Сторіччя від дня народження короля Міхая I

2021 рік є роком відзначення сторічних ювілеїв багатьох історичних подій, а одним із них є сторіччя від народження останнього короля Румунії Міхая I-го.

Steliu Lambru, 01.11.2021, 08:41

2021 рік є роком
відзначення сторічних ювілеїв багатьох історичних подій, а одним із них є сторіччя
від народження останнього короля Румунії Міхая I-го. Це був монарх, який в очах
своїх сучасників піднявся до вимог такої посади. Він очолював Румунію у
надзвичайно важкі роки, роки фашистського режиму, роки Другої світової війни,
роки встановлення комуністичного режиму.

Міхай I народився 25 жовтня 1921 року в замку
Пелеш, в Сінаї, резиденції королів Румунії. Він був сином короля Кароля II та
принцеси Олени Грецької та Данської. У його генетичній спадщині об’єдналися найбільші
династії Європи, Гогенцоллернів-Зигмарингенів та Романових, але Міхай I завжди
казав: «Я румун за походженням і долею». Своє ім’я він отримав на честь Міхая Хороброго,
волоського господаря 17 століття, який намагався об’єднати Волощину, Молдову і
Трансільванію. Міхай вперше став королем у віці 6 років, у 1927 році, після
смерті свого діда Фердинанда I. Його батько, майбутній король Кароль II,
відмовився від права спадкоємця роком раніше, у 1926 році. У 1930 році, після
трьох років регентства його батько Кароль погодився знову стати наслідним принцом,
коронуватися і стати королем Румунії. Міхай тоді отримав почесний титул «Великого
князя Алба Юлії», який носить наслідний принц. Через десять років, у 1940 році,
він почав своє друге правління після того, як його батько вдруге відмовився від
своїх суверенних прерогатив.

У вересні 1940 року Міхай вдруге зійшов на трон
Румунії, але на цей зараз у дуже делікатний момент: катастрофа територіальних
втрат і піднесення праворадикалів. Главою держави став генерал Йон Антонеску, а
стосунки з ним стали ще одним розділом неприємних спогадів Міхая І, про що він
зізнався у 2008 році, коли дав інтерв’ю Центру усної історії Румунського Радіо.
«Він завжди вважав мене якоюсь не вартою уваги дрібницею, потрібною лише для підписання
документів про призначення командувача Збройних сил, уніформи, паради тощо, а
решта ні. Він більше поважав мою маму, бо, власне, завдяки йому вона змогла повернутися
після вересня 1940 року, і за це я завжди був йому дуже вдячний. Але потім
почалися тертя. В одному з наших новорічних послань, якщо я не помиляюсь, чи
Різдва 1943 року, ми сказали щось негативне про війну. Німці також
розгнівалися, але наслідків після цього не було.»

Королю Міхаю I дорікали за його ставлення до Йона
Антонеску після арешту останнього 23 серпня 1944 року, коли Румунія приєдналася
до антифашистських союзників, зокрема відмова короля помилувати колишнього
главу держави. Пізніше Румунія була винагороджена поверненням Північної
Трансільванії, втраченої в серпні 1940 року. У 2008 році король пояснив, що тоді
сталося. «Багато хто думав, що я можу помилувати його або пом’якшити вирок.
Вони не знають тієї конституційної системи, коли жоден акт, навіть підписаний
мною, не був дійсним, якщо його не підписував міністр. Таким було законодавство.
Або, в даному випадку, міністром юстиції був Петрашкану, він відмовився
підписувати. І ніхто цього не зрозумів. Росіяни та англо-американці ніколи б не
погодилися з цим.»

Після війни Комуністична партія Румунії захопила
всю владу в державі за підтримки окупаційної Червоної армії. Король Міхай I та
його оточення виступили проти радянського «катка» усіма доступними законом
засобами. Але відсутність підтримки з боку демократичного Заходу змінила
ситуацію. 30 грудня 1947 року, коли всі державні установи перебували під
контролем комуністичного уряду, король Міхай I був змушений зректися престолу
та разом з матір’ю покинути країну. У 26 років він розпочав нове життя і створив
сім’ю, засновану на суворості християнської моралі.

У роки комуністичної диктатури голос короля можна
було почути на хвилях західноєвропейських радіостанцій. Він постійно засуджував
зловживання та злочини комуністичного режиму. Після 1989 року вигнаний монарх
повернувся в країну і румуни відкрили для себе вкрадену у них частину власної
історії. В інтерв’ю, Румунському радіо, Міхай І дав кілька простих життєвих порад
майбутнім поколінням. «Поводьтеся гуманно з іншими, наскільки це можливо,
нікого не зневажайте. Будьте добрими взагалі, але не до нескінченності, іноді
все одно доведеться, як то кажуть, «закрутити гвинт». Я бачив стільки жахливих
речей, які сталися в країні з людьми, і мені було огидно спостерігати за
байдужістю влади, за її знущанням над населенням. Мене вчили іншому – бути
людяним і поводитися ввічливо й з простими або бідними людьми, як ми ще люди. Дуже важко,
коли зустрічаєш людей, які мають інший менталітет і знущаються з цих бідолахів,
ставляться до людей як до сміття і це щось жахливе.»

Сторіччя від дня народження короля Міхая I означає
сьогодні, серед іншого і День Збройних сил Румунії, які 25 жовтня 1944 року
звільнила всю територію Румунії від іноземної окупації.