Природа і політика в Румунії XIX-го століття
Природа є фундаментальною присутністю в людському існуванні, по суті людина не може існувати без природи.
Steliu Lambru, 05.12.2022, 06:12
Природа є
фундаментальною присутністю в людському існуванні, по суті людина не може існувати без природи. Це
фізичний або матеріальний світ і людина пояснила собі його як ірраціональну, так
і раціональну присутність. Відносини між людиною та природою завжди стимулювали
мислення і всі ідеї та науки так чи інакше були з ним пов’язані. Сучасний світ,
починаючи з другої половини XVIII-го століття, ототожнював природу з божеством,
порівняно з Середньовіччям і домодерною добою, що спиралися на ідеї
надприродного. Таким чином природа стає частиною політичних дебатів, а
трансформаційні чи консервативні ідеї враховують її значення.
Природа як частина політичних дебатів потрапила в
румунський простір також з Франції.
Франкофільські румунські інтелектуали сприймають ідею природи в політиці та
аналізують її роль і відносини з політикою в поглядах, які повинна мати людина.
Природа стає важливою для пояснення світу з політичної точки зору, а Ралука
Александреску викладачка на Факультеті політичних наук Бухарестського
університету пояснила джерело політичної дискусії про природу в румунському
просторі. «Ці тенденції в європейській логіці, у політичному дискурсі та в
європейському політичному наративі можна побачити після 1850 року. Автором,
якого я взяла за орієнтир саме тому, що у багатьох відношеннях він є натхненням
і моделлю, хоча я вагаюся використовувати слово взірець, є Жюль Мішле. Він сам
має радикальну зміну дискурсу та наукового поля історії і політики після 1851
року.»
Одним із перших румунських інтелектуалів, котрий почав використовувати
тему природи у політиці став інженер, географ і письменник Нестор Урекя. Ралука
Александреску дослідила його твори і тепер намагається повернути їх у обіг.
«Нестор Урекя – син Василя Александреску-Урекі румунського історика, письменника,
політика, члена-засновника Румунської Академії. Він розкриває значну частину
себе з багатьох сторін. Він інженер за фахом, який отримав освіту в Політехнічній
школі та Національній школі мостів і доріг у Парижі та був виконробом автомобільної
дороги національного значення №1, знаменитої DN 1, точніше він здійснював
керівництво будівництвом між 1902 і 1913 роками на ділянці Комарнік-Предял. З
іншого боку, він був переконаним прихильником французьких поглядів, а його
дружина була француженкою. Він любив гори та природу. І все це якось
обертається навколо роздумів, які є надзвичайно стимулюючими для тих, хто читає
його роботи сьогодні.»
Ідеї Нестора Урекі спонукають читача до роздумів про
співвідношення території, природи, демократії, суверенітету. Це перша ідея в
його творах, яку Ралука Александреску хотіла відзначити. «Він зауважує, що
земля цікава головним чином крізь призму стосунків з людьми. Це головне
питання, з якого він починає свої роздуми. Стосунки з людьми означають не лише
ті аспекти, які сьогодні ми розуміємо з точки зору екологічного активіста, тобто
як ми дбаємо про навколишнє середовище, що ми можемо зробити, щоб захистити
його, а набагато більше. Думки та наміри Урекі полягають в тому, щоб побудувати
більш теоретичну пропозицію. Його пропозиція враховувала ці все більш мобільні,
більш динамічні, більш мінливі відносини суспільства, груп та окремих осіб, які
складають його з різними формами прояву природи, цією формою співжиття. І це
цікаво, тому що цю ідею мирного співіснування з природою, яка сьогодні домінує
в промовах про навколишнє середовище загалом, дуже рідко зустрічається у той
період. На його думку людина і природа є рівноправними акторами на сцені, яка
об’єднує їх у гармонійний політичний режим.»
Не менш цікавою є думка Нестора Урекі про формування
національної приналежності. Розповідає Ралука Александреску. «Інша ідея, яка не
є такою оригінальною, але яку я знайшла у роздумах Нестора Урекі, це спосіб,
яким він простежує побудову сучасного вираження нації в риториці щодо природи.
Тут скоріше можна послатися на його романи, які є нічим іншим, як історичними
оповіданнями. Йдеться про кілька томів, які він опублікував на початку ХХ-го
століття – «Бучеджі», «Бучеджська магія»,
і трохи пізніше «Робінзони Бучеджів», усі вони мають у центрі уваги гірський
масив Бучеджі. У цих літературних спробах на мій погляд дуже чітко
проглядається намір побудувати риторику ідентичності, навіть національної,
посилаючись на те, як зливаються природа й політика.»
Природа та політика сьогодні, як і майже 150 років тому,
присутні в тому, що люди вважають важливим для них самих і для спільноти, в
якій вони живуть. А Нестор Урекя став одним з перших румунських політиків, які
серйозно задумалися про політику в галузі охорони довкілля, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
