Чотири роки війни в Україні: вплив на громадську думку в Румунії

Майже 50% румунів вважають, що Росія винна у початку війни в Україні, тоді як 14,1% вказують на Україну - випливає з останнього соцопитування, проведеного INSCOP Research.

Василь Каптару, 04.03.2026, 07:07

Понад половина румунів – 54,9%, вважають, що відповідальність за початок війни в Україні несе Росія, тоді як понад 14% покладають провину на Україну. Про це свідчать результати останнього опитування, проведеного INSCOP Research на замовлення центру «Нова стратегія» у період з 28 січня по 6 лютого. Дослідження також зафіксувало зростання частки респондентів, які переконані, що Росія виграє війну: цього року так вважають 44,5% опитаних, порівняно з трохи більш ніж 26% у травні 2022 року та 32,6% у листопаді 2023 року. Соціологічне опитування під назвою «Чотири роки війни в Україні – глибокий вплив на громадську думку в Румунії» охоплювало низку тем, зокрема джерела занепокоєння румунів, перебіг війни, можливі сценарії її завершення, підтримку України, а також питання зовнішньої оборони Румунії.

Згідно з отриманими даними, 35% респондентів вважають, що для припинення війни Україна має піти на поступки Росії – проти 24,5% у листопаді 2023 року. Водночас 53,3% опитаних переконані, що Росія повинна вивести свої війська та повернути Україні окуповані території – порівняно з 64,7% у листопаді 2023 року.

Ремус Штефуряк, директор INSCOP Research, пояснює: «У цьому питанні ми також спостерігаємо очевидну поляризацію за політичними критеріями: думку, що Росія виграє війну, поділяють майже 45% румунів, із них 38% виборці лівої, керівної Соціал-демократичної партії (СДП), 26% – виборці іншої керівної Націонал-ліберальної партії (НЛП), 30% – виборці Союзу «За порятунок Румунії» (СПР) і 61% – виборці націоналістичного, правого Альянсу «За об’єднання румунів» (АОР). Це очевидна політична поляризація, чоловіки в значно більшій пропорції, ніж жінки. У всіх інших випадках спостерігається однорідність розподілу думок за віком, освітою, місцем проживання, наявністю акаунтів у соціальних мережах, можливо, користувачі TikTok у пропорції 52%, тобто вище середнього показника 44,5%, вважають, що Росія виграє війну. Що стосується сприйняття «Україна виграє війну», так вважають 23,4% від загальної кількості населення, з яких 27% – це виборці СДП, 50% – виборці НЛП, 44% – виборці СПР, 13% – виборці АОР».

Ремус Штефуряк зазначає, що в дослідженні спостерігається відмінність у сприйнятті серед молоді порівняно з іншими віковими групами:

«35% молодих людей, що значно перевищує середній показник по населенню (23%), вважають, що Україна виграє цю війну. Також трохи вищі відсотки серед населення з вищою освітою та мешканців Бухареста».

Щодо допомоги Україні, 31,5% респондентів вважають, що Румунія повинна надати гуманітарну підтримку, а 10,5% – військову допомогу. Водночас 42,6% опитаних вважають, що Румунія не повинна надавати жодної допомоги. Ремус Штефуряк додає:

«Щоб зупинити війну, Росія повинна відступити і повернути Україні території – у 2023 році співвідношення було явно непропорційним, що знову відображало певну прихильність до справи України; і не стільки справи України, скільки – легітимності, зрештою, міжнародного права, що є природним. Приблизно кожен четвертий румун вважав, що Україна повинна піти на поступки, за два з половиною роки цей відсоток зріс до 35%. Також ідею виведення російських військ та повернення територій тоді поділяли двоє з трьох румунів – дві третини. Сьогодні, практично, до цього висновку прийшов кожен другий опитаний – 53% вважають так».

Директор INSCOP Research Ремус Штефуряк переконаний, що ці дані відображають перехід від початкового сильного консенсусу щодо провини за початок війни до поступової фрагментації поглядів, що свідчить про підвищену сприйнятливість громадської думки до альтернативних наративів, підживлюваних безпрецедентною інформаційною війною. Він підкреслив, що зростання частки тих, хто покладає провину на інших акторів, крім Росії, вказує не лише на політичну поляризацію, а й на диверсифікацію геополітичних інтерпретацій серед населення на тлі постійного впливу зовнішніх і внутрішніх інформаційних кампаній. На його думку, ці зміни зумовлені відсутністю протягом останніх чотирьох років чітких і сміливих стратегічних комунікацій політичної еліти, які б послідовно відображали критичні інтереси Румунії.

