Академія соціально-політичних наук “Штефан Георгіу”
Комунізм був першою доктриною, політичним режимом та суспільною структурою, який прагнув утверджувати ідею, що він грунтується лише на раціональному пізнанні.
Steliu Lambru, 04.08.2014, 02:15
Комунізм був першою доктриною, політичним режимом та суспільною структурою, який прагнув утверджувати ідею, що він грунтується лише на раціональному пізнанні. Тому, все що не відповідало його правилам, необхідно було усунути. Знайдення істини, на основі якої необхідно було побудувати нове суспільство, пізнання та наукове дослідження підлягали переосмисленню. Саме з цією метою була заснована Академія соціально-політичних наук “Штефан Георгіу”, заклад вищої освіти, який готував спеціалістів, відповідних цілям комуністичного режиму.
Заклад заснований Румунською комуністичною партією (РКП) 21 березня 1945 року під назвою “Робітничий Університет РКП,” був призначений паразитувати традиційне поняття закладу “університет” і дестабілізувати статут інтелігента. Найменування “Штефан Георгіу” було присвоєне на пам’ять одного з діячів-соціалістів XIX століття. Заснування цієї академії було своєрідною відповіддю капіталізму, про що свідчить твердження історика Бухарестського історичного інституту “Ніколає Йорга”, пана Косміна Попа: “Заснування Академії соціалістичних наук на початку 70 років можемо вважати симптомом звороту комуністичного режиму Румунії до консерватизму. Це явно свідчить про те, що партія та її керівник прагнули встановити певну форму ідеологічної верховенства. Значні зміни, що мали місце у керівних закладах влади, відновлення колективного керівництва та внутрішньої партійної демократії, продовження реформи з метою знайдення відповіді стосовно викликів з боку динамічного капіталізму — були еволюції специфічні всім комуністичним країнам з 1960 по 1970 рр. “
Невизнання після 1945 року легітимності комуністичного режиму та відмова найвідоміших інтелектуалів співробітничати з ним, завдали йому значної шкоди. Але, у середині 60 років, відвертість партії адресована інтелігенції була пропозицією сприйнятою її численними представниками. Історик Космін Попа відмічає: “Кінець 60 років був у теоретичному баченні Ніколає Чаушеску моментом підбиття певних досягнутих успіхів у стосунках з інтелігенцією. У промові з нагоди наради працівників галузей виховання та наукового дослідження, що мала місце у вересні 1969 році, призначеній докладно уточнити і вишліфувати послання Ніколає Чаушеску з трибуни Х–го З’їзду партії, Паул Нікулеску-Мізіл, член Центрального комітету Румунської комуністичної партії, відмітив, що вже немає поділу нова-стара інтелігенція. У Румунії є єдина інтелігенція, більшість якої становлять вихідці з робітничого середовища. У промові знаходимо тлумачення політики партії стосовно специфіки румунського комунізму, а саме: співвідношення партія-інтелігенція, як й принципи організації системи виховання та наукового дослідження. Це випливало з правильної думки, згідно з якою у значній мірі усвідомлювалося, що суспільство знаходиться у процесі наукової революції, яка сприяє посиленню політичної вагомості інтелігенції. Це зміцнення вагомості й суті інтелігенції спричинилося до зміни закладів її ідеологічного управління, оскільки від її успіхів також залежало будівництво комунізму.”
3 жовтня 1971 року була схвалена Постанова Виконавчого комітету Центрального Комітету РКП щодо створення Академії соціально-політичного навчання та удосконалення керівних кадрів ЦК РКП. Ціллю Академії “Штефан Героргіу” була підготовка нових кадрів з усіх галузей діяльності для партійного й державного апарату. Недовіра режиму до ідеологічної праці традиційних закладів наукового дослідження сприяло посиленню ролі Академії “Штефан Шеоргіу”. Приводом було твердження про те, що діяльність традиційних закладів наукового дослідження ніби не враховувала економічного становища. Космін Попа зауважує: “Ідеологічний контроль соціальних наук не був ядром цих заходів. Втім ніхто не сумнівався щодо ефективності важелів керування й контролю діяльності інтелігенції, наявної наукових закладів. Лідерів партії цікавив у першу чергу рівень професіоналізму політичних діячів та збільшення ефективності витрат державних ресурсів країни. Зокрема, економісти неодноразово підлягали критиці Ніколає Чаушеску та інших пропагандистів. Комуністичний режим вважався досить міцним і не вимагав примусових заходів стосовно ідеологічного контролю. Буржуазні форми упорядкування наукового дослідження не відповідали принципам партії. Чаушеску вважав, що успадковані наукові заклади не мали зв’язку з реальним життям, не відповідали потребам бурхливого економічного розвитку. Крім того, вони, іноді, завдавали клопоту закладам пропаганди й агітації.”
Всупереч амбіціям комуністичного режиму створити елітний університет, спеціалісти вважали Академію “Штефан Георгіу” знаряддям режиму. Після грудневої революції 1989 року Академія “Штефан Георгіу” була розснована.
