Антикомуністична організація ‘Незалежна Румунія’
Після приходу до влади в Румунії комуністичного режиму, демократичні партії організували рух опору. Один з цих рухів називався “Незалежна Румунія і був створений молодіжною організацією Націонал-селянської партії.
Steliu Lambru, 19.01.2015, 06:50
Після приходу до влади в Румунії комуністичного режиму, демократичні партії організували рух опору. Один з цих рухів називався “Незалежна Румунія” і був створений молодіжною організацією Націонал-селянської партії. Улітку 1947 року керівництво відповідної політичної сили було заарештоване комуністичним урядом після інциденту в Темедеу. Тоді комуністи поставили у розпорядження лідерів Націонал-селянської партії спеціальний літак, на якому вони нібито могли виїхати за кордон. Насправді це було пасткою, щоб мати привід для арешту демократичної опозиції.
Однак події на цьому не закінчилися. Опозиція зрозуміла, що після того як з 1944 по 1947 рр. комуністи, за підтримки окупаційної радянської армії захопили владу в державі, ситуація перейшла в іншу фазу. Молодь з Націонал-ліберальної партії виступила з ініціативою створення загонів антикомуністичного опору, а один із них, створений в 1947 році, називався “Незалежна Румунія”.
Ністор Бедічану був сенатором від Національно-селянської християнсько-демократичної партії з 1992 по 1996 рр. Він був одним із тих енергійних молодих людей, які взяли участь в діяльності організації “Незалежна Румунія”. В інтверв’ю Центру усної історії Румунського радіо, записаного в 1999 році він розповів. “Селянська молодь вирішила перейти до підривної форми організації. Так виникло цілий ряд організацій, такі як “Влад Цепеш”, “Орли”, “Група №4”, “Незалежна Румунія”. Ми зрозуміли, що нам потрібно пройти спеціальну підготовку, підтримувати постійний зв’язок, озброїтися і, у певний час, коли, як ми сподівалися почнеться втручання або спалахне нова війна, організувати збройне повстання. Усі молоді члени були переповнені ентузіазмом, і не тільки молодь, тому що ми підтримували звязок з низкою колишніх членів, лідерів та партійних активістів територіальних структур партії, особливо в зоні Маргіти, на півночі Біхорського повіту. Люди відгукнулися із впевненістю і радістю, та вели активні дії. Я попередив кожного з них про ризики цієї діяльності. При всьому нашому ентузіазмі ми з самого початку усвідомлювали небезпеки, які нас підстерігають, з ким ми маємо справу, і методи, які вони використовували проти нас.”
Ністор Бедічану розповів деталі про структуру організації, походження її членів та засади, на яких вона була створена. “Стрижень складався з 32-35 учасників. Зрештою, чесно кажучи, я навіть не знаю скілько нас було: напевно кілька сотень! Тобто ідея поширювалася, але люди не знали одне одного, звязок обривався. Кожен третій набирав ще трьох і так далі. Якби спалахнув бунт, було б дуже легко згуртуватися і діяти. Члени організації були в основному уродженцями відповідного регіону, зокрема з північної і центральної частин, з Ораді та Маргіти, де я мав багато знаймоих яким міг довіряти. Багатьох нас пов’язували спогади, учнівське минуле, участь у різних заходах партії, я знав їх орієнтації і переконання, навіть силу характеру. Не можна було приймати будь-кого.”
Яку роль мав Бедічану в організації “Незалежна Румунія”? Він був ініціатором й агітатором, пояснював людям, яка загроза нависла над Румунією. “Я грав роль “найбільшого зла”, тобто організатора. Тоді не поставало питання демократичного управління, читання лекцій, або проведення зїздів для обрання лідера демократичним шляхом. Ми працювали за військовою системою. Готувалися до боротьби з державною владою, займалися тим, що комуністи називали “злочином проти основ соціального ладу”, що каралося відповідно до Кримінального кодексу. І дійсно те, що ми робили було спрямовано проти силової зміни “соціального ладу”. Мали й зброю, після війни це не було проблемою. Я, наприклад мав цілий віз грант, багато кулеметів і пістолетів, це не було проблемою. Німці відступали неорганізовано, тут проходила фронтова лінія, тому можна було знайти зброю всюди. Я ходив по селах, збирав осіб, яким довіряв, котрі мали в своєму підпорядкуванні інших, і казав їм, що робити, розповідав про наступні кроки, де бути обережними, коли говорити з людьми. Життя ставало все складнішим: у людей забирали пшеницю, політика ставала все більш репресивною, отже умови для нашої діяльності були все більш сприятливими.”
Бедічану планував організувати групу партизанів, яка б відступила в гори, звідки б вела збройну боротьбу. Поряд з членами Націонал-селянської партії і колишні солдати королівської армії, колишні члени Залізної гвардії і обезземелені селяни сформували рух антикомуністичного опору. Однак через 8 місяців внаслідок доносу одного новобранця організація “Незалежна Румунія” була виявлена, а її провідні члени заарештовані. Проте ці молоді люди показала свою безстрашність перед комуністичним злом, навіть якщо дуже дорого поплатитися за свою сміливість.
