Письменниця Нора Юґа, героїня документального фільму

Одним з найпопулярніших румунських фільмів 2023 року став фільм Чому мене звуть Нора, коли моє небо чисте, режисерки Карли-Марії Тяхи. Фільм, який знімався протягом чотирьох років, показує захоплюючий внутрішній світ молодої та енергійної Нори Юґи...

Corina Sabău, 13.01.2024, 03:44

Одним з найпопулярніших румунських фільмів минулого року став фільм
Чому мене звуть Нора, коли моє небо чисте, режисерки та сценаристки
Карли-Марії Тяхи. Дебют в документальному кіно актриси та радіожурналістки
Карли-Марії Тяхи виводить на перший план Нору Юґу, одну
з найвидатніших румунських письменниць, якій 4 січня виповнилося 93 роки.
Дебютний фільм Карли-Марії Теаха, показаний у 2023 році на TIFF (Міжнародний кінофестиваль Трансільванія), представлений
на кінофестивалях Anonimul та Astra, змальовує зворушливий портрет харизматичної
письменниці, яка дебютувала у 1968 році книжкою поезій Це не моя вина,
отримала кілька премій Спілки письменників і залишається дуже активною,
опублікувавши у 2020 році автобіографічний роман Іподром (Polirom), а у 2023 році – книгу поезій Дівчинка кричить у
склянці (Nemira).

Фільм, який знімався протягом чотирьох років, показує захоплюючий
внутрішній світ молодої та енергійної Нори Юґи, а також особливу дружбу між нею
та режисеркою, яка супроводжувала її на Франкфуртському книжковому ярмарку. Ми поговорили
з Карлою-Марією Тяха про те, як вона задумала цей документальний фільм і
про надзвичайну реакцію глядачів: У мене не було сценарію, особливо для нашої поїздки до Франкфурта. Від
самого початку я хотіла побудувати діалог, розмовляючи з Норою якомога
вільніше. Починаючи з цих простих перших розмов, я хотіла отримати від Нори Юґи якісь зізнання, адже, окрім багатьох інших якостей,
вона є захопливою оповідачкою і її обожнює камера. Тому
я навіть не відчувала потреби вводити інших персонажів, щоб розповісти про
неї. Оскільки це був мій перший фільм, і я не мала
великого досвіду в цій галузі, я багато в чому покладалася на
інтуїцію і думала, що повинна показати Нору Юґу такою, якою я її бачу, Нору, пропущену через мій
фільтр. Я вирішила, що хочу, щоб це був фільм про мою Нору Юґу,
навіть якщо мені це не вдасться, тож за основу я взяла хімію між нами і те, що
мене хвилює. І найцікавіше те, що люди резонували зі мною, з цією моєю версією.
Правда, десь у глибині душі, в дуже потаємному місці, я сподівалася, що це
станеться, сподівалася, що чарівність Нори Юґи
вплине на глядачів, а не тільки на мене. Крім того, це фільм, над яким я багато
працювала. Я була дуже задоволена реакцією глядачів, коли вони аплодували
стоячи на Міжнародному
кінофестивалі Трансільванія після
першого показу, який відбувся минулого року 14 червня. Люди залишалися на сесію
запитань і відповідей, ніхто не розходився. І якимось чином цей сильний вплив
фільму на аудиторію зовсім не зменшився, після показу люди залишаються в
кінотеатрі і аплодують, навіть якщо це не спеціальна подія і ми не в кінотеатрі
на обговоренні. Я дуже рада цьому, рада, що фільм має такий ефект і робить свою
справу, рада, що він зачіпає людей. Я очікувала, що фільм захочуть побачити
фанати Нори, але я рада, що навіть ті, хто не знав її або її літератури,
закохуються в неї. Дуже багато людей говорили мені, що після перегляду
документального фільму вони почали купувати її книги, шукати інтерв’ю з нею,
шукати інформацію про неї. Чудово, що завдяки цьому фільму ми змогли об’єднати
глядачів і читачів, ці дві бульбашки якимось чином зійшлися разом, і я вважаю,
що це чудово.

До того, як стати письменницею, Нора Юґа хотіла стати актрисою, тож документальний
фільм Карли Марії-Тяхи здійснив цю її мрію: Правда в тому, що я хотіла бути актрисою ще зі школи. Я завжди хотіла
бути актрисою, це, напевно, у мене в родині, мої батьки були артистами, мої дідусь і бабуся були артистами. Моя мама
була балериною, батько – скрипалем, бабуся – оперною співачкою, дідусь -
театральним режисером, тому я не могла уявити, що стану кимось іншим, окрім
актриси. Я завжди мріяла бути актрисою, і найсмішніше те, що я не перестала хотіти бути актрисою навіть після того, як великий
актор Раду Беліган відхилив мене на вступному іспиті до театрального
факультету, сказавши, що у мене погана дикція. Я не вважаю, що у мене погана
дикція, інші мені цього не говорили, але і з Раду Беліганом я не можу
посперечатися. Повертаючись до фільму, знятого Карлою, я з кожним днем все
більше переконуюся, що це диво, що я тільки зараз, після всього життя, здійснила таку давню мрію.

Письменник Мірча Кертереску високо оцінив останню поетичну книгу
Нори Юґи: Дівчинка кричить у склянці – це вершина поезії Нори Юґи на
сьогоднішній день і одна з найсильніших поетичних книг, які я читав останнім
часом. Це наче шрапнель, що вибухає у вас перед обличчям, розкидаючи скалки,
осколки, необроблені шматки металу, пам’яті, мозку, цитат, будь-якого матеріалу,
придатного для написання речення фрагментованої, обуреної краси на вашій
шкірі.