ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Новорічні звичаї

Злам років - це момент, який кожна країна відзначає весело і розкішно, але і з певними звичаями. Поза традиційними стравами, що відрізняються від країни до країни...

Новорічні звичаї
Новорічні звичаї

, 31.12.2019, 02:11

Злам років – це момент, який кожна країна
відзначає весело і розкішно, але і з певними звичаями. Поза традиційними стравами, що відрізняються від
країни до країни, існують традиції, які збереглися і не піддаються сучасності. У Греції тарілки розбиваються, щоб новий рік був багатим, в Данії
говорять, що якщо ти прокинешся з багатьма старими столовими приладдями у
дверях будинку, ти щасливий, і у тебе багато друзів. І так далі.


Не менш колоритними є свята румунів. На Новий рік у традиційних домашніх
господарствах, але навіть у містах зберігається звичай груп які ходять вулицями від будинку до будинку із Сорковою, Плугушором, з «Козою» або з Ведмедем. З вечора 31 грудня групи
колядників ходять по селах, щоб відлякати злих духів.
У селах Буковини прийнято, щоб масковані персонажі представляли ведмедя, козу, оленя, поганих, гарних, чорта, лікаря тощо. Ходять з ведмедемлише в Молдові, на Новий рік. Ведмедя уособлює молодик, що несе на голові та плечах хутро
тварини, прикрашене червоними пучками біля вух. Під звук барабанів і свистів та спираючись на
палицю, маскований бурчить та імітує гойдаючись кроки ведмедя. Значенням цього
є очищення та удобрення
ґрунту в новому році. Існує так думка, що походженням цього звичаю був би
фракійсько-готичний культ.


Ходять з Козою зазвичай від Різдва до
Нового року. Маски, що представляють біблійних персонажів Вифлеєма, тепер замінені маскою однієї тварини, назва якої варіює від регіону до регіону: оленя в повіті Хунедоара, колядування з Козою в Молдові та Трансільванії. У Волощині
та Олтенії (південь) козу називають брезая (через різно
розмальовану маску), а
звичай практикується особливо на Новий рік. Коза виготовляється з короткого дерева, вирізаного
у формі козячої голови, яка покрита червоним папером,
поверх якого кладеться інший папір, чорний, дрібно нарізаний і зморщений, або
на ньому наклеєна тонка
шкіра з шерстю. Дослідники припускають, що козячий танець походить від архаїчних
священних обрядів, присвячених смерті та відродженню божественності.




Мальовничий звичай зберігається на курорті Кавнік, Марамуреського повіту (північна Румунія), де від Різдва до
початку січня, коли люди відзначають «Старе Різдво», колядують Брондоші. Кажуть, що вони вигнали
татар, які прибули до Кавніка в 1717 році. Але сьогодні їхня місія полягає у вигнанні злих
духів.


На півдні країни рік починається з
колядкою Брезоаєле, як ми дізналися від Стефана
Костела, мешканця села Домнешті
Ільфовського повіту: «Ми, Брезоаєле,заходимо до домогосподарств села Домнешті, 1 січня кожного року, щоб налякати
злих духів і вигнати їх з будинків. Таким чином, ми намагалися через десятиліття
відродити цей звичай, бо з роками він майже зник в темряві часу. Тепер група
з села Домнешті має намір зібрати дітей та навчити їх нести далі ці давні звичаї. Брезоаєле- це не
точна кількість людей, можуть брати
участь всі громадяни села. Специфічні костюми Брезоаєле
– це обідраний
одяг, дзвіночки та обличчя з пір’ям.


З грудня по 6 січня в населеному
пункті Лункавіца, Тульчанського повіту
ходять групи, що називаються Мошоає. Ми також зустріли їх у Національному музеї села імені Димітрія Густі в Бухаресті та дізналися,
як готуються маски цілий рік, від професора Марку Трандафіра: Це місцева
традиція в селі Лункавіца,Тульчанського повіту. Ці маски виготовлені з рослини, пов’язаної з гарбузом. Раніше молодь використовувала їх для масок Мошоє, а старші використовували їх для
збору винограду. Такі погані Мошоє, що злі духи тікають з будинку
людини, і якщо поганий
вигляд Мошоає не допомагає, вони мають палиці з папороті і б’ють злих духів».




У перший день нового року ходять з «Плугушором» та «Сорковою», звичаї, які викликають процвітання та
багатство для домашніх господарств, що приймають колядників. Кажуть, що ті, хто не
примає колядників, зіткнуться з бідністю та проблемами в новому році.



Публічні виступи та самопізнання з Аліс Ніколає
Неповторна Румунія Вівторок, 21 Липня 2026

Публічні виступи та самопізнання

«Хто ти був до того, як тобі сказали, ким ти повинен бути?» — це одне з питань...

Публічні виступи та самопізнання
Кажани (фото: pixabay@salmar)
Неповторна Румунія Вівторок, 14 Липня 2026

Мовою кажанів

Попри поширені повір’я, що кажани завдають шкоди, заплутуються у волоссі людей...

Мовою кажанів
CERN (фото: pixabay.com)
Неповторна Румунія Вівторок, 07 Липня 2026

Фізика. Магія. Прогрес  

Європейська організація з ядерних досліджень у Швейцарії, відома як CERN, має у...

Фізика. Магія. Прогрес  
Меморіальний будинок Міхая Емінеску - село Іпотешти, Ботошанcький повіт (фото: visitbotosani.ro)
Неповторна Румунія Вівторок, 30 Червня 2026

«Маршрут слідами Емінеску»

Поет Міхай Емінеску, який є знаковою постаттю румунської культури, може...

«Маршрут слідами Емінеску»
Неповторна Румунія Вівторок, 23 Червня 2026

Свято автолюбителів

На початку червня в місті Пітешть відбувся шостий фестиваль POLI AutoFEST – найбільший...

Свято автолюбителів
Неповторна Румунія Вівторок, 16 Червня 2026

Нове бачення колива

Коливо (рум. colivă) — це традиційна ритуальна страва, що займає особливе місце в...

Нове бачення колива
Неповторна Румунія Вівторок, 09 Червня 2026

Качині перегони в Клужі

Щороку 1 червня, у День захисту дітей, річки по всій країні стають ареною...

Качині перегони в Клужі
Неповторна Румунія Вівторок, 02 Червня 2026

12-й благодійний Забіг заради подолання раку

Румунія посідає одне з перших місць у Європі за рівнем смертності від...

12-й благодійний Забіг заради подолання раку

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company