Всесвітній фестиваль молоді і студентів у Бухаресті

2-16 серпня 1953 року в Бухаресті пройшов Всесвітній фестиваль молоді і студентів.

Steliu Lambru, 14.10.2018, 10:41

Проведення широкомасштабних заходів з наміром узаконення
політики комуністичної партії стало практикою в Румунії після 6 березня 1945
року. Радянський зразок полягав у проведені багатолюдних загальних зборів,
учасники будучи зобов’язані
затвердити все, що вирішувала партія.
Фактично, ці збори були не чим іншим, як цирковою виставою, покликаною сприяти забуттю людьми важливих недоліків
їхнього повсякденного життя, порушення прав та свобод та брутальну поведінку влади в її стосунках із звичайними
громадянами.

Одним з таких широкомасштабних заходів було проведення Всесвітнього фестивалю
молоді і студентів у Бухаресті 2-16 серпня 1953 року. На спеціальній
конференції обговорювались такі
питання як: боротьба за мир та демократизація академічного й університетського кіл. На першому
фестивалі, який відбувся у Празі 1947 року, взяли
участь 17 тисяч осіб із
71 країни світу. У Бухаресті відбувся четвертий
фестиваль, в якому взяло участь майже 30 тисяч юнаків і дівчат з 111 країн.
Румунія займала друге місце за кількістю учасників, як до речі й Польща, де
фестиваль молоді відбувся 1955 року. Гаслом фестивалю в Бухаресті було: Ні! Наше покоління не допустить смерті й розрухи! Тоді
появився й вираз «Фестивальний піст» з релігійним натяком, який передбачав
підтримку населенням гостей у разі нестачі продуктів, що призвело до зменшення
харчів для населення, яке вже страждало від голоду. З’явилися численні черги у
магазинах, які повторилися у період 80 років, коли в магазинах були відсутні
основні харчові продукти. Такі нестачі харчових продуктів були і під час проведення
«Універсіади» у 1981 році.

Штефан Бирля був членом організаційного комітету фестивалю як студент Бухарестського Політехнічного
інституту. В інтерв’ю
даному Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення у 2002 році він
пригадує про хід підготовки фестивалю: Оскільки фестиваль був підготовлений лише у певній мірі,
було необхідно придбати від населення харчові продукти та інші речі, коротше
кажучи, зекономити дещо і так появився «Фестивальний піст». У студентській
їдальні їжа була недостатня, увечері студенти їли так званий «крепес»,
якого ми так на сміх назвали, тобто ману кашу. Будучи членом керівництва Союзу
комуністичної молоді, я був обраний також в комітет Політехнічного інституту. Досить
багато з нас були покликані до міського комітету, де нам доручили зібрати понад
100 осіб, які б збирали свіжі овочі та фрукти зі сіл неподалік Бухареста. Нас
підготовляли для цього протягом одного місяця. Ми не могли відмовитися, оскільки
це було партійним дорученням. Інші повинні були організувати різні художні колективи,
які мали виступати на сценах у Бухаресті. Отож, був широкомасштабний план.

Румунське комуністичне керівництво доклало великих зусиль для забезпечення
гостям пристойних умов проживання. Однак, недоліки на всіх рівнях інфраструктури призвели до появи
численних проблем. Найбільшими з них були великі черги у їдальнях, нестаток
санітарних об’єктів та поганий стан їх утримання. Штефан Бирля пригадує спосіб, в який були
знайдені розв’язки на кризу з місцями
розміщення а також розповідає про так
зване задоволення учасників бути разом з друзями та про виявлення нових
талантів: Вони розмістилися у студентських гуртожитках, які були
вільні влітку. Вони мали можливість також розмітитися у готелях, з-поміж
декількох, які існували в Бухаресті на той час. Всі готелі були для учасників, оскільки їх було дуже багато. Бухарест був
переповнений студентами. Зрозуміло, що вони були надіслані зокрема організаціями
лівого спрямування. Організаторами фестивалю молоді й студентів виступили Всесвітня
федерація демократичної молоді (ВФДМ) і Міжнародна спілка студентів (МСС), але були і інші капіталістичні країни, або організації
під керівництвом Французької комуністичної партії та Італійської комуністичної
партії, тобто теж наші. Було надзвичайно! Фестиваль виявив численну талановиту молодь. Численні румунські
співаки пізніше стали відомими артистами, серед яких Ніколає Ніцеску та
Константин Дрегіч, який емігрував до Німеччини.

Урочисте відкриття фестивалю відбулося на стадіоні 23 Август. Тут учасники брали участь у спортивних змаганнях та розважальних заходах.
Однак, учасники відвідували й семінарі на тему фестивалю. Штефан Бирля: Проводилися вечори з танцями та феєрверками та семінарі,
за участю представників різних делегацій. Багато говорилося про реформування та
про університетську демократію, яка була пріоритетною у повоєнний період. Були
влаштовані виставки у парку Херестреу.

Однак, Всесвітній фестиваль молоді і студентів у Бухаресті у 1953 році не
був сприйнятий населенням з інтересом. Були випадки, коли пересічні румуни
зверталися до молоді із-закордону, маючи з ними неформальні розмови, та
вручаючи їм листи із наміром показати справжнє обличчя комуністичного режиму.
Як будь-яка подія, що не зв’язана з реальністю, фестиваль був нічим іншим як фасадом.