Окупація Румунії в Першій світовій війні на листівках
Основною функцією пропаганди є мобілізація власних громадян у важкі для держави та її населення часи...
Steliu Lambru, 09.11.2020, 07:07
Основною функцією
пропаганди є мобілізація власних громадян у важкі для держави та її населення
часи. Оскільки функціонування пропаганди пов’язане з апаратом держави. Багато було
написано про
пропаганду, про воєнну пропаганду тощо. Одним із елементів, якими зловживає
пропаганда і без яких вона не могла б існувати, є зображення. Будь-який тип пропаганди
використовує зображення, щоб прославити свої досягнення, а також зменшити силу
опонента або навіть висміяти його.
У Першій світовій війні
пропаганда за допомогою зображень працювала високими темпами. Румунія
вступила у Велику війну в серпні 1916 р. на боці франко-англо-російського
союзу, дотримуючись територіальних обіцянок після двох років нейтралітету. Але
в грудні 1916 р. її південна частина або провінції Волощина, Олтенія та Добруджа разом із
столицею Бухарестом були окуповані німецькою, австро-угорською, болгарською та
турецькою арміями після чотирьох місяців жорстоких боїв, жертвами яких стали 300.000 румунських солдатів. Знайшовши
притулку на сході
в Молдові, влада Румунії, користуючись підтримкою французької військової
місії та російської армії готувала переможну кампанію 1917 року битвами під Мерешсть, Мерешешть та Ойтуз.
Окупована на півдні,
Румунія була змушена пережити суворий економічний режим реквізицій та
обмежень, і пропаганда в повній мірі використала цю ситуацію, щоб представити
румунські реалії. Однак за реаліями існувало також повсякденне життя, яке
відновилося під окупацією, і найкращими доказами цього були фотографії. Міхаїл Макрі є колекціонером листівок який
зібрав десятки
тисяч листівок, деякі з них з Румунії 1916-1918 років: Тоді з’явились листівки окупаційних
армій. Наприклад, в Румунії була відома болгарська пошта. Коли болгари прибули
до Бухареста і знайшли кілька поштових листівок, на яких поклали власні марки.
Вони утворили своєрідні псевдофілателічні цілі, яких зараз можна колекціонувати. Так само, коли німецька армія побувала
на території Румунії, то кожен полк або батальйон, безумовно, мав фотографа для своїх
солдатів, щоб листуватися з рідними, бо їм це було дозволено. У
німецьких солдатів не було поштових листівок, тому вони зміналися на фотографіях, наприклад, із румунською
селянкою і
відправляли фотографію додому, якщо вони не були одружені. Якби вони були
одружені, вони, очевидно, не фотографувалися поряд із
селянкою.
У 1916 році Румунія була
країною, яка покинула сферу османського впливу більше століття тому. Під час
правління короля Кароля I Гогенцоллерн-Зігмарінгена, Румунія досягла помітних економічних
показників, таких як будівництво залізничної мережі, яка покривала всю національну територію,
високоякісну нафтопромисловість, а також розвиток столиці Бухарест та інших важливих міст, таких як Яси, Крайова, Плоєшть, на додаток до портових міст на Дунаї та порт
Констанца на Чорному морі. Більшість населення залишалося сільським і залежало
від сільського господарства, з високим ступенем бідності, і пропаганда не
соромлячись охопила особливо ці румунські реалії, каже Міхаїл Макрі: Пропагандистські листівки робили німці в Румунії, це були
найпотворніші листівки про румунів, які коли-небудь були зроблені
кимось. Німці не
виявили жодної будівлі, жодної будівлі в Бухаресті, окрім бідної корчми з
розваленим дахом в
районі Колентина, який тоді не був
частиною столиці.
Посередині вулиці, у болоті лежала свиня. Німці повинні були фотографувати умови, в яких
вони нас окупували. На фотографіях та листівках, зроблених німцями, не було
жодної красивої та елегантної жінки, національного театру, будівлі
королівського палацу, нічого.
Але німецька пропаганда
охопила, охоче чи ні, частини звичайної повсякденної реальності Румунії. Міхаїл Макрі: Єдине красиве, що
вони сфотографували, – це ярмарки, два чи три, які були крупним планом,
оскільки їх не робили в Румунії, це було красиво, бо на них можна бачити всіляких торговців
тієї епохи. Наші
листівки були також пропагандистськими, антиболгарськими, це були найкрасивішими пропагандистськими
листівками. Звичайно, була і зворотна
сторона медалі, найкрасивішими болгарськими листівками були антирумунські
пропагандистські листівки.
Румунія 1916-1918 років очима німецької пропаганди
виглядала як слаборозвинена територія та країна дикунів. Що було грубим спрощенням,
як це завжди робить пропаганда, незалежно від того, де вона проявляється.
