Космос — знову під прицілом?
День 14 травня 1981 року Румунія увійшов у історію космічних досліджень. Космонавт Думітру Прунаріу став 103-ю людиною, яка полетіла в космос, і першим румуном, який досяг цього подвигу.
Коріна Крістя і Христина Манта, 12.06.2026, 06:27
14 травня 1981 року Румунія увійшла в історію космічних досліджень — до складу екіпажу корабля «Союз-40», запущеного до орбітальної станції «Салют-6», разом із радянським космонавтом Леонідом Поповим входив і румунський космонавт Думітру Прунаріу. Після успішного стикування з орбітальною станцією вони провели наукові експерименти в таких галузях, як космічна медицина, біологія, фізика радіації та дослідження магнітного поля Землі. Місія завершилася 22 травня, після 7 днів, 20 годин і майже 42 хвилин, проведених у космосі. Таким чином, Прунаріу став 103-ю людиною, яка полетіла в космос, і першим румуном, який досяг цього подвигу.
Через чотири з половиною десятиліття його ім’я залишається символом румунських амбіцій та орієнтиром для поколінь, які мріють про освоєння Всесвіту. Однак історія Думітру Прунаріу — це не просто пригоди однієї людини, вона відображає участь Румунії в міжнародних космічних програмах і ставить питання: коли Румунія матиме нового космонавта? «Ми продовжуємо космічну програму. Не забуваймо, що в 1991 році ми заснували Румунське космічне агентство як державну установу. З 2012 року ми є повноправними членами Європейського космічного агентства. Єдина проблема в тому, що у нас більше немає іншого космонавта», — каже сам Думітру Прунаріу, який згадав в інтерв‘ ю «Радіо Румунія» ті моменти: «Те, чого я досяг, є дуже важливою історичною подією для Румунії — це поставило Румунію в один ряд із країнами, які мають власних космонавтів, розвинену космічну науку та беруть участь у міжнародних організаціях і програмах. Але це не залишилося лише історичним фактом, а стало новим поштовхом для Румунії та для мене, щоб і надалі просувати її вперед. Звичайно, я б дуже хотів, щоб у нас були й інші космонавти. Історичний контекст, економічний контекст, міжнародний контекст досі не дозволяли цього. Хоча теоретично у нас є шанси, на практиці їх важко реалізувати без більш серйозної та трохи дорожчої рішучості з боку румунських офіційних осіб».
Багато хто, до речі, задається питанням, чому після успіху Прунаріу країна більше нікого не відправляла в космос. Пояснення лежить на кількох рівнях. По-перше, політ 1981 року став можливим завдяки програмі «Інтеркосмос», яка надавала спеціальні місця для держав-учасниць, а після розпаду Радянського Союзу ця програма зникла. По-друге, польоти з екіпажем стали рідкіснішими та дорожчими. Європейське космічне агентство (ЄКА) проводить відбір астронавтів лише з великими проміжками часу, а конкуренція є надзвичайно високою. Як держава-член ЄКА, Румунія має право брати участь у відборі астронавтів, організованому агентством — будь-який румунський громадянин, який відповідає професійним та медичним критеріям, може подати заявку. Однак конкуренція надзвичайно жорстка, а кількість доступних місць обмежена. Крім того, участь у космічних проектах залежить і від рівня національних інвестицій у програми ЄКА. Думітру Прунару: «У Європейському космічному агентстві відбір проводиться серед кандидатів з усіх держав-членів, зокрема з Румунії. Останній відбір завершився у 2022 році, проте з понад 12 000 добровольців з усієї Європи та 255 румунів у підсумку мали бути обрані лише шестеро. А остаточний відбір серед найкращих з найкращих проводився з урахуванням внеску держав у європейські програми. І тут Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія, яка також входить до складу Європейського космічного агентства, та інші північні країни є непереможними перед країнами Центральної та Східної Європи».
Проте довгострокові перспективи є обнадійливими. Європа інвестує в нові програми дослідження Місяця, у співпрацю з NASA та у розробку місій, які потребуватимуть додаткового персоналу в найближчі десятиліття. І в міру розширення міжнародної космічної діяльності шанси на появу нового румунського астронавта зростають. Знову ж таки, Думітру Прунаріу: «Усі ми, хто побував у космосі, незалежно від того, цивільні ми чи військові, чи літали 40 чи 50 років тому, чи літаємо зараз, сприяємо взаєморозумінню та співпраці. Ми сприяємо розумінню проблем планети та пошуку їхніх рішень — захисту довкілля, захисту Землі, усунення відходів, забруднення та взаєморозуміння між людьми. У нас є асоціація дослідників космічного простору, я був одним із її засновників, у 1985 році нас було 25 астронавтів і космонавтів, зараз до неї входять понад 400 пілотів, які літали в космос, і щороку ми організовуємо, як ми їх називаємо, планетарні конгреси, на яких дізнаємося про космічні програми країн, які ми представляємо. Там зараз, як і раніше, літають американці з росіянами, з європейцями, з японцями, з канадцями, всі вони є громадянами планети, всі вони порозуміються і всі співпрацюють заради благополуччя планети. Звісно, вони мають певні обов’язки, коли повертаються на Землю, вони зобов’язані представляти свою державу, але коли йдеться про пілотований космос, усі відповідають одностайно й однаково».
«У цьому контексті, звичайно, я прагну, — каже Думітру Прунаріу, — щоб зло на Землі зменшилося; ми не повинні боротися один проти одного, а маємо співпрацювати та шукати шляхи мирного реагування на виклики нової космонавтики».
