ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Різдво

Різдво - найулюбленіше та найочікуваніше свято у всьому християнському світі.

Різдво
Різдво

, 25.12.2023, 07:36


Різдво – найулюбленіше та найочікуваніше свято у всьому християнському світі. Напередодні астрономічного явища зимового сонцестояння, що знаменує трансформацію часу, Різдво та інші зимові свята святкують християни у всьому світі, а в Румунії це свято супроводжується чудовими ритуалами, покликаними замінити старий час новим початком під знаком добра. Найвідомішими у всіх етнофольклорних регіонах є колядки та святкові столи, за якими кожного року збираються всі члени родини. Деякі звичаї залишаються майже незмінними протягом століть у певних громадах.

На півночі Румунії різдвяні традиції залишилися в основному незмінними. Наталія Лазер, менеджер Оашського краєзнавчого музею пояснює: «Різдво – це дуже важливе християнське свято в Марамуреському повіті та в етнографічних регіонах, що складають цей повіт. Важливими є свята, які перекриваються на язичницькому або дохристиянському грунті. Теж важливим є колядування групами чоловіків. Це елемент нематеріальної культурної спадщини, який входить до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Масковані вистави є так само дуже важливими у нашому повіті. Відомо, що майже в усіх країнах Центральної та Південно-Східної Європи практикуються звичаї з масками. Історія румунських народних масок починається, звичайно, зі створення примітивних масок та маскованих ігор, які стосуються основних занять: мисливства, тваринництва чи землеробства, а також звичок сімейного життя, народження, весілля, смерті або календарних звичаїв.»

Колядування з масками – один із різдвяних звичаїв, характерних для Оашського краю. Щороку молоді хлопці ходять вулицями колядувати, їх приймають у кожному господарстві. Народні майстри виготовляють маски, вони будучи як ритуальними предметами, так і емблемою громад, до яких вони належать. Калач, запропонований групам колядників господарями домогосподарств, являє собою сонячний символ, а палиці, якими користуються групи колядників, вважаються деревами життя. Наталія Лазер: «Серед звичаїв, які досі зберігаються у Марамуреші, я б згадала про колядування з козою, яке нагадує про давні діонісійські процесії, або Віфлаїм, цю форму народного християнського театру. Це звичай все ще зберігається в Долині річки Іза, в Долині річки Мара, або навіть у Оашському краї. Я б також розповіла вам про два менш засвідчені звичаї, але все ще яскраві у колективній пам’яті: Гру Дід Морозів, що стосується цього священного часу, коли відкривається небо, і того моменту, коли спілкування між двома світами є легшим, і Поховання Різдва чи Нового року – це ритуал, що нагадує про смерть і відродження людини та природи. Звичаєм, що все ще зберігся мешканцями н.п. Кавнік -це звичай Брондошів, що нагадує про вторгнення татар. За легендою, Брондоші врятували у 1717 році цю місцевість від знищення, злякаючи татар. Рік від року цей звичай Брондошів зберігся і увічнився у Кавніку.»

У давніх ритуалах привертають увагу не лише колядування з масками, а й групи колядників, які сповіщають Народження Ісуса Христа. Ці групи особливо характерні для Трансільванії, де ритуали, що виконуються в цю пору року, зберігають строго встановлені елементи, що мають сильну конотацію в громаді, до якої належать колядники. Іляна Мораріу, керівник Пастирського музею в селі Жіна, Сібіуського повіту розповідає про ці звичаї: «Найкрасивішим і найдавнішим звичаєм є колядування групами молодих чоловіків. Це молоді чоловіки віком понад 20 років, які ніколи не були одруженими. Ця група складається ще на свято Святого Миколая. Вони готують колядки, тренуються, готують все те, що необхідно для цього ритуалу. Вони колядують напередодні Різдва Христового у всіх домогосподарствах села. Звичайно, всі їх приймають, і вони раді, що сільські хлопці приносять їм коляду, що сповіщає про Різдво Христове. Водночас на Різдво колядують менші за віком хлопці, старшокласники, це теж дуже давній звичай. Дівчата колядують із зіркою в руках. Також на Різдво хрещеники мали обов’язок приносити хрещеним батькам величезний калач, спечений із чистої пшениці, як то кажуть. Цей калач випікали в печі у кожному будинку, і це була можливість для хрещених зустрітися з хрещеними батьками, обговорити проблеми, що виникали в кожному домогосподарстві, у кожній родині.»

Якщо в селах у минулому Різдво було можливістю відновити рівновагу у громаді, то передріздвяний період перетворюється на шопінг-марафон, особливо для мешканців міст. Подарунки для близьких, ялинки, прикраси та різні страви є неодмінними на Різдво. Як би не проходила підготовка, свята – це можливість надолужити час, який дехто з нас недостатньо приділяє своїм близьким, а також добрий час для планів на наступний новий рік.

Сторінки історії Румунії
Сторінки історії Понеділок, 26 Жовтня 2026

Сторіччя Національної Селянської Християнсько-Демократичної партії

Національна Cелянська Партія була однією з найважливіших партій Румунії, з лав якої вийшла ціла плеяда політиків найвищого рівня. Насамперед це були д…

Сторіччя Національної Селянської Християнсько-Демократичної партії
Сторінки історії Румунії
Сторінки історії Понеділок, 19 Жовтня 2026

Мусульманське населення у Королівстві Румунії

З 1878 року серед громадян Румунії є мусульманська меншина, чисельність якої змінювалася з часом, і це сталося після того, як Добруджа увійшла до скла…

Мусульманське населення у Королівстві Румунії
Греки та Понт Евксинський (Гостинне море)
Сторінки історії Понеділок, 12 Жовтня 2026

Стародавні уявлення про Понт Евксинський

Чорне море – це море, через яке Румунія виходить у великий світ, море, через яке румунські кораблі та моряки досягають будь-якого меридіана. І сьогодн…

Стародавні уявлення про Понт Евксинський
Сторінки історії Румунії
Сторінки історії Понеділок, 05 Жовтня 2026

Татари та турки у румунському просторі

Історія мусульманської громади Румунії — це, насамперед, історія татар і турків, які мешкають у Добруджі — території, через яку Румунія має вихід до Ч…

Татари та турки у румунському просторі
Сторінки історії Понеділок, 28 Вересня 2026

Промисловий розвиток Бухареста

Історія промислового розвитку столиці Румунії, що розпочалася майже 170 років тому, йде в ногу з промисловим розвитком самої Румунії. Ми часто забуває…

Промисловий розвиток Бухареста
Сторінки історії Понеділок, 21 Вересня 2026

Початок румунсько-османських відносин

У рейтингу найдавніших відносин румунів з іншими народами, відносини з османами посідають друге місце після відносин з угорцями, які мають тисячолітню…

Початок румунсько-османських відносин
Сторінки історії Понеділок, 14 Вересня 2026

Фармацевтика у фанаріотській Волощині

Історики вважають, що період правління фанаріотів у Румунських князівствах розпочався у 1718 році й завершився через понад століття, у 1822 році. Цю н…

Фармацевтика у фанаріотській Волощині
Сторінки історії Понеділок, 07 Вересня 2026

35 років з дня проголошення незалежності Республіки Молдова

Повалення комунізму в 1989 році означало руйнування лінії розмежування, створеної в 1945 році між державами-членами Організації Об’єднаних Націй, які …

35 років з дня проголошення незалежності Республіки Молдова

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company