ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Симпозіум “Святі Кирило і Мефодій – засновники слов’янської писемності і культури”

Бухарестський Союз українців Румунії, спільно з Асоціацією слов'яністів Румунії та Посольством України в Бухаресті, організував симпозіум «Святі Кирило і Мефодій - засновники слов'янської писемності і культури».

Симпозіум “Святі Кирило і Мефодій – засновники слов’янської писемності і культури”
Симпозіум “Святі Кирило і Мефодій – засновники слов’янської писемності і культури”

, 18.07.2017, 06:55

Бухарестський Союз українців Румунії, спільно з Асоціацією слов’яністів Румунії та Посольством України в Бухаресті, організував симпозіум «Святі Кирило і Мефодій – засновники слов’янської писемності і культури». Захід пройшов у вівторок, 30 травня, у Бухаресті за участю учених та дослідників слов’яністів, викладачів слов’янських мов Бухарестського університету, студентів, румунської та української громадськості столиці. Можна було послухати цікаві доповіді про святих Кирила і Мефодія, про слов’янську писемність та культуру і їх вплив на румунську мову і культуру.

Учасник цього культурного заходу професор Іван Робчук розповідає:Сьогодні ми взяли участь у дуже цікавому заході, організованому Бухарестською організацією Союзу українців Румунії, разом з Факультетом іноземних мов Бухарестського університету. Тема заходу: Кирило і Мефодій- автори кирилиці і глаголиці. Це перші алфавіти для слов’янської культури. Вони були створені у ІХ ст. і мали великий вплив на алфавіти слов’янських православних країн, які придбали кирилицю. Я хочу сказати, що крім чисто слов’янських країн, які використовували кирилицю створену Кирилом і Мефодієм, також ці алфавіти були застосовані і в давній румунській культурі. Вона була виражена цим алфавітом з ХІ ст. аж до 1860 року, під час правління Александа Йона Кузи. Румунська мова використовувала цей алфавіт. Застосувала його до фонетики румунської мови. Правда, додала своєрідні графічні знаки, і хоча це народ неслов’янський, довго використовував його. Існують оригінальні документи написані цим алфавітом.

Голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило підбила підсумки цього заходу: Я щаслива, що нам вдалося зорганізувати цей захід. Ми самі не знали як його назвати. Конференцією, симпозіумом або круглим столом. Але він задовольнив усі сфери наших учасників. І науковців, і тих, котрі люблять послухати українську музику. Союз українців Бухареста організував це свято. Нам дуже подобається, в останній час, збирати нацменшини на спільні заходи. Ми хочемо, щоб була співпраця і дружба, тим паче, коли йдеться про таких надзвичайних попередників, як святі Кирило і Мефодій. Вони основоположники слов’янської писемності і культури. Ми не можемо йти далі і не відзначати наших попередників. Як було сказано це люди, які зробили дуже великий внесок щодо майбутнього слов’янського суспільства, цивілізації та культури. І це нас зобов’язує, щоб ми відзначали наших попередників. Особливо святий Кирило так багато зробив, щоб можна служити слов’янською мовою. Добитися цього було надзвичайно важко. Вони терпіли за це. І ці два святі доклали багато зусиль, щоб переконати Рим, і інші церкви, що слов’яни також мають право на своє служіння. Так як, потім українці і інші слов’янські народи боролись, щоб їх мова також була присутня у Божій Церкві. Ми дуже задоволені, що Факультет іноземних мов відгукнувся, і наші бувші викладачі, а тепер колеги, допомогли нам зорганізувати це свято. Пані Йонеску, яка займається чеською мовою і літературою представила дуже гарно на відеопроекторі свої дослідження у галузі того, що здійснили святі Кирило і Мефодій. Була і українська музика. І люди були дуже задоволені.

Створення власного, самобутнього слов’янського алфавіту (кирилиці) поклало початок утвердженню культур слов’янських народів як рівноправних серед інших європейських культур. У цьому полягає велика історична заслуга братів Кирила та Мефодія.

Директор INSCOP Research Ремус Штефуряк (праворуч) та генеральний директор Центру
Взаємини Середа, 04 Березня 2026

Чотири роки війни в Україні: вплив на громадську думку в Румунії

Понад половина румунів – 54,9%, вважають, що відповідальність за початок війни в...

Чотири роки війни в Україні: вплив на громадську думку в Румунії
Книга «Листи кохання і війни», що зворушила Європу, тепер доступна румунською
Взаємини Середа, 25 Лютого 2026

Книга «Листи кохання і війни», що зворушила Європу, тепер доступна румунською

23 лютого в бухарестській книгарні «Humanitas», розташованій біля парку Чішміджіу,...

Книга «Листи кохання і війни», що зворушила Європу, тепер доступна румунською
Україна ближче до Румунії
Взаємини Середа, 18 Лютого 2026

Україна ближче до Румунії

На початку 2026 року Румунія зробила стратегічний крок у розвитку своєї...

Україна ближче до Румунії
Сталий мир чи заморожений конфлікт в Україні?
Взаємини Середа, 11 Лютого 2026

Сталий мир чи заморожений конфлікт в Україні?

На початку лютого в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, пройшов...

Сталий мир чи заморожений конфлікт в Україні?
Взаємини Середа, 04 Лютого 2026

Чи наближується Україна до завершення війни? Погляд з Румунії

Останній великий ракетно-дроновий удар Росії по Україні стався на тлі одночасних...

Чи наближується Україна до завершення війни? Погляд з Румунії
Взаємини Середа, 28 Січня 2026

ІІІ-й Форум парламентських комітетів з питань правової політики

З 22 по 25 січня в селі Мойсей Марамуреського повіту, поблизу кордону з Україною,...

ІІІ-й Форум парламентських комітетів з питань правової політики
Взаємини Середа, 14 Січня 2026

Війна в Україні та виклики безпеки у регіоні Чорного моря та на Балканах

Розпочата майже чотири роки тому так звана «спеціальна військова операція»...

Війна в Україні та виклики безпеки у регіоні Чорного моря та на Балканах
Взаємини Середа, 31 Грудня 2025

Огляд румунсько-українських відносин у 2025 році

2025 рік став роком чіткої політичної визначеності та інтенсивної взаємодії між...

Огляд румунсько-українських відносин у 2025 році

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company