Музей народного мистецтва в Констанці

Незважаючи на те, що ворота всіх музеїв Румунії у цей період закриті, Музей народного мистецтва в Констанці починає новий проект. Під заголовком Румунські килими із спадщини Музею народного мистецтва Констанца...

Daniel Onea, 30.04.2020, 06:10

Незважаючи на те, що ворота всіх
музеїв Румунії у цей період закриті, Музей народного мистецтва в Констанці починає
новий проект. Під заголовком Румунські килими із спадщини Музею
народного мистецтва Констанца вас запрошують щомісяця відкривати на
сторінці в Facebook, а також на його веб-сайті, зображення тканини поруч з поясненням. І, щоб переконати вас зупинитися в цьому музеї, коли
ви приїдете до румунського Чорноморського узбережжя, ми здійснимо віртуальну
екскурсію.

Іоана Томпе, музейник Музею народного мистецтва в Констанці, каже, що ми ознайомимось
із закладом, який представляє не лише традиції та історію Добруджі, але й весь
румунський простір: Я надала постійній виставці національний характер. Ми
представляємо всі етнографічні регіони країни: Трансільванію, Молдову, Волощину,
Олтенію, Добруджу та основні ремесла, що визначають нашу румунську цивілізацію.
Будівля є першою ратушею міста Констанца, Комунальним палацом, побудованим у
1826 році, за планами архітектора Іоана Соколеску, архітектора, який
спроектував багато визначних будівель в Румунії у неорумунському стилі. Це
поєднання старої архітектури, з колонами, капітелями та бринков’янським стилем.
Ратуша функціонувала недовго, потім тут розміщено Палац поштового відділення. 1871 року в музеї відкрито першу виставку, що презентує мистецтво Добруджі. Нам
вдалося скласти колекцію, про Добруджу, добруджанських румунів, що мешкали на
березі Дунаю, від сіл Острова до Гиршови,
що відображають багатокультурний характер цього району.

Після створення колекції «Добруджа»
увагу було спрямовано на інші етнографічні райони країни, каже Іоана Томпе:
Отже, у нас є колекція народних костюмів з усіх районів країни, де
представлена ​​типологія румунського одягу. У нас є предмети оздоблення
інтер’єру, тканини з усіх етнографічних напрямків, а постійна виставка
представляє специфіку кожної області. У нас є бавовняні та боранічні тканини,
рушники, скатертини, простирадла. У нас є прикраси, які носили румуни. На
першому поверсі відведено простір для презентації виставки селянських ікон,
намальованих на склі. Це дуже цінна колекція з іконами з найбільших центрів,
які діяли в Трансільванії з самого початку. Ми представляємо в хронологічній та
стилістичній еволюції це ремесло. У нас є кімната, відведена культовим предметам,
ікони, намальовані на дереві, ікони, зроблені добруджанцями під впливом руських-липован,
представлених на півночі Добруджі та грецьких ікон».

Розпис на склі, настільки оцінений, був зроблений лише в Трансільванії.
Регіон був частиною імперії Габсбургів, пізніше Австро-Угорщини, відмічає Іоана
Томпе, музейник Музею народного мистецтва в Констанці, що допомагає нам
зрозуміти походження цього ремесла: Румуни не належали до державної релігії і
мова також не була офіційною. Церкви були знесені, а потім румуни змушені були
розписувати свої ікони у власному
будинку. Так виникло явище малювання селянських ікон на склі в Трансільванії.
Ремесло почалося з сіл Нікула та Герла, поблизу міста Клуж, з появою
виготовлення скла. Ми бачимо явище скляних ікон лише в Трансільванії. Було
багато центрів, які розповсюджувалися по всій Трансільванії, починаючи навколо
Клужу, але лише там можна було зустріти
селянську ікону на склі.»

У музеї є секції, які реконструюють селянське господарство, але також
знаряддя праці та його предмети. Багатий розділ – це посудини. Деякі з глини,
інші з металу. Іоана Томпе, музейник у Музеї народного мистецтва в Констанці
розповідає: Кераміка зазнала меншого розвитку в Добруджі, ніж в інших районах
країни. Хоча як це парадоксально, у нас є дуже давня традиція гончарства,
грецької та римської кераміки, вона могла розвиватися до тих пір, поки цими
прибережними містами керувала безпечна адміністрація: римська чи грецька. У Середньовіччя,
в сучасну епоху, коли за територію Добруджі відбулося багато війн, коли Добруджа
була включена до Османської імперії, вже
не можна було займатися гончарством, бо вони є швидкопсувними продуктами.
Народ, який може представити еволюцію кераміки в часі – це народ, який доводить
свою стабільність і безперервність
у селі. Металеві посудини, які ми
представляємо на виставці, є спільними для всієї області Балкан, яка мала
економічну та політичну долю Добруджі. Перш за все, вони виготовлені з металу,
тому що не ламаються. Вони виготовлені з луженої міді. Ми зібрали в цьому
ідеальному будинку посудини румунів, арумунів, турків і татар. Відмінності
можна побачити в декоративному стилі».

До цього музею завітали туристи з усього світу. Вони насолоджувалися детальною
презентацією мовами міжнародного обігу, в середньому за 30 хвилин відвідування.
Наразі ваш візит може тривати скільки завгодно, адже музей відкрив свої
віртуальні ворота. На його сторінці, а також на сторінках соціальних мереж ви
можете побачити об’єкти разом з описом. Не бракують також народні звичаї, про
які колектив музею широко пише, ілюструючи їх зображеннями предметів, зібраних
у колекціях.