В одному човні: Якої думки молодь про міграцію?

Міграція - один із глобальних викликів сучасності. На сьогодні як у Румунії, так і в Україні рівень міграційних процесів набуває дедалі більшого розмаху і залишається в центрі уваги як політиків, так і представників громадського сектору...

România Internațional, 15.02.2019, 06:15

Міграційну процеси дедалі більше
привертають увагу не лише через відтік людського
капіталу, а й з точки зору необхідності пошуку порозуміння між людьми різних
національностей, різних культур, чи навіть цивілізацій, які опиняються в одній
країні. Проте, мультикультуризм, що поширюється Європою та й світом за рахунок
людської мобільності може мати реальний зиск в кожному суспільстві, за
умови відповідального підходу в модеруванні процесів міграції та дотримання прав
людини.

У кінці грудня, в румунському місті
Медіаш пройшов захід в рамках програми Erasmus+ на тему міграції «The Same boat/Один човен». Учасниками проекту були представники
молодіжних організацій із 9 країн: Румунії, Угорщини, України, Італії,
Македонії, Естонії, Латвії, Вірменії та Азербайджану. Організатором проекту
була румунська організація, що опікується угорською нацменшиною в Румунії
«Медіаш». За задумом проекту, учасники із різних куточків Європи обмінювалися
досвідом щодо ситуації з міграцією у своїй країні.

Представник НУО «Медіаш» Роберт
Грюман відзначив, що попри потенційні економічні наслідки через виїзд людей за
кордон, громадський сектор має зосередитися на покращенні взаємопорозуміння між
людьми, які представляють різні культури. «Ми хотіли показати, що міграція дуже
різнопланова й ці процеси надзвичайно різні у всіх країнах. Наприклад для Румунії, як для приймаючої країни в цьому проекті, явище міграції означає, що
сотні тисяч людей їдуть до різних країн Європи з економічних причин та задля
кращого майбутнього. Тут також були присутні, представники з країн, які
зіштовхуються із потоком біженців та мігрантів з Сирії через Туреччину, як от
Італія чи Угорщина. Але ми відзначаємо, що є й випадки внутрішньої
міграції всередині своєї країни через конфлікти, як це відбувається в Україні
чи в Азербайджані. Важливо, щоб молоді люди усвідомлювали причини міграції й
намагалися раціонально вирішувати це питання на своєму рівні.»

Роберт Грюман підкреслив, що роль політики в
підходах, щодо питань міграції є ключовою, а з боку громадянського сектору мають
бути направлені всі зусилля, щоб голос молоді був почутий і люди, які мають
ширший погляд на ці речі та досвід, в тому числі завдяки таким проектам як Erasmus+, були залучені у процеси регулювання міграції. Він додав, що організація «Медіаш» співпрацює в
реалізації проектів, щодо майбутнього Європи, в тому числі і з колегами з
України. У проекті «The Same boat» партнерською організацією із України була НУО «Європейський рух для
України».

Представниця української
партнерської організації Уляна Челюскіна розповіла, що це не перший досвід
співпраці з румунськими колегами. «З румунською організацією співпрацюємо кілька
років, організовуючи проекти пов’язані з міграцією, толерантністю та
міжкультурною комунікацією. Декілька разів ми мали змогу відправляти учасників
з України на міжнародні тренінгові курси в м.Сфинту-Георге, а цього разу і в Медіаш.
Участь в такому проекті корисна для українців, в першу чергу через те, що в цій
місцевості проживають одразу декілька етнічних груп, які мають проблеми,
миряться, співіснують, дружать. Після цього наше українське мовне питання
здається просто дрібницею. Дуже приємно чути від молодих учасників, що вони
переосмислюють своє відношення до багатьох питань пов’язаних з іншими
культурами і стають більш терпимими.»

У 2007 році 3,4 млн молодих людей покинуло
Румунію і це становить 17% населення. Зараз Румунія переживає найбільшу кризу
робочої сили, на тлі відтоку кваліфікованих кадрів за кордон, тоді як
продуктивність праці в країні залишається низькою і досить мало компаній
інвестують в підвищення кваліфікації своїх працівників. За словами міністра
освіти за останні два роки Румунію покинули понад 10 тисяч лікарів.

Ситуація з міграційними процесами в
Україні ускладнюється військовим конфліктом на Сході, що є причиною
великої кількості внутрішніх переселенців. За оцінками гуманітарних місій, що
працюють в Україні та, зокрема, Міжнародної організації з питань міграції
внутрішніми переселенцями є 3,5 млн українців. Залишається високим і число
українців, що виїжджають за кордон. Міністр соціальної політики України Андрій
Рева повідомив, що близько 3,2 млн українців працюють за кордоном, проте за
підрахунками експертів ця цифра може сягати 5 млн.

У свою чергу, ряд європейських
країн, таких як Польща, Словаччина, Німеччина, Хорватія та Румунія говорять про
наміри залучити більшу кількість мігрантів у зв’язку із розширенням свого
виробничого потенціалу, в тому числі через нестачу висококваліфікованих
працівників. Наприкінці січня уряд Румунії збільшив квоти для іноземних
працівників до 20 тис. осіб, що на 5 тис. більше порівняно з минулим роком.

Проте можливості, які надає Європа,
як з точки зору фінансування, так і досвіду правового регулювання та
адміністрування, щодо створення умов циркулюючої міграції, а не просто відтоку
молоді з країн з перехідною економікою не знімає з влади відповідальності за
створення належних трудових та соціальних умов. Залишається відкритим і питання неналежної оцінки міграційних процесів та створення привабливого середовища для експатів, бо, як зазначають активісти «ми всі в одному човні».