунією. Ці цифри підтверджують глибокий розкол суспільства, в якому геополітичний вибір Молдови залишається серйозним випробуванням як для внутрішньої безпеки країни, так і для стабільності всього Чорноморського регіону.
Репортаж із Кишинева
Кореспондентка Радіо Румунія в Кишиневі Мар’яна Васілаке розповіла про основних конкурентів, які змагаються за 101 місце у молдовському законодавчому органі. «У парламентських виборах у Республіці Молдова беруть участь 15 політичних партій, 4 виборчі блоки та 4 незалежні кандидати. Опитування в Кишиневі дають найбільші шанси потрапити до наступного парламенту нинішній правлячій партії PAS, заснованій президенткою Майєю Санду, яка обіцяє вступ Молдови до Європейського Союзу до 2030 року, та двом іншим проросійським силам: «Патріотичний блок» та «Альтернатива». До першого входять соціалісти та комуністи, включаючи колишніх президентів Ігоря Додона та Володимира Вороніна, а до другого – мер Кишинева Іван Чебан, якому нещодавно був заборонений в’їзд до Румунії з міркувань національної безпеки. Вибори мають вирішальне значення для європейського курсу країни. Молдова є кандидатом на членство в ЄС й, якщо нинішня правляча партія втратить більшість, існує ризик, що цей шлях може бути заблокований. Саме це стоїть на кону на виборах 28 вересня.»
Росія намагається зупинити європейський курс Молдови за допомогою політичного, економічного та інформаційного тиску. Для Кремля незворотне зближення Кишинева з Європейським Союзом і посилення співпраці з Румунією та Україною означатиме втрату стратегічного інструменту впливу в Чорноморському регіоні. Кореспондентка Радіо Румунія в Кишиневі Мар’яна Васілаке зазначає: «У цьому контексті тиск з боку Кремля є безпрецедентним – через незаконне фінансування політичних партій, підкуп виборців, проплачені протести, спроби дестабілізації, дезінформацію тощо. Якщо минулого року їм вдалося створити складну мережу впливу та підкупу виборців, розроблену засудженим утікачем Іланом Шором у Москві, до якої були залучені десятки тисяч громадян, то цього року вона була подвоєна мережею дезінформації в соціальних медіа. Кілька партій, пов’язаних з Шором, не були допущені до виборчої кампанії через непрозоре фінансування під час попередніх кампаній. Центральна виборча комісія також встановила, що ці партії є правонаступниками колишньої партії, оголошеної неконституційною. Вибори в Республіці Молдова також важливі з точки зору безпеки, оскільки країна знаходиться по сусідству з російською війною проти України та сепаратистською зоною, а тираспольський режим фактично контролюється з Москви. У разі приходу до влади в Кишиневі проросійського уряду, Придністровський регіон може бути використаний проти України.»
Геополітичні загрози
Парламентські вибори в Молдові виходять далеко за межі внутрішньої політики й набувають виразного геополітичного виміру. Йдеться не лише про формування нового складу законодавчого органу, а про стратегічний вибір: збереження європейського курсу чи повернення під вплив Кремля. У нинішніх умовах війни Росії проти України та загострення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні, результат голосування визначатиме не тільки майбутнє Кишинева, а й вплине на баланс сил у регіоні, безпеку України, Румунії та всього східного флангу НАТО. Тому вибори в Молдові – це не лише змагання партій за місця в парламенті. Це тест на здатність суспільства протистояти зовнішньому втручанню й відстояти своє право на власний геополітичний вибір. На цьому наголосив і румунський журналіст з Молдови Віталій Кожокарь. «Ми повинні розуміти, що вибори в Республіці Молдова завжди були геополітичними. Місцеві вибори у великих містах, наприклад, мають геополітичних вимір. Там, де є чітко проєвропейське населення, і мер буде проєвропейським, за певними винятками, звичайно. Але вибори завжди були, особливо такі великі, національні, вони завжди були геополітичними, тобто люди стояли перед вибором Схід-Захід, ЄС чи Росія. І тепер ситуація не є винятком – усе це видно неозброєним оком.» Віталій Кожокарь також наголосив, що Республіка Молдова та Румунія розглядаються Москвою як єдиний інформаційний простір, і будь-яка тактика, застосована в Румунії, завжди використовується в Республіці Молдова, і навпаки.
Своєю чергою ексміністр оборони Р. Молдова Анатол Шалару стверджує, що російська влада продовжує зусилля з дестабілізації молдовського суспільства. «Я впевнений, що Росія активізує свої зусилля з дестабілізації і намагатиметься охопити якомога ширший спектр, якомога ширший прошарок суспільства, щоб створити критичну масу, необхідну для перемоги на виборах. Крім цього, я хотів би додати, що останнім часом росіяни активізували свої зусилля в Телеграмі. Вони відкрили багато акаунтів і перенесли чати в Telegram, і зараз російська пропаганда в Республіці Молдова в основному працює в Telegram, тому що це месенджер, який контролюється російською ФСБ, і в ньому вони можуть контролювати опонентів, при необхідності блокувати їх.»
