ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Римо-католицький монастир Марія Радна

На березі річки Муреш, на арадській рівнині, де річка відділяє Радну від Ліпови, стоїть католицький монастир, відомий своєю столітньою історією та кількістю паломників усіх націй і конфесій, які переступають його поріг щорічно.

Римо-католицький монастир Марія Радна
Римо-католицький монастир Марія Радна

, 09.04.2023, 13:45

Цьогоріч найбільше релігійне свято Великдень припадає на квітень. Згідно з різницею в обрахунках, католики святкують його сьогодні – 9 квітня, а православні будуть святкувати наступного тижня – 16 квітня. Католицька церква (лат. Ecclesia Catholica) є найбільшою християнською церквою у світі, станом на 2018 рік – приблизно 1,3 млрд хрещених католиків у всьому світі, а в Румунії їх трохи більше мільйона. Сьогодні розповім вам про один з найвідоміших в нашій країні римо-католицьких чернечих осередків – монастир Марія Радна з населеного пункту Ліпова Арадського повіту.

На березі річки Муреш, на арадській рівнині, де річка відділяє Радну від Ліпови, стоїть католицький монастир, відомий своєю столітньою історією та кількістю паломників усіх націй і конфесій, об’єднаних вірою в Бога, які переступають його поріг щорічно. Перші згадки про початки чернечого життя в Радні датуються приблизно 1327 роком. Вони пов’язані з королем Угорщини Карлом Робертом Анжуйським, який побудував тут монастир і церкву, присвячені Святому Людовику Тулузькому, обидва будучи довірені ченцям-францисканцям з Боснії. Однак легенда свідчить, що монастир Марії Радни був побудований близько 1500 року на місці молитви ченців-францисканців. Сьогоднішня церква народилася лише через двісті років зі сліз пересічної жінки. Залишившись у молодому віці вдовою, вона дуже хотіла мати місце молитви лише для неї, невелику каплицю, де вона могла б оплакувати свого чоловіка, який помер молодим, і дякувати Богові за те, що допоміг їй, зрештою, знайти спокій. Незабаром після того, коли весь Банатський край упав під домінацію Османської імперії, місцеві віруючі та монахи-францисканці використовували цю каплицю як місце притулку та молитви. У 1551 р. починається османське панування, яке триватиме до 1716 р. У 1642 р. священику Андрію Стіпанчичу вдається після довгої та напруженої подорожі пішки до Константинополя і назад отримати, в обмін на значну суму грошей, від султана дозвіл на ремонт каплиці.

У 1668 році місцевий житель подарував церкві чудотворну ікону Божої Матері, шановану донині. Ніхто тоді не знав про її чудодійну силу. Вона була надрукована на папері в друкарні на півночі Італії тиражом у кілька десятків чи сотень примірників. Одну з них привезли в Радну, куплену в італійського мандрівного купця. Ікона являє собою образ Пресвятої Богородиці на горі Кармель, оточений невеликими ілюстраціями, з поясненнями італійською мовою, що описують події з людьми, які потребують допомоги, яким чудесним чином допомагає Мати Божа. У низу людські фігури горять у вогні чистилища, місця, де, як вірять католики, душі померлих з меншими гріхами очистяться перед тим, як потрапити в рай. У 1695 році османські солдати підпалили францисканську каплицю в Радні. Дивом не згоріла надрукована на папері ікона, яка пізніше була знайдена віруючими серед обгорілих останків.

ucra-biserica-maria-radna-lipova-1.png

За іншою легендою, копито коня турецького вершника, який хотів під’їхати до каплиці, вп’ялося в камінь. Сцену можна побачити на правій стіні церкви. У 1723 році була побудована нова, більша церква. У 1727 році розпочато будівництво західної частини нинішнього монастиря. Між 1743 і 1747 роками кількість монахів значно зросла, було додано південне крило монастирю. У 1756 році, 7 липня, на свято П’ятидесятниці, було закладено перший камінь нової церкви Марії Радна, стара церква вже була замала. Ця церква протрималася донині. У 1911 році дві вежі церкви були підвищені на 30 метрів кожна, таким чином досягнувши загальної висоти 67 метрів. У 1992 році Папа Іван Павло ІІ присвоїв паломницькій церкві Марії Радні титул Малої базиліки. У 2013 році в рамках проєкту, співфінансованого Європейським Союзом, було проведено повну реконструкцію комплексу, віднесеного до категорії пам’яток історії А. Мета – розвиток регіону та культурного туризму шляхом включення собору та монастиря Марії Радни до туристичної мережі.

