ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Грандіозні комуністичні економічні проекти – гірські дороги

По дорозі з місцевості Басков, Арджешський повіт (Південна Румунія) та до села Керцішоара Сібіуського повіту, завдовжки близько 90 км, починається одна з найбільш видовищних автомобільних пригод в Румунії: Трансфегерашан.

Грандіозні комуністичні економічні проекти – гірські дороги
Грандіозні комуністичні економічні проекти – гірські дороги

, 06.10.2014, 10:56

По дорозі з місцевості Басков, Арджешський повіт (Південна Румунія) та до села Керцішоара Сібіуського повіту, завдовжки близько 90 км, починається одна з найбільш видовищних автомобільних пригод в Румунії: Трансфегерашан- гірське шосе в Карпатах, що зєднує румунські регіони Волощину і Трансільванію і проходить через гірський масив Фегераш. Він є символом ідеї, яка домінувала економічне мислення Ніколає Чаушеску в 70-х роках: гірські дороги. На практиці, гірські дороги, виявилося, були, як і багато проектів комуністичної економіки, лише кількома хорошими ідеями з поганими результатами. Через величезні витрати і низький прибуток, який вони приносили, їх занесли до так званого “важкого спадку» комуністичного режиму.



Ідея Трансфегерашана з’явилась у Ніколає Чаушеску в кінці 60-х років, після вторгнення Радянського Союзу в Чехословаччину, і була втілена на практику до 1974 року. Чаушеску вважав, що існуючі дороги в Карпатах можна легко заблокувати. Побоюючись вторгнення радянських військ, він наказав побудувати дорогу через гори Фегераш, найвища вершина яких сягає 2042 метри біля озера Биля. Будували цю дуже складну дорогу інженерні війська Румунської армії.



Під час будівництва Трансфегерашана, Максим Бергяну був главою Держкомітету з планування, центральна установа комуністичної планової економіки. В інтервю, в 2002 році Центру усної історії Румунського радіо, Бергяну сказав, що він не був згоден з грандіозним проектом: “Я упродовж близько чотирьох років виступав проти будівництва Трансфегерашана. Тому що це була величезна інвестиція, яка не приносила ніякого додаткового доходу. Я знав, що у цьому регіоні, у червні-липні сніг ще сягає 5-6 метрів. Вона може бути відкритою десь півроку. А потім, що ми робитимемо з цією дорогою? Який прибуток від неї? Тримати її закритою сім місяців на рік. Мені сказали, що це стратегічна дорога. З таким аргументом мене заблокували: “Ти не хочеш, щоб ми мали можливість рухатися з танками з Волощини в Трансільванію”? І близько чотири роки мені вдалося відкладати цей проект. Але більше не було можливо. Васіле Паталінець-тодішній політичний діяч- дуже наполягав на цьому і встиг переконати кого треба було. Він був з армією та службами безпеки, Він займався правосуддям. Чаушеску дуже хотів повязати Волощину з Трансільванією.”



Амбіції побудувати гірські дороги були в повному розпалі. Максим Бергяну розповідав, що був намір побудувати іншу дорогу паралельну Трансфегерашану, східніше від нього: “Він хотів збудувати іншу дорогу, яка мала починатися з населеного пункту Сембета де Сус (Трансільванія) і закінчувалась теж у повіті Арджеш. Я переконав Паталінеця з яким я був у дружніх стосунках. Я сказав йому: “Тебе проклинатиме країна та весь народ, оскільки ти завдаєш шкоди найкрасивішій частині Гір Фегераш, і знищуєш ліс на березі бурхливої гірської ріки. Не досить нам Трансфегерашан, якого ми тримаємо закритим? Схаменись!” І він не пішов з проектом до Чаушеску. Я спускався вниз битою карпатською дорогою і випадково дізнався про це. Я бачив, що все рубають там ліс. І думаю, що це таке? І коли я спускався мене зупинив чоловік і сказав мені, що вони хочуть прокладати дорогу. Так я дізнався від нього, що будується дорога, яка повинна закінчитись в повіті Арджеш. І Міністерство лісового господарства почало рубати ліс. У цей період Паталінець працював у Міністерстві лісового господарства. І тоді я поговорив з ним і заблокував проект, про який я не знав нічого. Про Трансфегерешан я знав, оскільки я затягував його будівництво майже чотири роки. Я висував різні аргументи. Поки що у нас немає грошей, нібито ще все не вияснено, щось мені не відомо. Але Чаушеску ніколи не змушував мене дійсно включити цей проект до інвестиційного плану. Його пропонували Армія та Міністерства лісового господарства.”



