Наслідки війни в Україні 

Російські безпілотники, в основному іранського виробництва, завдають ударів майже щоночі, а їхні уламки досягають румунської території. Всім зрозуміло, що найближчим часом Москва не припинить ці дії, які в основному спрямовані на українські порти на Дунаї

Corina Cristea, 18.10.2023, 06:20

Війна, яку
Росія розпочала в Україні майже рік і вісім місяців тому зовсім близько від Румунії не має жодних ознак завершення в найближчому
майбутньому. Російські безпілотники, в основному іранського виробництва, завдають
ударів майже щоночі, а їхні уламки досягають румунської території. Всім
зрозуміло, що найближчим часом Москва не припинить ці дії, які в основному
спрямовані на українські порти на Дунаї. Неоголошена, але легко вгадувана мета
цих дій – знищення української портової інфраструктури.
Для чого? Не менш зрозуміла: перешкодити експорту зерна, головному джерелу
доходу України на даний момент.

Джордже Скутару, виконавчий директор Центру «Нова стратегія» пояснює: «Росія перетворює зерно на зброю. Росія хоче створити нестабільність в
африканських країнах і викликати нову хвилю біженців до Європи, щоб чинити
додатковий тиск, перетворюючи зерно на зброю. Наразі дохід України надходить в
основному від експорту зерна. Через Румунію 85% українського зерна потрапляє на
світовий ринок. Росія хоче економічно задушити Україну, витіснити її зі
світових ринків зерна і позбавити ресурсів для продовження війни. Це також
стоїть на кону в нічних бомбардуваннях портової інфраструктури і ми бачимо
агресивність Росії в бомбардуванні цілей, українських портів, таких як Рені,
Ізмаїл, Кілія, близько
до румунської території.»

Захід підтримав Україну з самого початку повномасштабного вторгнення Росії і
відтоді ця підтримка зберігається, тому що, як пояснив Джордже Скутару в ефірі Радіо Румунія,
це більше ніж просто війна однієї країни проти іншої: «Це не просто війна між
Російською Федерацією та Україною, це, по суті, війна між автократією і
демократією. Поразка України означала б, по суті, поразку всіх тих держав, які
підтримують Україну. І, звичайно, така перспектива спонукала б такі держави, як
Іран, Північна Корея та Китай, діяти набагато рішучіше на міжнародній арені.
Ось чому дуже важливо, щоб ми, румуни, також розуміли, чому ми повинні надавати
допомогу Україні. І я намагаюся дуже чітко пояснити: якщо ця допомога
зменшиться або зникне для України, ми не матимемо іншої альтернативи, окрім як
мати росіян поруч на Дунаї або Пруті через 3-4 роки, не дай Боже! Отже, для
Румунії дуже ясно: з усіма суперечками і розбіжностями, які ми маємо з
українцями вже 30 років, краще мати незалежну, демократичну країну, закріплену
в НАТО і ЄС, я маю на увазі Україну, ніж мати сусідами росіян. І, перш за все,
важливо, що таким чином, підтримуючи Україну, ми маємо гарантію того, що
Республіка Молдова збереже свою незалежність. Отже, це має прямі наслідки для
Румунії.»

У цій ситуації не можна бути байдужими, не можна залишатися нейтральними,
ми повинні бути на боці держави, на яку напали, своєю байдужістю або так званим
нейтралітетом практично агресора заохочують до здійснення його диявольського
плану з окупації вільної країни, – каже Джордже Скутару. Однак колись
протистояння закінчиться і важливо, якою буде постконфліктна картина, – каже
директор Центру «Нова стратегія». «Якщо Росія буде визнана винною в міжнародних
судових інстанціях, є ймовірність, що Україна отримає доступ до заморожених
коштів Російської Федерації, які знаходяться в різних західних державах. Це
понад 320 мільярдів, які можуть стати частиною процесу відбудови України, разом
з коштами, які надходять від різних держав або з незалежних джерел. Це велика
ставка на те, що означає відбудова України. І я хотів би підкреслити один факт:
завдяки своїй близькості, Румунія не повинна втратити шанс відіграти важливу
роль у цьому процесі відновлення. Ми маємо безпеку членства в НАТО, іноземні
компанії, які братимуть участь у відновленні України, можуть створювати
штаб-квартири в Румунії, ми маємо близькість до Одеси, Миколаєва, Херсона -
областей, які сильно постраждали від війни. Водночас ми маємо ще одну річ: з
2027 року Румунія стане найбільшим виробником газу в ЄС в результаті освоєння
газових родовищ у Чорному морі. Тож ми
також матимемо необхідну енергію.»

Наразі ми
повинні усвідомлювати, що війна триватиме, немає жодних ознак того, що війна
закінчиться в найближчі місяці, на фронті відбувається інтенсивне протистояння:
Україна намагається прорвати останні лінії оборони, а Путін хоче продовжити
війну, пояснює Джордже Скутару. «У найближчий
період Росія намагатиметься підірвати цю підтримку України. Будуть виборчі випробування Румунії, в інших країнах ЄС, в США, а Росія завжди
намагалася втручатися у виборчі процеси і тому буде намагатися ще більше
зменшити підтримку України. Зрештою, я переконаний, що якщо всі демократичні
держави об’єднаються і дадуть Києву цю військову, фінансову, економічну,
політичну допомогу, то Україна переможе.» В іншому
випадку, каже аналітик, ми побачимо, як диктатурі вдасться перемогти коаліцію
демократичних держав.

У вересні Джордже Скутару побував у Києві, де взяв участь у Ялтинській європейській стратегії – провідному форумі, на якому обговорювалося й європейське майбутнє
України в глобальному контексті. Румунський аналітик вважає, що європейська
інтеграція України є виграшною картою для вирішення всіх проблем, в тому числі
щодо нацменшин, які все ще існують в румунсько-українських відносинах. І
незважаючи на те, що в Києві все ще існують проблеми, викликані корупцією, Джордже
Скутару переконаний, що, попри певні пробуксовки, Україна має великі амбіції
інтегрувати демократичні та європейські цінності. «Давайте подивимося як
змінилося й наше ставлення до нацменшин з 1990-х років до сьогоднішнього дня. Я
переконаний, що Україна, як частина європейської сім’ї, матиме зовсім інше
ставлення до нацменшин Європейського Союзу. Вони вже намагаються це зробити», -
зазначає Джордже Скутару.

«Те, що я побачив у Києві, – це фантастичне прагнення до трансформації та
модернізації. Якщо Україна отримає шанс на успішне завершення війни, вона стане
одним з найбільших сюрпризів через 10-15 років», – переконаний румунський аналітик.