Дакійські косони

Про населення даків і гетів або дако-гетів історичні джерела дають нам мало інформації. Косони або дакійські золоті монети є однією з багатьох загадок про цивілізацію тих, хто населяв територію сучасної Румунії понад 2500 років тому.

Steliu Lambru, 18.12.2023, 02:13

Про
населення даків і гетів
або дако-гетів
історичні джерела дають нам мало
інформації. Косони або дакійські золоті
монети є однією з багатьох загадок про
цивілізацію
тих, хто населяв територію сучасної
Румунії понад 2500 років тому. На північ
і схід від Дунаю, в напрямку Східної
Європи та Азії, жили, згідно з грецькими
і римськими письмовими джерелами,
варвари – населення, що перебувало за
межами ареалу давньої середземноморської
цивілізації. Римляни називали цю
територію Barbaricum, де існував справжній
конгломерат германців, фракійців,
іранців, у
перші століття християнської ери в
регіоні з’явилися також азійські і
слов’янські мігранти. У цьому конгломераті
також жили дако-гети, на північ від Дунаю
та у внутрішньокарпатському регіоні.

У
греко-римському світі економіка була
монетизована, гроші були еквівалентом
усіх цінностей. Варварські народи
наслідували грецькі та римські монети,
щоб полегшити торгівлю. Першими монетами,
скопійованими дако-гетами,
були тетрадрахми македонського царя
Філіпа II у 4 столітті до нашої ери. Інші
типи грецьких монет також стали
зразками для наслідування,
наприклад, монети Олександра Македонського
та Філіпа III у тому ж столітті. З плином
часу, аж до приходу римлян на Балкани у
2 столітті до н.е., гето-дакійці
почали наслідувати греко-македонські
монети, причому їхня якість значно
погіршилася як у зображеннях на них,
так і в їхній якості. Зі зміцненням
Римської держави вздовж Дунаю на заході
та півдні, дако-гети
наслідували римські денарії. Так
з’явилися монети під
назвою косони.

Історик
і нумізмат Міхай Діма досліджував ці
дакійські
монети і є автором кількох текстів про
них. Він зробив короткий вступ до довгої
історії косонів,
чиє ім’я походить від імені вождя даків,
який брав участь у змові проти короля
Буребісти у 44 році до н.е. і став його
наступником:
Що
насправді означає Косон? З одного
боку, власне ім’я, яке приписували
династії з
Дакії,
Фракії чи Скіфії, а з іншого – золота
монета. Пізніше з’явилися також срібні
монети з легендою Косон. Ось що означає
косон: золота монета вагою близько 8,5
грамів, діаметром від 18 до 22 міліметрів.
На ній зображено, з одного боку, орла,
який стоїть на скіпетрі ліворуч, тримаючи
вінок у правому пазурі. На
зворотнійстороні
-
три фігури, консул між двома лікторами.
Монограма зазвичай з’являється на
лицьовій стороні, а легенда Косон
грецькою мовою в екзерсисі.

Предмети
античності, що дійшли до нас, часто також
слідували
середньовічною траєкторією. Це також
стосується дакійського косона, про який
ми дізнаємося з тексту великого
представника європейського Відродження.
Міхай
Діма:
Монети
типу косон вперше згадуються в
16 столітті Еразмом Роттердамським у
листі до єпископа Бреслау. Оскільки
лист датований
1520 роком, монета, описана Еразмом, не
могла походити від знаменитого скарбу,
виявленого в руслі річки Стрей, знайденого
в 1543 році. Також до 1543 року вперше
згадується літургійна посудина, на якій
було закріплено кілька старовинних
золотих монет, в тому числі косон. Вона
перебувала в Алба-Юлії до 1557 року, після
чого була перевезена до Нітри у Словаччині.
Припускають, що монета в нітранській
чаші могла походити зі скарбу, знайденого
в 1491 році. Це може бути найдавніша
збережена монета типу
Косон.

Косони
стали відомими після відкриття низки
скарбів, більшість з яких були випадковими
знахідками. Багато знахідок косонів є
непевними в тому сенсі, що вони згадуються
в джерелах, але ніколи фізично не дійшли
до сьогодення.
Але в деяких фахівці впевнені, як сказав
Міхай Діма:
Перший
скарб, про який ми точно знаємо, що він
складався із золотих монет типу Косон,
був виявлений
на початку 19 століття, у 1803 році, на горі
Годяну,
в районі гір Шуряну та Орештьєй. Кілька
мешканців
села Вилчелеле
Буне знайшли 400 монет, які були
ідентифіковані як 3 типів,
з монограмою, але різного розміру,
причому останній тип не мав монограми.
Незадовго до цієї знахідки, у 1802 році,
в тому ж районі з’явився ще один скарб
золотих монет типу Лисимаха, що спонукало
багатьох мешканців регіону спробувати
щастя. Схоже, що багатьом пощастило,
оскільки торгівля золотими монетами
привернула увагу австрійської влади,
яка почала цікавитися їхнім походженням.

Відтоді
виявлені косони
зберігаються в музеях Румунії, але вони
також продаються
на світовому ринку старожитностей.
Дакійські косони є свідченням наслідування
периферійного суспільства, такого як
даки, по відношенню до домінуючої
культурної моделі, наприклад,
греко-латинської. Але це також свідчення
відносин, які завжди існували між центром
і периферією.