На запитання про ймовірність завершення війни в Україні у 2026 році мирною угодою 8,9% румунів відповіли, що це відбудеться «в значній мірі», а 21,5% – «у досить значній мірі». Водночас 24,5% вважають, що це станеться «у досить незначній мірі», а 38,5% переконані, що це відбудеться «у дуже незначній мірі або взагалі не відбудеться». 6,7% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Частіше за середній показник у можливість мирної угоди в 2026 році вірять виборці АОР, молодь до 30 років, особи з початковою освітою, мешканці малих міст і працівники державного сектору. Найбільш скептичними є виборці СПР, люди з вищою освітою, мешканці Бухареста та працівники приватного сектору.

Щодо ризику початку нової війни в Європі, 30,1% респондентів вважають, що Росія може розпочати конфлікт упродовж найближчих трьох років, тоді як 58,8% не поділяють цієї думки. 11% не визначилися, а 0,1% не надали відповіді.

Дещо частіше за середній показник таку загрозу бачать виборці СДП, особи віком 30–44 років, люди з початковою освітою та мешканці сільської місцевості. Менш занепокоєні цією перспективою виборці НЛП, чоловіки, молодь до 30 років, особи з вищою освітою, мешканці Бухареста й великих міст, а також працівники державного сектору.

Джордже Скутару, генеральний директор New Strategy Center, на замовлення якого було проведене це соціологічне дослідження, коментуючи результати опитування зазначив, що воно відображає реальне сприйняття румунами тем, безпосередньо пов’язаних із війною в Україні та ключовими аспектами національної безпеки. За його словами, результати засвідчують наявність тривожних тенденцій у суспільстві, які посилилися під впливом внутрішніх і зовнішніх подій, недостатньо ефективної реакції інституцій та кампаній дезінформації.

Він підкреслив, що поточна ситуація зумовлена низкою чинників, зокрема непослідовною комунікацією політичної еліти щодо підтримки України, униканням тем оборони й безпеки Румунії попри міжнародні виклики, а також браком системної роботи над формуванням культури безпеки та громадянської відповідальності. На його думку, той факт, що 42,6% респондентів виступили проти будь-якої допомоги Україні, свідчить про серйозні недоліки державної комунікаційної політики в цьому питанні.

Джордже Скутару також зауважив, що через чотири роки після початку повномасштабної війни Росія продовжує впливати на громадську думку за допомогою дезінформаційних кампаній, що може гальмувати ухвалення політичних рішень. Він наголосив, що у разі неспроможності України чинити опір саме Румунія як держава-член НАТО може зіткнутися з істотним погіршенням безпекової ситуації. На його переконання, можливий колапс українського фронту означав би встановлення прямого кордону Румунії з Російською Федерацією на Дунаї та, ймовірно, на Пруті, з огляду на ризики для Республіки Молдова.

Він вважає, що румунські посадовці мали б чітко й переконливо пояснити громадянам необхідність підтримки України, оскільки йдеться насамперед про безпеку самої Румунії.

Крім того, генеральний директор центру «Нова стратегія» звернув увагу на крихкість громадянської культури у сфері оборони та підкреслив, що результати опитування мають стати сигналом для політиків. За його оцінкою, обов’язки Румунії як держави-члена НАТО не повністю усвідомлюються суспільством: існують очікування зовнішнього захисту у разі конфлікту, однак не завжди демонструється готовність до взаємної підтримки інших союзників у разі агресії. Він також висловив занепокоєння низьким рівнем довіри громадян до здатності країни захиститися від російської агресії та зазначив, що запити щодо знищення російських дронів, які порушують повітряний простір, фактично є зверненням до політичного й військового керівництва з вимогою вживати більш рішучих дій.

Згідно з тим самим опитуванням, рейтинг довіри до світових лідерів очолюють Дональд Трамп та Еммануель Макрон: 33% респондентів заявили, що найбільше довіряють американському президенту, а 26% – французькому. Далі в рейтингу йдуть Урсула фон дер Ляєн із рівнем довіри 23,7%, Володимир Зеленський – 23,1% і Фрідріх Мерц – 20,8%. На останніх позиціях опинилися Віктор Орбан – 20,5% та Володимир Путін із 17,5%. Опитування проводилося за анкетною методикою на вибірці з 1100 осіб, похибка становить ±3%.