Монастир цей є найбільшим місцем паломництва католиків у Тімішоарській єпархії та, водночас, важливим місцем молитви в усій Південно-Східній Європі, як для католиків, так і для православних, незалежно від рідної мови, етнічної приналежності чи культури. У молитві коліна схиляються до однієї землі, з’єднані руки тягнуться до одного неба. Великдень, П’ятидесятниця та день Різдва – головні дати паломництва у монастирі Марії Радни. Протягом майже двох століть, відколи почали вести облік паломників, їхня кількість кожного разу перевищувала 20.000, щоб досягти у наші дні майже 200.000. Паломники прибувають звідусіль: Угорщини, Словенії, Словаччини, Болгарії, навіть з Австрії та Німеччини. Згідно з дослідженням, проведеним спеціалізованим інститутом, було встановлено, що монастир «Марія Радна» є найбільш відвідуваною туристичною визначною пам’яткою повіту Арад. Довжина церкви становить 63 метри, ширина 16 метрів і внутрішня висота 21 метр. Зовнішня висота разом з вежами, які були завищені в 1911 році на 30 метрів кожна, становить 67 метрів. У 1770 році чудотворна ікона отримала срібну оправу висотою 3,3 метра і шириною 2,7 метра, виготовлену в 1769-1771 роках у Відні, в майстерні Йосифа Мозера, золотаря імператорських дворів, будучи унікальним витвором мистецтва в цій частині Європи.

Роботи над церквою були завершені в 1820 році, в тому ж році на ікону наклали дві корони із золота та дорогоцінного каміння, подаровану Олександром фон Рудною, архієпископом Естергомським. Кажуть, що по дорозі до Естергома фон Руднай зупинився на кілька місяців у монастирі Марії Радни, чекаючи офіційної інвеститури кардиналом Угорщини, безнадійно закохавшись у ці місця. З цієї причини він зажадав, щоб після смерті його серце зберігалося в церкві монастиря Марії Радни, що й сталося, його серце зберігається у стіні храму, в безпосередній близькості від чудотворної ікони. Статуї святих Якова та Анни висотою 3 метри, які можна побачити всередині церкви, були виготовлені скульптором Фердинандом Штуффлессером з Тіролю, а стеля, розписана в 1762 році, – віденцем Фердинандом Шисслем. Орган був виготовлений у 1905 році фірмою «Leopold Wegenstein & Sons», однією з найвідоміших тих років. У 1985 році будапештський скульптор Тот Іштван створив новий вівтар із білого каррарського мармуру. У міжвоєнний період чернече життя продовжувалося, у 1935 році тут зареєструвалася найбільша кількість паломників в історії монастиря. Натомість після 1948 року паломництва були заборонені, а в 70-х роках відновилися в меншому масштабі. 1990 рік приніс новий початок для релігійного життя монастиря. Щороку у день Пресвятої Богородиці відбуваються паломництва, коли тут збираються тисячі людей.

Монастир Свю Анни, Оршова/ фото: Овідіу Опря
Відкрий для себе Румунію Неділя, 13 Жовтня 2024

Монастир св. Анни у м. Оршова

Розташоване на лівому березі Дунаю, при впаданні річки Черна, Оршова – це нове...

Монастир св. Анни у м. Оршова
Credits: Agerpres
Відкрий для себе Румунію Неділя, 06 Жовтня 2024

Історичний музей Сігішоари

Сігішоара – місто, яке зберегло привабливий середньовічний центр. З ним...

Історичний музей Сігішоари
Село-музей Чокенешть у Сучавському повіті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 29 Вересня 2024

Село-музей Чокенешть у Сучавському повіті

Взята наче з каталогу ідеального села, комуна Чокенешть насправді є музеєм під...

Село-музей Чокенешть у Сучавському повіті
Вузькоколійний потяг Гуцулка
Відкрий для себе Румунію Неділя, 22 Вересня 2024

Вузькоколійний потяг Гуцулка

Буковина є одним з найпривабливіших туристичних напрямків завдяки своїй...

Вузькоколійний потяг Гуцулка
Відкрий для себе Румунію Неділя, 15 Вересня 2024

Фестиваль бульбових тубероз у н.п. Хогілаг (Сібіуський повіт)

Хогілаг, маленьке село, заховане в самому серці Трансільванії (у Сібіуському...

Фестиваль бульбових тубероз у н.п. Хогілаг (Сібіуський повіт)
Відкрий для себе Румунію Неділя, 08 Вересня 2024

Гура Портіцей

Перед впаданням у Чорне море Дунай, друга за довжиною річка Європи, утворює одну з...

Гура Портіцей
Відкрий для себе Румунію Неділя, 01 Вересня 2024

Музей “Малий Париж” у Бухаресті

Колись Бухарест називали “малим Парижем”. Як XIX, так і початок XX століття...

Музей “Малий Париж” у Бухаресті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 25 Серпня 2024

Музей історії фармації в Клуж-Напоці

На початку цього року, після тривалого періоду реконструкції та розширення,...

Музей історії фармації в Клуж-Напоці

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company