Конкурс літературних творів та ініціації в наукові дослідження
З нагоди Дня української мови, Клузька філія Союзу українців Румунії у співпраці зі спеціальністю «Українська мова і література» Університету імені Бабеша-Бойоя провела з 30 жовтня до 13 листопада четвертий Конкурс літературних творів та науково-дослідницьких ініціацій.
Христина Штірбець, 27.11.2025, 10:34
День української мови в Румунії, який був затверджений у 2018 році у Парламенті Румунії з ініціативи депутата та голови Союзу українців Румунії (СУР) Миколи-Мирослава Петрецького, був відзначений цього року в Палаці Парламенту Румунії, а також у всіх філіях СУРу, в школах та університетах, де викладається українська мова та у всіх населених пунктах з українським населенням різними культурно-мистецькими та науково-освітніми заходи.
З нагоди Дня української мови, Клузька філія Союзу українців Румунії у співпраці зі спеціальністю «Українська мова і література» Університету імені Бабеша-Бойоя провела з 30 жовтня до 13 листопада четвертий Конкурс літературних творів та науково-дослідницьких ініціацій, в якому студенти Філологічного факультету мали можливість проявити свої творчі, академічні та перекладацькі здібності.
Лектор д-р Міхаєла Гербіл, яка невтомно працює для формування нових поколінь, знавців української мови та літератури, подає деталі про мету, вимоги та результати конкурсу: «Метою конкурсу є: розвиток навичок спілкування українською мовою, стимулювання творчості та дослідження та заохочення до змагання. Конкурс був організований за трьома секціями: I секція – «Літературна творчість» (поезія/проза/драматургія) українською мовою; II секція – «Написання есе / наукової статті» на різні теми (українська культура, лінгвістика, історія, етнологія); III секція – «Переклад тексту або уривка» з української мови на румунську.
Публічна презентація робіт та нагородження переможців відбулися 13 листопада 2025 року на Філологічному факультеті. Журі конкурсу складалося з викладачів спеціальності «Українська мова і література»: лектор д-р Міхаєла Гербіл, головний редактор журналу «Українські відлуння» – голова; лектор д-р Крістіна Сілаґі, член редакційної колегії журналу «Українські відлуння» – член; та доцент д-р Іван Гербіл, голова Клузької філії СУРу, головний редактор журналу «Український кур’єр» – член.
Голова Клузької філії СУРу, доцент д-р Іван Гербіл відкрив захід, підкресливши мотив і контекст проведення конкурсу та зачитав із законодавства параграф, що засвідчує відзначення 9 листопада, починаючи з 2018 року, Дня Української Мови. Це свято було встановлене 14 липня 2018 року Законом 213 Палати депутатів Румунії за законодавчою ініціативою депутата Миколи-Мирослава Петрецького і було ухвалене 27 липня 2018 року, відзначаючись щорічно в усіх населених пунктах з українським населенням. Він також підкреслив, що рідна мова – це священна спадщина народу, безцінний дар, залишений нам предками і переданий з покоління в покоління усно та письмово.
Після представлення та аналізу відібраних робіт, коли студенти, натхнені особливим духом змагання та сповнені відданості й серйозності, або проявили свою творчість, або продемонстрували свої навички у написанні есе чи наукової статті, або у виконанні перекладу з української мови, члени журі визначили переможців четвертого випуску конкурсу. У секції «Літературна творчість»: Федурян Анастасія – І премія; у секції «Написання есе / наукової статті»: Білчек Джессіка-Рахела – І премія; Папаріґа Іван-Алін – ІІ премія; Бочкорек Василь-Йонел – ІІ премія; Болдя Амалія-Камелія – ІІІ премія; у секції «Переклад тексту / уривка»: Фіріщак Лариса-Таня – І премія; Сакала Марія-Лавінія – ІІ премія.
Однією з головних цілей Союзу Українців Румунії є підтримка та популяризація літературної творчості й наукових досліджень, що досягається як шляхом організації численних симпозіумів, конференцій та конкурсів, присвячених цим галузям, так і через видання своїх публікацій – як періодичних журналів, що виходять під егідою СУР, так і книг, виданих організацією.»
