Радянізація румунської армії
Радянізація була процесом, за допомогою якого державні установи і, в кінцевому рахунку, все суспільство були перетворені за радянськими моделями.
Steliu Lambru, 25.01.2016, 04:05
Радянізація була процесом, за допомогою якого державні установи і, в кінцевому рахунку, все суспільство були перетворені за радянськими моделями. Хоча була поступовим процесом, радянізація мала швидко зростаючий темп. До 1948 року держава була вже радянізованою і починав довший, але легше управляємий процес радянізації суспільства.
Процес радянізації почався в Румунії разом із приходом до влади уряду на чолі з Петром Грозою, і першою радянізованою установою була армія. Під приводом знищення залишків фашизму, Союзна Контрольна Комісія, під радянським контролем, змусила видалити з системи десятків тисяч військовослужбовців, яких вважали німецькими симпатізантами. Використане для цього слово було чистка, а метою було викликати почуття провини серед звільнених з війська людей, а серед населення – відчуття акту правосуддя, що здійснюються урядом.
Мірча Карп був одним із звільнених військовослужбовців з Румунської королівської армії. Він воював на фронті в Радянському Союзі, був поранений і нагороджений за його мужність. У 1997 році в інтерв’ю Центру усної історії Румунського Радіомовлення, Мірча Карп згадав про ситуацію, в якій він знаходився, коли уряд вирішив звільнити тих військових, яких вважали німецькими симпатізантами: У 1946 році, до 9 серпня, я ще належав до частин румунського війська будучи старшим лейтенантом. Завершив воювати у війні, як на сході, так і на заході, був поранений, нагороджений та займався своїми справами в моїй військовій частині в Сібіуському навчальному центрі кавалерії. Але бойовий дух в армії був вкрай низьким в той час, і я маю на увазі, зокрема, серед офіцерів та молодших офіцерів, бо рік тому вже був затверджений закон про звільнення військовослужбовців. Закон передбачав звільнення великої кількості армійських офіцерів і молодших офіцерів, але ніхто точно не знав, коли це станеться і в яких умовах. Всі ми були упевнені, що це будуть, перш за все, умови політичного характеру, тобто всі офіцери і молодші офіцери, які не були на стороні нового режиму в країні, тобто тодішнього прокомуністичного режиму, на чолі з Петром Гроза, покинуть ряди армії.
За прикладом масштабних сталінських чисток 1930-х років, найкращі румунські офіцери були змушені покинути ряди армії. Знищення залишків фашизму означало, у той момент, початок комунізації. Мірча Карп: 9 серпня 1946 року з’явилися списки з тими понад 9.000 активними офіцерами, які були звільнені. Я пам’ятаю, закон з’явився в момент, коли підрозділи кавалерії Сібіуського навчального центру і артилерійського полку з Сібіу перебували в горах, де загашували лісові пожежі. Коли я повернувся з цієї місії до Сібіу, вранці прийшов солдат, який вручив газету, мені здається це був Голос війська, в якій фігурували всі ті імена звільнених офіцерів, і серед них було й моє ім’я. Перша чистка насправді досить великого числа румунських офіцерів, але особливо генералів і полковників, відбулася в серпні 1945 року. Внаслідок наказу Союзної Контрольної Комісії, яка була насправді Радянською союзною контрольною комісією, генерал Сусайков наказав Міністерству оборони вивести з рядів армії приблизно 200 румунських генералів і полковників. Офіційною причиною цієї чистки було те, що ці генерали і полковники були офіцерами з про-німецькими симпатіями. Звичайно, це не були про-німецькі генерали і полковники, а просто генерали і полковники, які воювали на Східному фронті. Однак, їх протримали в рядах армії до кінця війни, тому що, звичайно, їх військовий потенціал був необхідним і на Східному фронті.
Почався новий період в історії Румунії. Так само почав і новий етап у житті Мірча Карпа та десятків тисяч офіцерів і молодших офіцерів, змушених жити на задвірках суспільства: Закон призвів до видалення 9000 активних офіцерів. Послідували незабаром й інші чистки, коли було звільнено приблизно 5500 молодших офіцерів, теж з політичних причин. Якщо у 1945 році йшлося про офіцерів, яких радянці вважали зі чітко антирадянським ставленням, у 1946 році йшлося, по-перше, про видалення всіх тих офіцерів, які показували, що не готові згодитися з Новим режимом. Іншими словами – хто не з нами, той проти нас. Протягом одного року нас протримали у розпорядженні уряду, тобто для нашого використання у будь-якій ситуації, у будь-яких обставинах, і через рік звільнили у запас. Того року ми отримували зарплати, які ми отримували коли були активними військовослужбовцями і користувалися ми тими ж привілеями, що й інші активні кадри і офіцери. Але нам було заборонено входити у військові частини. Я пам’ятаю, що 9 серпня вранці я пішов до казарми, щоб представити себе, і вже о 8:00 ранку мені повідомили, що мені заборонено увійти до казарми. На наступний день я разом з іншими моїми звільненими колегами повинен був предстати перед командиром військової частини, де нам дали останні вказівки, а саме що ми більше не належимо до рядів румунської армії. Звичайно, це було дуже болючим прощанням.
Радянізація румунської армії шляхом видалення найкращих румунських армійських офіцерів і молодших офіцерів була, в радянському стилі, процесом побудови кращого суспільства. У результаті цього процесу, метою нової армії було особливо репресія тих, хто казав ні.