28 вересня Путін може опинитися на румунському кордоні
Колишній президент Румунії Траян Бесеску на своїй сторінці у Facebook попередив, що вже «ввечері 28 вересня Путін та його прихильники можуть опинитися на румунському кордоні», залежно від результатів парламентських виборів у Республіці Молдова. Ось що він думає з цього приводу. «Зараз справа за партіями – мобілізувати свій електорат і симпатиків, переконати, зокрема, громадян Республіки Молдова в діаспорі, тих, хто працює в країнах ЄС на підставі румунського громадянства, адже їх налічується близько одного мільйона. З 1,5 мільйона румунських паспортів, виданих громадянам Республіки Молдова, один мільйон громадян працює в Європейському Союзі. Дуже важливо, щоб ці люди вийшли і проголосували. І я хотів би згадати те, що сталося минулого року. Пані Майя Санду виграла вибори завдяки голосуванню діаспори. Референдум за проєвропейський вибір був виграний завдяки голосам діаспори, тому що результатвголосування на території Республіки Молдова не було на користь ні пані Майї Санду, ні проєвропейського референдуму. Тому життєво важливо, щоб громадяни Республіки Молдова, які мають і громадянство Румунії, котрі працюють в Європейському Союзі, прийшли на виборчі дільниці 28 вересня і підтримали європейський курс Республіки Молдова. В іншому випадку, їхня мрія буде зруйнована, мрія про реінтеграцію Республіки Молдова в Європу.»
Молдова як тил України
За словами Анатола Шалару, на сьогодні інтереси Росії щодо Республіки Молдова значно перевищують ті, що були з 1991 року по сьогоднішній день. Вони є домінуючими у порівнянні з іншими регіональними прагненнями, адже Москва, прагнучи стати центром багатополярного світу та встановити контроль у цьому регіоні, вважає, що Молдова повинна слугувати російським плацдармом. «Насамперед – це включає інтерес підкорити Україну, а для цього їм потрібно посилити свою військову присутність у Молдові. У Путіна більше немає часу грати в демократію в Молдові. Путін хоче її зараз, тому що через чотири роки Республіка Молдова може стати членом Європейського Союзу і тоді у нього не буде жодного шансу. Путін хоче отримати владу, встановити промосковський уряд, скасувати безпековий та антитерористичний фільтр, який діє в аеропорту і, який відфільтровує всіх російських громадян, білорусів або тих, хто має зв’язки з Росією, тому що сьогодні Росія не може дістатися до Кишинева наземним шляхом. Вона намагалася дістатися Кишинева через Бухарест, але програла вибори 18 травня. Зараз Росія намагається знову відкрити повітряні шляхи для росіян.»
Анатол Шалару каже, що якщо, наприклад, росіянин сідає на літак з Москви до Єревана, а звідти бере квиток до Кишинева, його там перевіряють і розвертають назад, тому що сьогодні уряд встановив фільтр в аеропорту. Якщо в Республіці Молдова буде проросійський уряд, фільтр зникне і сотні російських військових зможуть прибувати щодня, що посилить військову присутність Росії. «І тоді Україна буде змушена перекинути три, чотири, п’ять бригад до кордону з Молдовою, перекинути сюди свою військову техніку, забрати її з фронту, тому що у неї просто не буде військових. Саме тому Путін хоче, щоб Республіка Молдова перейшла на бік зла, щоб вона становила загрозу для східного флангу НАТО та Європейського Союзу і загрозу для України. І ті, хто сьогодні говорять, що Росія нам не ворог і не зробила нам нічого поганого, не розуміють, що безпека Румунії, і, насправді, не тільки Румунії, починається не на Пруті, а на Дністрі. А суверенна, безпечна Румунія не може існувати без безпечного сусіда, яким сьогодні є Республіка Молдова, і без України, вірної європейським цінностям. Росія на кордоні з Румунією обернеться катастрофою для всього Європейського Союзу.»
Гібридна тактика Росії проти молдовської держави
Професор Оксфордського університету Корнеліу Бджола підкреслює, що в Республіці Молдова проєвропейський та проросійський меседжи є надзвичайно чіткими і не залишають місця для сумнівів. Він також зазначає, що, перебуваючи на геополітичному кордоні між Європою та Росією, Молдова перебуває під постійним тиском Москви, яка намагатиметься повернути її у сферу свого впливу. «Росія, з точки зору стратегії, застосовує в гібридному плані ту ж саму стратегію, яку вона застосовує в Україні у звичайному плані. Тобто, перевантажити оборону Республіки Молдова, з гібридної точки зору, все більшою кількістю операцій, щоб вона не мала можливості відповісти на всі з них. Це і операції з дезінформації, але є і офлайн-операції, тобто протестні операції. Водночас ми повинні очікувати і набагато серйозніших операцій, які на сьогодні не зрозуміло, чи вони можуть діяти, я маю на увазі різного роду найманців, яким суспільство і влада на даний момент готові протидіяти.»
Корнеліу Бджола вважає, що Москва має чіткий план, як заблокувати європейський курс Молдови й, якщо до влади повернуться проросійські партії, вона може знищити досягнення останніх чотирьох років, застосувавши чистки та захоплення державних інститутів за грузинським сценарієм. Однак молдовська влада краще підготовлена до гібридної війни, навіть ніж румунська, і підтримка корисних голосів невеликих проєвропейських партій має важливе значення для збереження європейської траєкторії та регіональної безпеки.
