День Соборності України та День об’єднання румунських князівств відзначили у Клужі
Клузька філія Союзу українців Румунії провела 24 січня 2026 року захід під назвою «День Соборності України та День об’єднання румунських князівств».
Христина Штірбець, 29.01.2026, 08:34
Клузька філія Союзу українців Румунії провела 24 січня 2026 року захід під назвою «День Соборності України та День Об’єднання румунських князівств». День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві та День об’єднання румунських князівств, здійснене шляхом обрання Александру Іоана Кузи господарем Молдови 5 січня 1859 року, та — господарем Волощини 24 січня 1859 року — це споріднені січневі дати, що символізують прагнення до єдності, незалежності та боротьбу за цілісність територій двох народів.
Міхаела Гербіл, лекторка, д-р філологічних наук, викладачка кафедри слов’янських мов і літератур факультету літератури Клузького Університету імені Бабеша-Бойоя розповідає як пройшов захід та відзначає його важливість: «Клузька філія Союзу українців Румунії 24 січня відкрила серію заходів 2026 року подією з глибоким історичним і символічним значенням, актуальність якої є ще відчутнішою в сучасному контексті. З огляду на те, що як румунський, так і український народи відзначають у січні, в близькі дати, фундаментальні моменти своєї національної історії, організатори вирішили об’єднати їх під назвою «День Соборності України та День Об’єднання Румунських князівств». Захід розпочався, як і щоразу під час подій, організованих СУР, виконанням державних гімнів Румунії та України в урочистій атмосфері.»
У своїй доповіді лекторка д-р Міхаела Гербіл окреслила значення Дня Соборності України та подала цікаві інформації у зв’язку з ним: «Щорічно 22 січня відзначається День Соборності. Термін соборність має багатогранне значення. Він означає не лише об’єднання всіх земель, населених певною нацією на спільній території, а й духовну консолідацію громадян. Це поняття охоплює єдність, згуртованість і взаємоповагу серед людей, які спільно творять миайбутнє своєї держави. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. А через рік, 22 січня 1919 року, на Софійському майдані в Києві, було проголошено Акт злуки, яким під прапором єдиної держави, об’єднувалися в одну соборну і демократичну державу Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка – історичного акту об’єднання українських земель. Акт злуки більше мав декларативний характер, оскільки об’єднання українських територій у повному розумінні цього слова, не відбулося. Все ж таки об’єднання УНР та ЗУНР мало велике політичне та історичне значення для утворення української держави. Акт злуки 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України Наддніпрянщини та Наддністрянщини, щонайменше з середини ХІХ століття.
1990 року напередодні річниці возз’єднання 21 січня між Києвом та Львовом десятки тисяч людей тримаючись за руки вишикувалися в живий ланцюг, деякі тримали у руках транспаранти, які пояснювали суть акції. З наближенням до західних областей над живим ланцюгом дедалі частіше майоріли невизнані колишньою владою жовто-блакитні прапори. За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ в акції взяли участь майже 450.000 осіб, але за даними організаторів – майже мільйон учасників. На мітингах, що проходили у містах, з’єднаних живим ланцюгом лунали заклики до незалежності. Акція стала демонстрацією єдності українського народу. Сьогодні під час російсько-української війни значення соборності значно зростає. Вона набуває нового сенсу, стаючи символом національного спротиву перед обличчям загрози. Українці мають об’єднати зусилля задля збереження територіальної цілісності та суверенітету. Саме тому гасло цьогорічної інформаційної кампанії є: В єдності — сила.»
Далі лекторка д-р Міхаела Гербіл розповідає як продовжився захід, проведений Клузькою філією СУРу за участю етнічних українців та переселенців з України: «Публіка переглянула документальний фільм, присвячений цьому історичному моменту, який доповнив і поглибив подану інформацію. Надалі доцент др. Іван Гербіл виступив із доповіддю про Об’єднання Румунських князівств 24 січня 1859 року, здійснене шляхом обрання молдовського полковника Александру Іоана Кузи господарем обох князівств: 5 січня 1859 року в Молдові та 24 січня 1859 року у Волощині. Цей урочистий момент був доповнений прослуховуванням відомої пісні «Hora Unirii» («Гора об’єднання») на слова Васіле Александрі та музику Александра Флехтенмахера.
Кульмінацією заходу став особливий артистичний момент – справжній поетично-музичний розкішний дарунок. Вірші декламували Ольга Павлюк, Ірина Щур, Тетяна Захарова та Наталія Ґрищенко, створивши зворушливу ліричну атмосферу.Музичну частину забезпечили Світлана Смирнова, Діана Міловідова, Ганна Матвієнко та Наталія Ґрищенко, які виконали пісні «Червона рута» (музика і слова Володимира Івасюка), «Гуцулка Ксеня» (автор Роман Савицький), «Ой джигуне, джигуне» – народна пісня та «Ой, у лузі червона калина» (автор Степан Чарнецький), під акомпанемент акордеона пана Володимира Албула.
Артистична програма продовжилася другим музичним колажем у виконанні Світлани Смирнової, Маргарити Туткевич, Надії Романенко та Наталії Туткевич, які подарували публіці пісні «Молитва за Україну» – християнська пісня, «Україна – це ти!» (слова Тіни Кароль, музика Тіни Кароль та Миколи Бровченка), «Чорнобривці» (слова Миколи Сингаївського, музика Володимира Верменича) та «Єднаймося, браття» (слова і музика Інни Францескевич). Увесь захід передав потужне послання єдності, солідарності та взаємної поваги між двома народами, підтвердивши спільні цінності ідентичності, свободи та національної гідності.»
