Замок Кантакузіно на курорті Буштень

Менш відомий, ніж замок Пелеш, але з не менш цікавою історією, замок Кантакузіно на н.п. Буштень є туристичним суперником колишньої літньої резиденції короля Румунії Кароля I в Сінаї...

Христина Манта, 11.10.2020, 07:03

Менш відомий, ніж замок Пелеш, але з не менш цікавою історією, замок
Кантакузіно на н.п. Буштень є туристичним суперником колишньої
літньої резиденції короля Румунії Кароля I в Сінаї. Замок був побудований одним
із найбагатших людей Румунії наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, Георге Грігоре
Кантакузіно, найважливішого в Румунії земельного власника, на землях якого було
знайдено навіть родовище нафти. Будучи тоді прем’єр-міністром, він захотів мати
красиву і розкішну резиденцію на курорті Буштень, неподалік замку Пелеш, що й
зробив. Про нього легенда свідчить, що він хотів покрити двір і дах замка золотими
монетами. З чудовим видом на
Долину річки Прахова та Карайманський хрест, замок Кантакузіно з Буштень гордо
підноситься у підніжжі гори Замора, в однойменному районі курорту.

Палацово-замковий комплекс на курорті Буштень побудований у нео-руминскому стилі, будівельні роботи були розпочаті у 1901 і завершені в 1911 році за проєктом архітектора Грігоре Черкеза. Загальна площа
комплексу становить понад три тисячі квадратних метрів. Будівля оточена парком,
на території якого знаходяться водоспад з невеликою печерою і фонтани. У центральному павільйоні експонується колекція унікальної румунської
геральдики, що представляє сім’ї, пов’язані з родиною Кантакузіно,
а також портрети членів цього роду. Діана Пирвулеску, пресс-секретар
замку Кантакузіно, розповідає, що чудова споруда
з’явилася на замовлення принца Грігоре Кантакузіно, а роботи тривали десять років: «Замок
розташований на колишній території
мисливського будиночку, що також
належав родині Кантакузіно. По дорозі до Брашова сім’я зупинялася тут для
полювання. Архітектором замку був Грігоре Черкес, який також спроектував будівлю
Архітектурного університету в Бухаресті. Таким чином, замок є архітектурним шедевром з
різьбленого каміння у нео-румунському стилі. Туристи, які відвідають нас, помітять, минувши
величезних воріт з кованого заліза, що з лівого боку піднімаються чудові гори Бучедж. Ними також
можна милуватися за кавою на нашій терасі. Нашим гостям сподобається вся
територія, на якій є фонтани
та печера, побудована в 1900-х роках.»

Отже, замок був зведений на замовлення принца Георге Грігоре Кантакузіно (1832-1913
рр.), один з найбагатших людей свого часу, який двічі був мером Бухареста і
двічі прем’єр-міністром Румунії, в 1899-1900 та
1904-1907 рр. Він походив зі
старої шляхетської родини Кантакузіно, будучи нащадком румунських воєвод та
візантійських імператорів Кантакузіно. Через його колосальне майно, яке
дозволило йому побудувати три палаци (два повіті Прахова та один у Бухаресті,
на бульварі Каля Вікторієй, нині Національний музей імені Джордже Енеску),
принца Георгія Грігоре Кантакузіно прозвали Набабул. На той час він
був найбільшим землевласником у Румунії і міг навіть змагатися з королем
Каролем I, як що стосується багатства, так і походження.

Замок має центральний корпус, що складається з підвалу, першого та другого
поверхів, з бетонного фундаменту, кам’яних стін та черепичного даху, із
службового павільйону, адміністративної вілли та каплиці. Усередині, навіть якщо
в ньому майже нічого не залишилося від оригінальних меблів, замок має достатньо
цікавих елементів для шанувальників історичних пам’яток. Вітражі, мармур, консолі,
стелі з відкритими та пофарбованими балками, дерев’яні, кам’яні чи ковані
перила, бронзові виливки надають інтер’єру яскраво виражений романтичний
характер, навіть якщо структура внутрішніх колон та скульптура дверних панелей
нагадують про декоративний бринков’янський архітектурний стиль. У залі прийому
зберігається унікальна в Румунії колекція геральдики, що представляє герби
боярських родин, що через шлюбні стосунки стали родиною Кантакузинів, і портрети,
виконані на замовлення у Венеції, зі знаменитими членами родини Кантакузіно.
Під кожним вітражним портретом написано латиницею Що не болить, навчає.

Туристи можуть прогулятися брукованими алеями маєтку,
зупинитися, щоб сфотографуватися біля фонтанів, а також побачити скульптури,
привезені до парку замку в 2018 році. Діана Пирвулеску: «На даний момент
на подвір’ї замку експоновані понад 30 скульптур. Після цієї прогулянки можна перейти
на внутрішній дворик, де можна зайти до мисливської вежі, звідки відкривається вся панорама, гори,
сусідній пригодницький парк. Потім
можна почати тур по маєтку.
Відправним пунктом є нижня
частина замку, де колись сім’я
Кантакузіно влаштовувала вечері, музичні вечори. Навіть композитор Джордже Енеску виступив на
маленькій сцені в бальному залі замку Кантакузіно. Тур триває
близько 35 хвилин і, на запит, може бути проведений
англійською, французькою мовою. Потім наші гості піднімяться, щоб побачити колишні
спальні родини Кантакузіно, які були перетворені в 2015 році на
картинну галерею.»

Замок належав родині до
насильницької націоналізації в 1948 році, коли в ньому розмістили санаторій для
працівників Міністерства внутрішніх справ. Під час комуністичного режиму
оригінальні меблі були винесені із замку. Частина внутрішніх стін будівлі була
пофарбована. Після 1989 року замок був повернений нащадкам роду Кантакузіно,
які продали його приватним особам в 2004 році. Після реставраційних робіт,
замок був відкритий для туристів
у 2010 році і сьогодні є однією з
визначних пам’яток регіону. До речі,
ще від самого відкриття у 2010 році, замок став місцем проведення важливих
культурних заходів, концертів, фотосесій, презентацій колекцій, конференцій, та
прийомів. У замку також є вишуканий ресторан з терасою, де ви можете
насолодитися кавою та найкрасивішою панорамою гір Бучедж.