НАТО в Кишиневі
Північно-атлантичний альянс висловлює свою стурбованість у зв'язку з складною ситуацією в Республіці Молдова та закликає Кишинів активізувати свої зусилля для подолання політичної кризи та формування нової проєвропейської парламентської більшості.
Bogdan Matei, 20.11.2015, 10:38
Північно-атлантичний альянс висловлює свою стурбованість у зв’язку з складною ситуацією в Республіці Молдова та закликає Кишинів активізувати свої зусилля для подолання політичної кризи та формування нової проєвропейської парламентської більшості. Вона має заповнити вакуум влади, після того як минулого місяця Парламент Молдови відправив у відставку уряд створений з Ліберал-демократичної, Демократичної та Ліберальної партій. Резолюція про вотум недовіри уряду була ініційована про-російськими опозиційними Комуністичною та Соціалістичною партіями, та підтримана демократами, які входять до правлячої коаліції, але, як і ініціатори звинуватили прем’єр-міністра, ліберал-демократа Валерія Стрельця у некомпетентності та корумпованості.
Віце-президент Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі уточнив, що Республіка Молдова може і далі покладатися на підтримку Альянсу, але повинна впровадити необхідні реформи у таких сферах, як боротьба з корупцією та система судочинства. Минуло тижня делегація НАТО перебувала з візитом в Кишиневі, де аналізувала програму реконструкції оборонної спроможності республіки. Програма за участю фінансових засобів та експертизи важливих союзників, таких як Сполучені Штати, Німеччина, Туреччина та сусідня Румунія, була розроблена на минулорічному саміті в Уельсі, де НАТО, включило до своєї стратегії оборону держав-партнерів, серед яких Республіка Молдова, Україна та Грузія.
Знаходячись під загрозою відновлення територіального апетиту Росії Володимира Путіна та наміру придушення прагнення європейської та євроатлантичної інтеграції, колишні радянські республіки були згадані й в кінцевій декларації саміту лідерів країн Центральної та Східної Європи-членів НАТО, який відбувся у Бухаресті. Колишній радник президента Траяна Бесеску і голова Центру раннього попередження та запобігання конфліктів, експерт з питань колишнього радянського простору Юліан Кіфу пояснює: Це перший дуже енергійний крок дії Альянсу щодо захисту партнерів, які знаходяться у східній частині, щодо будівництва оборонних можливостей цих союзників, з метою розвитку їх оборонного і безпекового потенціалу. Йдеться про те, що оборонна стратегія Альянсу включає і держави-партнери. Це не означає, що вони користуватимуться статтею 5 Північно атлантичного альянсу або що існує спільна стратегія, а йде мова про інтереси Альянсу включити ці країни до загальної стратегії та підтримувати розвиток їх оборонних спроможностей, щоб вони самі змогли захистити свою безпеку, в тому числі за сприянням і підтримки Альянсу.
Міністр оборони ліберал Анатол Шалару далі виступає за покращення відносин з НАТО. Торкаючись продовження військового конфлікту в Україні та присутності російських сил у сепаратистському регіоні Придністров’я він ствердив: Це найкраще рішення стільки часу, скільки 25% території Молдови займає російська армія. Великі речі не робляться за тиждень, можуть мати місце окремі події як наприклад ті, з якими стикаються українці, а ми ніби то не бачимо ці проблеми. Я готую армію, щоб у будь-який момент могла вступити до НАТО.
Однак, міністр оборони Анатол Шалару попереджає, що Республіка Молдова знаходиться на порозі зникнення як держави, її загрожують дві великі небезпеки. Одна з середини – корупція, яка дискредитувала весь політичний клас. Інша, із-зовні – бажання Росії відтворити імперію. Член ради Фонду інформаційного центру НАТО в Кишиневі та колишній міністр оборони Віорел Чіботару, у свою чергу, попереджають, що тривала політична нестабільність та розбіжні думок парламентських партій можуть призвести до того, щоб Республіка Молдова вже не фігурувала серед невідкладних пріоритетів НАТО. Це був би ще один втрачений шанс, після того як європейська інтеграція здається, що була відкладена на невизначений термін, хоча торік Брюссель вважав Молдову переможницею Східного партнерства та були укладенні Угода про асоціацію та Угода про вільну торгівлю, які мали бути передумовами вступу Молдови до ЄС у 2020 році. Віорел Чіботару заявив кореспонденту Радіо Румунія у Кишиневі: Своєчасності, які були наявними кілька місяців тому починають зникати, як й увага з боку НАТО та Європейського Союзу. На нас чекають важкі часи, в тому числі стосовно зміцнення нашої національної безпеки і протидії певним ризикам.
Майже чверть століття тому, після розпаду СРСР 27 серпня 1991 року, коли Кишинів проголосив свою незалежність від імперії, західні совєтологи оцінювали, що Республіка Молдова знаходиться в сприятливій ситуації як й країни Балтії. Сьогодні ті ж фахівці констатують, що, в той час як Естонія, Латвія і Литва стали членами НАТО та ЄС, Кишинів, через своїх політичних діячів, далі перебуває у так званій сірій зоні, звідки будь-коли може повернутися назад до орбіти Росії.
