25-ий Міжнародний кінофестиваль Трансільванія (TIFF- 2026)
З 12 по 21 червня в Клуж-Напоці проходить 25-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія (TIFF). Цього року відзначає ювілейний випуск: TIFF виповнюється 25 років.
Коріна Сабеу і Христина Штірбець, 20.06.2026, 08:34
З 12 по 21 червня в Клуж-Напоці проходить 25-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія (TIFF). Цього року відзначається ювілейний випуск: TIFF виповнюється 25 років. Протягом десяти днів глядачі мають нагоду переглянути понад 200 фільмів у кінотеатрах та нетрадиційних просторах, а також відвідати зустрічі з кінематографістами, концерти та заходи, присвячені кіноіндустрії. Окрім кінопоказів, фестиваль продовжує традицію перетворення міста на живий кінопростір з фільмами, що транслюються у знакових локаціях, та подіями, які заохочують культурний діалог і відкриття нових перспектив щодо сучасного кіно.
У центрі уваги цьогорічного фестивалю — дві міжнародні конкурсні програми. Дванадцять повнометражних фільмів, знятих режисерами, для яких це перший або другий фільм, змагаються за «Трофей Трансільванія», а ще десять документальних стрічок беруть участь у секції «What’s Up, Doc?», присвяченій найновішим міжнародним документальним фільмам. У румунській селекції також представлені два фільми, що розповідають про стосунки людей із місцями, які їх формують: «Malul vânăt» (укр. «Сині береги») — повнометражний дебют режисерки Андреї Борцун та документальний фільм «Hoinari prin Munți» (укр. «Мандруючи горами») Косміна Думітраке. «Сині береги» повнометражний фільм Андреї Борцун базується на масштабному дослідженні, проведеному в селах на півдні Румунії, і досліджує реальність, яка рідко з’являється на екрані. Документальний фільм «Мандрівники горами» Косміна Думітраке розповідає про легендарних румунських мандрівників Діну та Марлен Мітітяну.
Для Андреї Борцун фільм «Сині береги» став поверненням до сільського світу, звідки вона походить. Протягом шести років режисерка документувала життя сіл на півдні країни, намагаючись знову зрозуміти світ, який колись знала, але на який тепер дивилася очима дорослої людини. Андреа Борцун: «Історія складалася з часом, у певному сенсі досить органічно. Коли у 2017 році я вирушила у першу подорож до трьох сіл на півдні — трьох сіл, яких я не знала і де до того не була — все, що я знала, це те, що мала зняти фільм, мій дебют у повнометражному кіно, який розповідав би про світ, який, як я вважала, я знала, тобто про сільський світ Півдня. Але це був світ, до якого я зберігала розуміння, скоріше, дитини чи підлітка, світ, від якого я віддалилася. І коли у 2017 році мені було 27 років, я відчула гостру потребу повернутися до того світу і спробувати подивитися на нього з сторони дорослого. Також спробувати, певною мірою, примиритися з цим світом, бо існувала внутрішня напруга, яка, неминуче, змусила мене віддалитися від нього, так само, як, можливо, ми всі віддаляємося від тих світів, що нас сформували, звідки ми походимо. Для мене було викликом отримати набагато глибше розуміння того, як сьогодні працює менталітет сільських жителів, адже ці речі постійно змінюються».
Якщо фільм «Сині береги» розповідає про відкриття сільського світу, то документальний фільм «Мандрівники горами» — це подорож у світ тих, хто присвятив усе своє життя горам. Режисер Космін Думітраке познайомився з Діну та Марлен Мітітяну під час роботи над документальним фільмом «Дика Румунія». Захоплений їхніми історіями та книгами, він вирішив перетворити досвід цих двох альпіністів на фільм, що виходить за межі простої альпійської пригоди: «Це було головним інгредієнтом нашої зустрічі і, звісно, історії фільму: наша спільна пристрасть до гір. Так само, як гори об’єднали Діну та Марлен, вони об’єднали й нас. Після того, як я відкрив для себе книги Діну та прочитав їх, я був зачарований досвідом цих людей. Найбільше мене зачарував спосіб, у який вони розповідали, описуючи всі переживання та пройдений маршрут у найдрібніших деталях. Вони надихнули мене на надзвичайний настрій, мені хотілося самому пройти всі маршрути, які вони пройшли. Мені так сподобалася їхня історія, що я подумав, що обов’язково маю зняти фільм про історію цієї пари. Потім було багато розмов, і вони надихнули мене на любов до гір, які тепер я бачу набагато глибше. Похід у гори може бути схожим на культурну подорож: ти відкриваєш для себе нові місця, дізнаєшся про них і так починаєш глибше розуміти та відчувати особливості кожного з цих місць. »
На 25-му фестивалі TIFF також присутні численні спеціальні гості. Серед оголошених лауреатів — акторка Анда Онеса, яка отримає Премію за видатні досягнення за свій внесок у розвиток румунського кінематографу. Крім того, фестиваль пропонує огляд нових напрямків європейського кіно та нових імен у сучасній кінематографії.
