Румунській скрипці- 65!
У січні сповилося 65 років з дня початку промислового виробництва румунських скрипок в місті Реґін.
Ana-Maria Cononovici, 07.02.2017, 10:17
У січні сповилося 65 років з дня початку промислового виробництва
румунських скрипок. Ювілей був відзначений Фабрикою дерев’яних музичних
інструментів Хора в місті Реґін. Ця єдина в своєму роді фабрика у Румунії та
найбільша в Європі була побудована в 1951 році у комуністичний період.
Після
антикомуністичної революції Реґінська фабрика дерев’яних музичних інструментів «Хора»
була приватизована, шляхом придбання контрольного пакету акцій його
працівниками і з тих пір стала найбільшим виробником дерев’яних музичних
інструментів в Європі після того як престижних компаній Європи розділилися або
припинили свою діяльність.
До 1951 року, коли було прийнято рішення створити першу вітчизняну фабрику
з виробництва дерев’яних музичних інструментів у Румунії діяло всього кілька
невеликих скрипкових майстерень, а міжнародне визнання прийшло після початку
експорту гітар, скрипок і віолончелей в 1959 році.
Ніколає Бизган інженер-механік і менеджер фабрики «Хора» з 1967 року, який
присвятив все своє життя діяльності на цьому підприємству в Реґіні, розповів
історію місцевої скрипки: «Скрипка насправді є королевою музичних інструментів.
Нижня і верхня деки виготовляються з ялини, а шийка та обичайка – з явора. Ця
деревина ріжеться, задовго до обробки, оскільки ставиться на повільне,
однорідне висихання, без внутрішньої напруги, аби деревина зберегла свою
щільність. Річні шари в стовбурі дерева, з якого робиться скрипка, ялини або
явора, повинні бути однорідними, без дефектів, таких як сучки або скручені
волокна. Це деревне волокно має бути правильним, щоб не виникло спотворення
звуку. Ялина і явір традиційно використовувалися румунськими скрипковими
майстрами упродовж більш ніж 600 років.»
Ми запитали Ніколая Бизгана чи потрібна пристрасть для виробництва скрипок:
«Так, пристрасть, терпіння і особливо витончений смак. Тому що скрипка є
прикладом стилю бароко, прикладом досконалості. Якщо подивитися на скрипку, можна
побачити тіло жінки, з плечима, талією, стегнами. І стиль бароко зробив неможливим
змінити форму скрипки упродовж сотень років. Настільки глибоко вона вкоренилася
в традиції.»
Найвизначнішим
фактом світового визнання якості реґінської скрипки стало те, що на ній зіграв відомий радянський скрипаль Давід Ойстрах на Фестивалі ім. Джордже Енеску в Бухаресті у
1967 році. Чим пояснюється така популярність
реґінських музичних інструментів? Відповідає Ніколає Бизган: «Наші інструменти цінуються
в першу чергу завдяки якості деревини, з якою ми працюємо. Ми маємо запаси
деревини для виготовлення скрипок ще 10 років. Крім того, після розпилювання
деревини, вона проходить повільне атмосферне та штучне сушіння в спеціальному
критому приміщенні до вологості 6-8%. Це сушіння необхідне, аби скрипка стала стійкою
до змін температури й вологості.»
З 1986 по 1987 рр. у Реґіні були перші спроби
виготовлення флейти Пана, але ця ініціатива була
відкинута до початку 2000-их років. В останні роки фабрика виготовляє флейти Пана
з десятків видів деревини, у тому числі з чорного дерева, яка коштує
понад 1000 євро у виробника. Відомий румунський музикант Георге Замфір грає на
флейті Пана, виготовленій у цьому місті, покійний Раду Сіміон грав на флейті Пана,
виготовленій цією фабрикою, а також його молода учениця Корнелія Тіхон, -
розповідає генеральний директор фабрики «Хора». Крім скрипок і флейт Пана, тут
виробляються більше 200 видів музичних інструментів і більше 300 видів
аксесуарів для музичних інструментів, які високо цінуються як в країні, так і
за кордоном.
Докладніше про це – Ніколає Бизган: «У Реґіні ми виробляємо всі види
смичкових інструментів: скрипка, альт, віолончель, контрабас, як класичні, так
і електричні. Так само ми виробляємо класичні гітари як для дітей, так і для
дорослих, акустичні гітари, електричні, групу дерев’яних ударних інструментів,
ксилофони як для дітей, так і для професіоналів, ударні струнні інструменти,
цимбали, малі та концертні, дерев’яні духові інструменти, труби, флейти тощо.
Ми виготовляємо як традиційну румунську флейту Пана, так і перуанську, а також розробили
гібридну флейту, яка значно полегшує налаштування. Флейта Пана є духовим
інструментом і має бути налаштована, кожен раз, коли температура навколишнього
середовища змінюється.»
«Ми зобов’язані продовжити цю добру традицію», – сказав
Ніколає Бизган, директор фабрики «Хора» на завершення своєї розповіді. Розповіді
про пристрасть, про самовідданість, про мистецтво створення дорогоцінних
інструментів.