Анастасія Федурян – студентка третього курсу Філологічного факультету Університету імені Бабеша-Бойоя, спеціальність українська-японська філологія. ЇЇ літературні твори друкуються у літературно-культурному журналі «Наш голос», що виходить під егідою СУРу. Анастасія зачитає фрагмент свого літературного твору «Сповідь», який здобув першу премію у секції «Літературна творчість»:
«Іноді здається, що все це вирішить один лиш крок вперед. А я вже чекатиму на тебе там біля краю, і ось ти стоїш прямо біля мене, як протягнеш долоню то дістанеш мого плеча, але ти зовсім мене не помічаєш, та й я не сильно пориваюсь до твоєї уваги, поки що… ти знаєш тільки про те, що чекає там внизу, але не дивись, бо тоді точно не ступиш, не зробиш вирішальний крок, ти вагатимешся, побачивши цю здорову і, на перший погляд, бездонну прогалину, цю величезну, окуту темрявою діру, ти злякаєшся, тому, я попереджаю, не дивись.
Та більшість з них уже тут складають свою зброю, здаються тобто, передумують і йдуть назад, лякаються так сильно, тому і поринають у, здавалось б, вирій справжнього, непідробного існування, хоч іноді й виглядають трішечки за край, порівнюють ті дві сторони: темноту невідому і недосліджену там, внизу і навіть дуже вже досліджену тут, наверху. Не всім вистачає сили змиритись з тайною за тією завісою, тому продовжують блукати вже добре знайомою темрявою, приходять до якоїсь там злагоди і, завдячуючи їй, навіть освічують трішки деякі найтемніші алеї цього світу, не повертаються вже до мене, та й я ніколи нікого не кличу, мені того й не треба, але бувають іноді деякі, що надто вже стомлені своїм скитанням, підходять знов до мене, вже трішки ближче до самого краю, їх не страшать вже ні та зіяюча діра, ні ті страхіття, що темрява, напевно, там таїть.»
Джессіка-Рахела Білчек є випускницею Філологічного факультету Університету імені Бабеша-Бойоя, спеціальність українська-російська філологія. Зараз вона навчається на другому році магістратури того ж факультету, за програмою «Румунська мова в романському контексті». Також, починаючи з 2024 року, вона є членом румунської команди в європейському проєкті для письменників і перекладачів CELA 2024–2027, де перекладає твори сучасних українських письменників румунською мовою. Джессіка зачитає фрагмент своєї роботи, яка отримала першу премію у секції «Написання есе/наукової статті»:
«Як відрізняється український менталітет від російського
Є багато життєвих сфер у яких можна досліджувати різницю українського менталітету від російського, але на цей раз візьмемо до аналізу терміни, які стосуються родинних звʼязків. Саме з моменту від коли формується сім’я можемо запримітити, що українці і росіяни використовують різні терміни для цієї події.
В українській мові є слово весілля. Весілля походить від праслов’янського терміна *veselьje утворене від *ѵesеlъ що, як очевидно, означає «веселий». В українському менталітеті, перше, що має асоціюватися з шлюбом це позитивні емоції радості та щастя. Під час цієї прекрасної події, всі учасники веселяться з нагоди одруження молодої пари.
У російській мові є слово свадьба. Свадьба походить від праслов’янського терміна *svatьba, утворене від *svat, який являється назвою чоловіка, що сватає наречену. Отже, головну роль у російському менталітеті грають не наречені, а свати. Свати зводили чужих людей разом і вирішували, що ті будуть жити разом. У цьому терміні про емоції і не може бути мова, оскільки нагода одруження це скоріш за все просто церемонія (…)
Якщо подумати про соціальну сферу, то можна б поміркувати над термінами керівник (який вказує на дію керування) і руководитель (який вказує на дотик або навіть тиск руки). Коли брати до уваги сферу нашого здоров’я, то побачимо, що українці їдуть до лікарні щоби лікуватись, але росіяни ходять до больницы «чтобы болеть».
Отже, аналізуючи об’єктивно кілька прикладів лексики цих народів, переконуємося, що вони не одне і те саме, вони дуже сильно відрізняються.»
