Ризики перебування під впливом дезінформації
Компанія, яка стоїть за платформою Facebook і додатком Instagram, нещодавно закрила понад 1000 фейкових акаунтів з Нікарагуа, які, за її словами, були частиною постійної кампанії дезінформації уряду.
Corina Cristea, 03.12.2021, 07:49
Компанія, яка стоїть за платформою Facebook і додатком Instagram, нещодавно закрила понад 1000 фейкових акаунтів з Нікарагуа, які, за її словами, були частиною постійної кампанії дезінформації уряду. Кампанія, яка розпочалася три роки тому в спробі очорнити опозицію, поширилася і на інші платформи, включаючи TikTok і Twitter, кажуть експерти Meta. Це лише один зі все більшої кількості прикладів, що розкриває силу спотвореної або навмисно перекрученої інформації у світі, які все більше об’єднують все більш доступні засоби поширення інформації. Інтереси, що лежать в основі оманливої інформації, є множинними і, загалом, дуже великими, іноді залучаючи навіть державних суб’єктів.
Щоб протидіяти цьому необхідна скоординована громадська комунікація, – наголосив нещодавно в Атлантичній Раді глава румунської дипломатії Богдан Ауреску: «Я вважаю, що дуже важливо навчити широку громадськість бути дуже обережною при читанні інформації та бути особливо уважною до джерел інформації, а також до можливості прихованого порядку денного з певними повідомленнями, що намагаються підірвати довіру до демократичних цінностей. Наприклад, коли інформаційне агентство «Спутник» стверджує, що Румунія – одне а ЄС – інше. Ну, це не правда, Румунія – це ЄС, Румунія – це НАТО, ми не є суб’єктом поза цими організаціями. Такими повідомленнями намагається припустити, що Румунія ще далеко від цих організацій, і ці повідомлення мають на меті підірвати довіру громадськості.»
Період пандемії знову показав, що дезінформація є серйозною проблемою. Справжня індустрія дезінформації та теорій змови охопила соціальні мережі, а також великі інтернет-магазини, де продаються книги. Кореспондент Радіо Румунії у Франції Данієла Коман повідомила, що продаються чимало книг, у яких мова йде про теорії змови, пов’язані, зокрема, з походженням COVID-19 або про ймовірні інтереси, що стоять за вакцинами: «Книга Демаскована Big Pharma, опублікована навесні цього року, за кілька місяців розійшлася тиражем понад 14.000 примірників, ставши однією з найпопулярніших книг про COVID-19 і, на думку видавництва, що її опублікувало, користувалась великим успіхом. Рекомендована родиною або книготорговцем, книга дає достовірний аспект тезам, захищених деякими епідеміологами під час кризи, і сприяє змові для широкої громадськості, – зазначає фахівець Університету Ренна в інтерв’ю AFP. Не дивно, що змова працює. Платформи онлайн-продажів, такі як Amazon чи інші, висунули такі книги на перший план, оскільки вони відчували, що знайдуть покупців, і це зовсім не нове явище. Так було завжди, пояснює експерт. Теорії змови, пов’язані з COVID-19 та поширені в Інтернеті, стали справжнім так званим своєрідним дискурсом для своїх послідовників, які шукають лише думки, які повністю збігаються з їхніми, – такої думки всі, хто досліджує маніпуляції, дезінформацію та явище фальшивих новин, кризи також є найкращим моментом як для продавців, так і для споживачів змов.»
Дезінформація також є однією з причин того, що Румунія знаходиться в кінці списку держав ЄС за рівнем вакцинації проти COVID-19, що презвило до десятки тисяч смертей. Суспільство загалом зазнало невдачі, враховуючи, що деякі люди були введені в оману і обдурені цими теоріями змови та дезінформації людьми, які виникли нізвідки та які передають неперевірену інформацію, науково недійсну інформацію, але вирішили повірити цим людям, а не слухати те, що говорять експерти про реальні наукові дані, – каже координатор національної кампанії вакцинації лікар Валеріу Георгіце.
Що можна зробити? Цифрові навички критичного мислення є необхідним інструментом для розпізнавання в потоці інформації, яка наявна на всіх інформаційних каналах. За їх відсутності, дуже високий ризик стати жертвою дезінформації, – пояснила Радіо Румунії університетський професор Аліна Биргаоану, експерт з боротьби проти фальшивих новин: «Тепер пропаганда дуже ґрунтується на тому, що поширюємо ми, користувачі соціальних мереж. Нинішня пропаганда не обов’язково здійснюється через ієрархічні структури, ампліганда (термін, що використовується для визначення пропаганди та посилення) націлена на кожну людину, і кожен з нас є одержувачем та розповсюджувачем цієї пропаганди. У соціальних мережах основним захистом від дезінформації є якомога стримана поведінка, якомога менше розповсюджувати, не кажучи вже про коментарі, навіть на теми, з якими ми не погоджуємось. Я б зробила тут короткі дужки з цими питаннями дезінформації, з чіпами, з технологією 5G – вони часто були внесені в мейнстрім (основні канали зв’язку, доступні широкому загалу) в Інтернеті саме людьми, які не погоджувалися з цими речами. І почалась ця «Хахаганда», наприклад про те, що вакцина означає імплантацію чіпа, тема яка була на периферії Інтернету, але ми поширили її, оскільки не погоджувалися з нею.»
Моя головна порада, особливо для тих, хто проводить багато часу в соціальних мережах, – каже Аліна Биргаоану, полягає в тому, що основним захистом є стримана поведінка.