Проект з будівництва гірських доріг та інші дивні економічні ідеї спільно з мисленням заснованим на автархії та передоплата боргу призвели в 80-х роках до краху комуністичної економіки. Максим Бергяну: “Було заборонено виділяти гроші на імпорт устаткування і запчастин, що привело до краху економіки. Плюс дурість Чаушеску платити передчасно зовнішній борг, чого ніхто в світі не робив. І це сильно вдарило по економіці. Більше не імпортували сучасну технологію для хімічної та металургійної галузей, і не тільки. Чаушеску обмежив імпорт нових технологій. З огляду на науково- технічний прогрес, раз у 4-5 років треба було оновлювати обладнання. Або максимум через 6 років. Не можна було розвиватись як ХУІІІ або ХІХ століттях. Ми не оновлювали обладнання. Не виділяли гроші, бо вже не було звідки. Ці інвестиції були непродуктивними, які не приносили жодного доходу. За відсутності доходу, не було можливості розвитку промисловості та інших галузей.”



Проект з будівництва гірських доріг був однією з гучних невдач чаушеської економіки.. Він був ще одним каменем на дорозі в пекло, вимощена завжди благими намірами.

Сторінки історії Румунії
Сторінки історії Понеділок, 26 Жовтня 2026

Сторіччя Національної Селянської Християнсько-Демократичної партії

Національна Cелянська Партія була однією з найважливіших партій Румунії, з лав якої вийшла ціла плеяда політиків найвищого рівня. Насамперед це були д…

Сторіччя Національної Селянської Християнсько-Демократичної партії
Сторінки історії Румунії
Сторінки історії Понеділок, 19 Жовтня 2026

Мусульманське населення у Королівстві Румунії

З 1878 року серед громадян Румунії є мусульманська меншина, чисельність якої змінювалася з часом, і це сталося після того, як Добруджа увійшла до скла…

Мусульманське населення у Королівстві Румунії
Греки та Понт Евксинський (Гостинне море)
Сторінки історії Понеділок, 12 Жовтня 2026

Стародавні уявлення про Понт Евксинський

Чорне море – це море, через яке Румунія виходить у великий світ, море, через яке румунські кораблі та моряки досягають будь-якого меридіана. І сьогодн…

Стародавні уявлення про Понт Евксинський
Сторінки історії Румунії
Сторінки історії Понеділок, 05 Жовтня 2026

Татари та турки у румунському просторі

Історія мусульманської громади Румунії — це, насамперед, історія татар і турків, які мешкають у Добруджі — території, через яку Румунія має вихід до Ч…

Татари та турки у румунському просторі
Сторінки історії Понеділок, 28 Вересня 2026

Промисловий розвиток Бухареста

Історія промислового розвитку столиці Румунії, що розпочалася майже 170 років тому, йде в ногу з промисловим розвитком самої Румунії. Ми часто забуває…

Промисловий розвиток Бухареста
Сторінки історії Понеділок, 21 Вересня 2026

Початок румунсько-османських відносин

У рейтингу найдавніших відносин румунів з іншими народами, відносини з османами посідають друге місце після відносин з угорцями, які мають тисячолітню…

Початок румунсько-османських відносин
Сторінки історії Понеділок, 14 Вересня 2026

Фармацевтика у фанаріотській Волощині

Історики вважають, що період правління фанаріотів у Румунських князівствах розпочався у 1718 році й завершився через понад століття, у 1822 році. Цю н…

Фармацевтика у фанаріотській Волощині
Сторінки історії Понеділок, 07 Вересня 2026

35 років з дня проголошення незалежності Республіки Молдова

Повалення комунізму в 1989 році означало руйнування лінії розмежування, створеної в 1945 році між державами-членами Організації Об’єднаних Націй, які …

35 років з дня проголошення незалежності Республіки Молдова

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company