Мистецтво текстилю 

Сьогодні ми запрошуємо вас відкрити для себе унікальну на сході Європи колекцію текстилю.

Ana-Maria Cononovici, 30.07.2019, 06:52

Сьогодні ми запрошуємо вас відкрити для себе
унікальну на сході Європи колекцію текстилю. Вона є результатом багаторічної
роботи трьох надзвичайних людей: Флоріки, Ани і Ромулуса Захарія, які назвали
цю колекцію своїми ініціалами: ФАРЗ.

Флоріка Захарія, заслужений консерватор Музею
мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку та директор і власник Музею текстилю в Беїці
Хунедоарського повіту розповіла нам історію цієї колекції, яка має глибокі
коріння: «Усе почалося з пристрасті до текстилю, колекціонування текстильних
виробів, які переплелися з професією, яка також прогресувала. Так я опинилася в ситуації, коли колекція зросла настільки, що її збереження стало великою
відповідальністю. Це збіглося з констатацією, що в
Східній Європі, особливо на теренах колишніх комуністичних країн є потреба у
створенні виразної колекції у текстильній галузі, потреба у зведенні мосту між східноєвропейськими культурами,
включаючи румунську, та західними культурами.»

Колекція була створена протягом останніх чотирьох десятиліть з пристрастю до
текстилю, рішучістю та професійним досвідом, накопиченими Флорикою та Ромулусом
Захарією, а потім до них приєдналася й їхня дочка Ана Теодора Дрегуш. Флоріка
Захарія є кандидатом технічних наук, фахівцем переробки текстильних волокон та заслуженим
консерватором Музею мистецтва Метрополітен, де вона майже половину свого життя займалася
консервацією експонатів. Точніше тринадцять років вона була завідувачем відділу
консервації текстилю. Флоріка Захарія розповідає: «Я не знала, чи то буде музей, чи то буде
науково-дослідний інститут. Спочатку я почала збирати румунські текстильні
вироби, тому що знала їх, вони мені подобалися, я з ними виросла. Це були студентські
роки, коли я та мій чоловік проходили добре відому всім літню практику, яка
була надзвичайно корисною, тому що завдяки цьому ми наближалися до традиційної
культури та до певних регіонів країни. Колекція весь час поповнювалася новими
предметами. Потім друзі та родичі, побачивши, що ми збираємо такі вироби, почали
також приносити нові екземпляри. Після цього у нас виникла ідея більш
організованого колекціонування, тому що поступово ми усвідомили необхідність
системного, тематичного колекціонування. Сьогодні наша колекція на 60% складається
з предметів всесвітньої спадщини та на 40% – румунської спадщини.»

Музей текстилю діє у трьох приміщеннях, два – в
селі Беїца і одне в селі Херцегань Хунедоарського повіту Румунії, – розповіла
наша співрозмовниця. «Кожен відвідувач може побачити всі три приміщення музею, які
відповідають нашому бажанню зберегти архітектуру, що має історичне значення.
Мова йде про купецьку хату середини ХІХ-го століття, яка зараз перебуває на
реставрації та про приміщення колишнього універсального магазину в селі Беїца.
А в 4 кілометрах від Беїци, в селі Херцегань можна побачити традиційне домогосподарство,
де представлено повний процес виробництва текстилю в домашніх умовах, в тому
числі спеціальні знаряддя, що використовувалися, особливо влітку, для виробництва
текстильних волокон. Відвідувачі можуть ознайомитися зі всіма виставленими
експонатами, а тим, кого цікавлять певні предмети з невиставленої частини
колекції, ми завжди готові показати їх, як звичайним відвідувачам, так і
дослідникам.»

Колекція
включає текстиль та інструменти, що використовувалися в традиційному текстильному виробництві протягом часу в світі, багату колекцію
волокон, фарб і текстильних текстур,
а також спеціалізовану бібліотеку. Включає, також, двовимірні текстильні вироби, костюми, аксесуари і текстильні інструменти з Румунії, Східної та Центральної Європи,
Західної Європи, Близького Сходу, Індії, Середньої Азії, Японії, Китаю,
Південно-Східної Азії, Африки, Океанії та Америки. Унікальність колекції ФАРЗ полягає в тому, що вона
була сформована систематично і професійно, приділяючи увагу технічним аспектам
текстилю. Крім того, в музеї відбуваються численні заходи, – розповіла Флоріка
Захарія: «У травні ми відкриємо виставку під назвою «Вовна та вода», в рамках якої
будуть представлені різноманітні ковдри з вовни, специфічні карпатському
регіону, що зроблені в техніці, характерній для гірських районів. Іншим виставковим простором у даний час є
Арт-кав’ярня, де ми представили «Техніку оздоблення текстилю», виставка, що триватиме
до кінця місяця. А 29 березня буде відкрита ще одна виставка, яку ми
присвячуємо фотографам села, Ані і Георгію Тріпонам, які фотографували людей,
місця, текстиль, переважно народні костюми протягом більше тридцяти років.»

Слід ще сказати, що у приміщені в селі Херцегань представлена технологія
побутових текстилів. Головним завданням, яке поставили перед собою ініціатори
Музею текстилю, є збирання, збереження, дослідження та презентація колекції та
інших ресурсів фахівцям та широкому загалу, відтворюючи глобальний контекст, в
який інтегруються румунські та східноєвропейські текстильні матеріали, а також текстильні
технології. Так само вони планують створити центр досліджень та професійної
взаємодії між експертами та молодими фахівцями з національного та міжнародного
професійного співтовариства для стимулювання розуміння текстилю як мистецтва.