Лікар Константін Пархон

Професійна діяльність Константіна Йона Пархона була зворотно пропорційною політичній діяльності, що принесла йому популярність. Він був частиною групи, яка вирішила укласти пакт з комуністичним режимом і в повній мірі скористатися привілейованою позицією.

Steliu Lambru, 25.04.2022, 08:19

Константін Йон Пархон – це ім’я, яке часто
вимовляється в румунській медицині ХХ-го століття, але він не був настільки важливим
професіоналом, як можна було б подумати. Це тому, що він був важливим персонажем
в ієрархії режиму, який Радянський Союз встановив у Румунії після 1945 року. Професійна
діяльність Константіна Йона Пархона була зворотно пропорційною політичній
діяльності, що принесла йому популярність. Він був частиною групи, яка вирішила
укласти пакт з комуністичним режимом і в повній мірі скористатися привілейованою
позицією.

Константін Йон Пархон народився 15 жовтня 1874
року в м. Кимпулунг Мушчел, розташованому приблизно в 170 кілометрах на
північний захід від Бухареста. Він вивчав медицину в Бухарестському
університеті і в 1900 році отримав ступінь доктора медичних наук. Працював
лікарем у лікарнях у провінції та в Бухаресті, а в 1906 році пройшов курс
підготовки в Мюнхені, Німеччина. Пархон спеціалізувався на нервових
захворюваннях і викладав неврологію та психіатрію на Медичному факультеті
Яського університету. Паралельно почав викладати ендокринологію на Медичному факультеті
Бухарестського університету. У 1928 році був обраний членом-кореспондентом
Румунської Академії, а в 1939 році став її постійним членом. Пархон
інтегрувався в румунський євгенічний рух міжвоєнного періоду, підтримавши в
якийсь момент проведення експериментів над психічно хворими пацієнтами.

Комуністичний режим, встановлений Радянським Союзом
6 березня 1945 року, за три роки повністю змінив Румунію. Порушуючи всі права і
свободи людини та законодавство, Комуністична партія завдала останнього удару
по румунській демократії 30 грудня 1947 року. Тоді король Міхай I був змушений
зректися престолу, а парламент, в якому домінували комуністи, котрі грубо
сфальсифікували результати виборів в листопаді 1946 року, проголосив
республіку. Новорічну промову 1948 року зачитав по радіо Константін Йон Пархон,
обраний головою Президії Румунської Народної Республіки, органу, який прийшов
на зміну конституційній монархії. «Румунський народ тепер здобув свободу надати
найбільш відповідну форму держави своїм природним прагненням – народну
республіку. Демократичний режим, встановлений після визволення з-під ярма
гітлерівських загарбників та їхніх слуг, завдяки праці, майстерності та завзяттю
найкращих синів народу зміцниться ще більше. Тепер немає жодної перешкоди на
шляху повного розвитку нашої народної демократії, здатної створити для всіх, хто
працює фізично чи розумово, у містах і селах, належні умови для матеріального та
культурного забезпечення, що є запорукою суверенітету і незалежності нашої країни.»

Як Пархон опинився у верхівці румунського
комуністичного режиму? Пояснення можна знайти в його попередній політичній діяльності.
Перед Першою світовою війною він був соціалістом, під впливом ідей Карла Маркса
і заснував невелику Робітничу партію, яка у 1919 році щойно після закінчення
війни злилася з Селянською партією. Але через два роки, в 1921 році, він
радикалізувався і став прихильником Комуністичної партії Румунії, як складової Комінтерну.

Перехід Румунії на бік антифашистської коаліції 23
серпня 1944 р. змінив долю Пархона. Він став президентом Румунської асоціації зав’язків
з Радянським Союзом і головою Президії Румунської Народної Республіки разом з
маловідомим письменником Міхаїлом Садовяну та трьома іншими дрібними
комуністичними активістами. До 1952 року він формально обіймав посаду глави
держави. З 1946 по 1961 роки був депутатом у Зборах депутатів, а потім у
Великих національних зборах, законодавчому органі комуністичної Румунії. На
знак ідеологічного визнання його заслуг він був прийнятий до Академій наук
СРСР, Болгарії, Угорщини та НДР. Він також обіймав інші адміністративні посади,
зокрема директора Інституту ендокринології та Інституту геріатрії. Був
нагороджений найвищою відзнакою комуністичної держави медаллю «Герой
Соціалістичної Праці», а його ім’ям певний час був названий Бухарестський
університет.

Константін Йон Пархон помер 9 серпня 1969 року у
віці 94 років і був похований у мавзолеї Пам’ятника героям боротьби за свободу
народу і Батьківщини та за соціалізм, що знаходився в тодішньому Парку свободи.
Штефан Бирля, активіст з питань організаційної роботи в комуністичній партії, у
2002 році розповів Центру усної історії Румунського радіо як смерть Пархона
трохи збентежила X-ий з’їзд КПР, який проходив у ті дні. «Постало питання, де його
поховати?» І в якийсь момент Чаушеску каже: «Нам слід це зробити якнайкраще, адже
він був главою держави?» І було прийнято рішення поховати його в ротонді
мавзолею. Там до нього був похований Георгіу-Деж. Чаушеску дав вказівку, як і
де розмістити його тіло. А прем’єр-міністр Маурер сказав нам бути уважними з
місцем для склепу, тому що й він хоче там місце упокою для себе. На що Чаушеску
поплескав його по плечу і сказав: «Та годі тобі! Нам ще багато жити!»

Після 1989 року останки
Константіна Йона Пархона були
ексгумовані та перепоховані, а весь комплекс закритий.