Політика, після виборів
Перша серед рівних всередині Європейського Союзу, Німеччина стала в останні роки, державою, яка найбільше впливає на європейські політики.
Bogdan Matei, 04.10.2013, 10:50
Перша серед рівних всередині Європейського Союзу, Німеччина стала в останні роки, державою, яка найбільше впливає на європейські політики. Демографічна ситуація, здорова економіка в самому серці континенту удареному кризою, послідовність у закордонній політиці, дають Берліну право вирішувати важливі питання європейського порядку денного. Однак, як відзначає преса, рішення в деяких питаннях були відкладені до після законодавчих виборів, що пройшли в кінці минулого місяця у цій країні. Йдеться, зокрема, про ситуацію банківського союзу, про розширення допомоги для Греції або про стратегію виходу Ірландії з програми порятунку. Тому резонанс виборів у Німеччині не міг не здолати кордони федеральної республіки. Так званий “неминучий знос” після восьми років перебування при владі або втома громадянів бачити ту саму домінуючу на політичній арені фігуру не спрацювали.
З іншого боку, хоча непопулярні країни з півдня континенту, які звикли споживати більше ніж виробляють, розсудливість, поміркованість і суворість уряду очоленого Ангелою Меркель були підтверджені німецьким електоратом. З 42% голосів, християн-демократи перемогли своїх головних суперників, соціал-демократів, за яких проголосувало тільки 26% виборців. Тріумф коаліційного уряду, однак, не є повним, так як традиційний партнер пані Меркель в уряді, Ліберал-демократична партія, не зуміла здолати 5% поріг і не увійде до парламенту. Для румунського політолога Крістіана Пирвулеску, результат виборів: “Не є сюрпризом. Всі очікували на такий результат, тим більше що тільки за тиждень до федеральних виборів пройшли вибори у Баварії, де союзники Християн-демократичного союзу, Християн-соціальний союз отримав, також, історичний результат, а Ліберал-демократична партія зазнала історичної поразки, що прогнозувало вже, що станеться через тиждень. Всі німецькі спостерігачі на той час вважали, що ситуація вирішена. Насправді, єдиною невідомою виборів у Німеччині було з ким укладе союз Ангела Меркель, з ліберал-демократами чи соціал-демократами. У разі потрапляння ліберал-демократів у Парламент, то великою передбачуваною коаліцією була б коаліція з соціал-демократами”.
Професор Пирвулеску прогнозує, що так звана велика коаліція між двома важливими акторами німецької політичної сцени стане, неминуче, асиметричною. Лідер Соціал-демократичної партії Петер Штайнбрюк подав у відставку відразу після поразки, що створює вакуум влади всередині партії. Соціал-демократи не матимуть вирішального впливу на політики майбутнього кабінету міністрів, тим більше що голова уряду присвоїла вже певну частину їх тем кампанії. Крістіан Пирвулеску: ”Позиція Ангели Меркель є досить комфортабельною, оскільки соціал-демократи не змогли отримати хороші результати, хоча вони отримали зараз кращий результат ніж чотири роки тому, а тому, що, по суті, при владі вони будуть дуже обмежені у своїх діях і не впливатимуть на державну політику. Це не означає, що програма жорсткої економії продовжиться в Європі. Ангела Меркель, так чи інакше, оголосила деякі зміни і пільги, на які вже довгий час чекають бідні німці, а саме поява мінімальної заробітної плати. Як це не парадоксально, Німеччина, хоча і є високорозвиненою країною, не знає що таке мінімальна заробітна плата.”
Отримавши близько одну десяту голосів виборців і ставши третьою політичною силою Німеччини, зелена політична партія висловила готовність брати участь в урядуванні поряд з християн-демократами. Крістіан Пирвулеску впевнений, однак, що чорно-зелений урядовий кабінет є малоймовірним: “Цей альянс з екологами не має шансів, так як Ангела Меркель вже прийняла рішення про закриття АЕС та орієнтацію на інші ресурси після катастрофи на Фукусімі два роки тому, що значно стурбувало громадськість Німеччини”.
З іншого боку, згідно з правилами, які діють вже два десятиліття, французько-німецький локомотив ЄС готується зараз для нового старту. За словами Філіпа Рікара, коментатора європейської політики престижної паризької щоденної газети “Le Monde”, ставкою наступного періоду буде узгодження між новим коаліційним урядом в Берліні, зі своїм консервативним канцлером, і соціалістичним урядом в Парижі, із Президентом Франсуа Олландом та урядом, що швидким темпом втрачає з популярності. Від французько-німецького діалогу залежить як функціонування Європейського Союзу, так його здатність домінувати у ключових дебатах.
