Як стати казковим героєм?

Сьогодні ми презентуємо проект, ініційований Фондом Абракадабра під керівництвом актора Маріана Рилі, що здійснюється у партнерстві з Національним театром імені Йона Луки Караджале у Бухаресті.

Ana-Maria Cononovici, 27.02.2018, 07:03

Я
можу, я чарівник – це пароль, а коли потрапляє у світ мрії, казковий
герой – дитина, яка піднялася, навіть і вперше на сцену, створює нову казку.
Це інноваційна концепція, яка цього року відзначає своє повноліття. Точніше,
мова йде про проект, ініційований Фондом Абракадабра під керівництвом актора
Маріана Рилі, що здійснюється у
партнерстві з Національним театром імені Йона Луки Караджале у Бухаресті.

Про те,
як виникла ідея цього проекту розповів Маріан Риля або Чарівник, як його
називають більшість дітей і дорослих через роль, яку він зіграв у телевізійному
шоу для дітей: Це продовження дитячої передачі Абракадабра, яка випускалася
10 років і, в якій діти ставали казковими героями. Тоді я подумав, що маленька
дитина не має терпіння дивитися театральну виставу або телепередачу, вона хоче
взяти у ній участь. Ми вирішили, що найважливіше дати можливість дитині погратися. І де може бути гра цікавішою ніж в театрі, де можна погратися з
актором на сцені. І в 2001 році ми почали перший сезон, на Вербну неділю. Я
подумав, що це важлива подія, це важливе для румунів свято, свято квітів, які
приносять радість, щастя та весняне сонце. І ось так відтоді минуло 18 років.

У виставах можуть взяти участь діти віком від 4 до 10 років, які мають
можливість співати, танцювати та веселитися як у казці. Протягом усього сезону
кожна дитина ає можливість вийти на сцену і стати одним з героїв безсмертних
румунських народних або інших казок, ретельно спланованих акторами Маріаном Рилею,
Адіною Крістеску та іншими.

Докладніше
про це розповідає Маріан Риля: Ми спробували кожного року зосередитися на іншій
темі, як наприклад Ігри дитинства, Казки Міхая Емінеску, Казки Іона
Крянге, Казки Петра Іспіреску, а один рік присвятили навіть Шекспіру. Ми
кілька циклів, кожного року інший цикл, в залежності від пори року, але
особливу увагу ми приділили румунським міфологічним героям, які в порівнянні з
іншими універсальними героями не є такими добрими, як здається на перший погляд
і навіть не такими поганими, як дехто вважає. Ми намагалися завжди, в будь-яку
пору року винести на перший план румунські свята та виняткових героїв, яких ми
маємо, як наприклад Драгобете і баба Докія, як ознака весни. Ми намагаємося
бути дуже уважними і не забувати про свята, розповідати весняні історії,
історії про Великодні свята, про комах, які прокидаються після суворої зими, так
само – квіти. Але найголовніше, це інтерактивність, що ми запропонували ще 18
років тому. Дитина піднімається на сцену, не знає історію або, якщо знає тим краще.
Коли він знає то стає важливим героєм казки, і ми, актори, виконуємо роль поганих
героїв. Тобто дитина завжди буде принцом або принцесою.

Як у
справжній казці, озброєні лише кількома елементами одягу та декору, діти
вчаться перемагати свої страхи і сміливо боротися зі злими казковими героями. Будучи інтерактивними подіями, Чарівник допомагає дітям у ролі, яку вони грають у казці і на радість усіх присутність, іноді буває, що на сцені знаходяться декілька виконувачів одного і того ж героя тому
що, як випливає з гімну Абракадабри, якщо ти дійсно хочеш стати казковим героєм (…), у казці усе дозволено.

Чарівник
сказав нам, що вже 18 років вистави Національного театру для дітей збирають аншлаг, тому він не знає, скільки дітей вийшли на сцену протягом цього часу.
Іноді учні випускних класів або студенти приходять на виставу з ностальгією. Актори їх не впізнають, тому що вони змінилися за час, що минув відколи казка була для них всім. Так само актори не знають напевно, чи яка-небудь дитина-казковий герой, обрала кар’єру в мистецтві і театрі, тому що, як каже Маріан Риля:
Не в цьому полягає мета того, що ми робимо. Ми намагаємося допомогти їм побороти страх, емоції і вийти на сцену і
продовжити гру, тому що основною роботою дитини є гра. Цю мету ми поставили перед собою. І,
звичайно, ми виносимо на перший план казку, наше румунське слово і створюємо образ потреби кожного з нас розповісти або взяти участь у казці.

З мечем в руках із повітряної кульки, обгорнута тканиною, як плаття або плащ, з картонним лотком для яєць замість щита та з розвиненою уявою діти стають казковими героями. Їм не обов’язково знати роль і навіть казку, героями якої стають. Не потрібен ніякий акторський талант. Дитина може бути навіть сором’язливою. На сцені у казці є місце для всіх, а події кожного разу розгортаються по-іншому завдяки спонтанності Чарівника, який вже 18 років чекає дітей щонеділі об 11 годині в
Національному театрі для дітей Абракадабра.