Інтерв’ю з протоієреєм д-р Миколою Лауруком
Нещодавно у Бухаресті вийшла книга «Доповіді, статті, проповіді» протоієрея доктора теологічних наук Миколи Лаурука, радника Українського православного вікаріату в Румунії.
Христина Штірбець, 01.10.2020, 09:04
Нещодавно у Бухаресті
вийшла книга «Доповіді, статті, проповіді» протоієрея доктора теологічних наук Миколи
Лаурука, радника Українського православного вікаріату в Румунії. Ця збірка
містить 20 статей, опублікованих у часописі «Вільному слові» та
літературно-культурному журналі «Наш голос», що видаються Союзом українців
Румунії. Книга була надрукована
видавництвом RCR Editorial, за фінансової підтримки Союзу Українців Румунії. З цієї нагоди
ми провели телефонну розмову з отцем Миколою Лауруком, яку пропонуємо Вашій увазі у
наступні хвилини.
– Слава Ісусу Христу! Нещодавно, за фінансової підтримки
Союзу українців Румунії вийшла ваша книга «Доповіді, статті, проповіді», розкажіть,
будь-ласка, панотче коротенько про зміст книги.
– Слава навіки Богу! Цього року я виповнюю 30 років служіння у Сігетській православній церкві та 40 років священства, з яких 10
в Русь-Поляни і 30 у Сігеті. Протягом цих років я писав статті в українських
газетах та журналах, що видаються в Румунії, а також закордоном. Те, що я
написав у періодиці СУР появилося у книзі під назвою «Доповіді, статті,
проповіді». Я написав про кілька головних подій, які відбулися у нас у
Вікаріаті, серед яких зустріч з дяками українських православних церков із сіл
Мараморощини. Я написав також про ставлення православної церкви до феномену
наркоманії, про освячену Йорданську воду, про Воскресіння Христове й тайну
щоденного ранку, а також кілька проповідей. Для появи цієї книги мені посприяло
керівництво Союзу українців Румунії, за що я дуже вдячний. Я мав на увазі дві
головні речі, а саме: охоронити православну віру, а також відмітити, що ми, українці, маємо давню історію та глибоку духовність. Все, що надруковано у книзі перейшло через
серце моє, через душу мою.
– Кому адресується ця книга?
– Вона звертається всім віруючим, в тому числі священникам.
Я від кожного з священників почув цікаві речі. Чимало разів розмовляв про те як
охороняти нашу православну віру з генеральним вікарієм Іваном Піцурою, з отцем
Іваном Арделяном, з отцем Юрієм Албічуком, отцем Юрієм Сакалушим та іншими.
Наше покоління перейшло через важкі часи. Нам вдалося охоронити православну віру, а також зберігати якомога чисту українську мову. Ми не мали відповідної церковної
термінології, тому нам треба було
докладати дуже великих зусиль для придбання відповідних книг. Треба було дуже
багато студіювати, читати і працювати.
– Розкажіть, будь ласка, про співпрацю з Союзом українців
Румунії.
– Я є очевидцем того, що відбулося протягом останніх 30 років
тут в Сігеті. Були і далі є дуже гарні фестивалі та концерти, на яких виступають наші хористи. Наприклад ми
організували спільно з СУР концерт релігійної пісні, в якому взяли участь
церковні хори з Верхньої Рівни, Кривого, Русь-Поляни, Бистрого тощо. Крім наших
храмових свят, у місті Сегіт кожного року СУР організовує Міжнародний
фестиваль колядок та зимових
обрядів українців, до якого долучається наша церква. Цей фестиваль останніми роками набув
міжнародної слави. У цьому велику заслугу має СУР. Якщо на Мараморощині не було
б свідомості, ми не мали мати українські парафії у Банаті, де чимало священиків
уродженців Мараморощини служать тепер, відновлюючи віру та зберігаючи українську мову.
Тепер ми готуємось до ювілея, приуроченого до 30-річчя відновлення Українського
Православного Вікаріату Румунії, захід який організуємо спільно з СУР. З цієї
нагоди буде виданий альбом, в якому представлені наші церкви Мараморощини та
Банату, які входять до Українського Православного Вікаріату, що належить до
Румунської Патріархії, але будуть згадні й церкви Сучави і Тульчі, бо і там живуть
етнічні українці. СУР – кілька років перед нами, тому що має тісну співпрацю з
українцями Буковини й Тульчі, в той час як Український Православний Вікаріат, на
жаль, ще не має. Але нас тішить, наприклад, що українці з Тирнови Арадського
повіту зажадали мати українську православну церкву. Ми чекаємо ювілей, який означатиме
дуже багато для нас. Ми висловлюємо нашу подяку державному
секретарю
з питань культів Віктору Опаські
та панові депутату Миколі-Мирославу Петрецькому, які допомагають нам організувати
це свято та видати ювілейний альбом, який буде поштовхом для нас всіх віруючих. Завдяки цьому альбому про нас більше будуть знати, як в
країні, так і за кордоном.
– Ви написали й інші книги, розкажіть, будь-ласка,
коротенько про них.
– Крім книги «Доповіді, статті, проповіді», цього року вийшла інша моя
книга українською мовою за коштів моєї сім’ї «Із скарбів православної
віри», яка містить статті, що я написав у Словаччині, де захищав докторську
роботу, а також у Польщі, США, Канаді та Україні. Можу сказати, що дуже мені
допомогла моя дружина, яка весь час спонукає мене писати. Цього року вийшла й книга на
румунській мові «Хай воскресне Бог». У 2017 році теж на румунській мові появилася книга
Шість таємних слів Святого Письма. Інші книги написані мною наступні: «Навчання
Апокаліпсису» – 1996, «Еклезіологія в Апокаліпсису й в
соборних посланнях святого Йоана Богослова» -1999. Вже готовий і чекає світло друку переклад з румунської на
українську науки та акафісти Святого Паїсія Величковського.
– Дякуємо за розмову та з нагоди 30-річчя служіння в Сігетській українській
православній парафії та 40-вої річниці всього вашого священства, бажаємо Вам міцного здоров’я та щоб ваші доповіді,
статті та проповіді далі радували читачів.
Протоєрей, отець доктор
теологічих наук Микола Лаурук народився 24 жовтня 1953 року в селі Верхня Рівна
Марамороського повіту, де компактно проживають етнічні українці. Вищу освіту
здобув на Благословському університеті міста Сібіу (1975-1979). 1999 року
захистив докторську дисертацію на Православному богословському факультеті Пряшівського університету. З 1980 по 1990
років був парохом Української православної церкви «Сшестя Святого Духа» села
Русь-Поляни. Починаючи з 1990 року є парохом Сігетської
православної церкви «Воздвиження Чесного Хреста». З 1990 року отець Микола Лаурук є радником
Українського православного вікаріату в Румунії.
