У Бухаресті вшановано українських письменників Румунії
У суботу у Бухарестському приміщенні СУР відбувся захід приурочений вшануванню пам'яті українських письменників та культурних діячів, які відійшли у вічність. Організував цей захід письменник та Голова Бухарестської філії СУР Михайло Трайста.
România Internațional, 05.11.2019, 10:40
У суботу у
Бухарестському приміщенні СУР відбувся захід
приурочений вшануванню пам’яті українських
письменників та культурних діячів, які відійшли у вічність. Організував цей
захід письменник та Голова Бухарестської філії
СУР Михайло Трайста. У ньому взяли участь письменники Михайло Михайлюк,
Корнелій Ірод, Іван Ковач, Іван Робчук, румунський літературний критик Дан
Барос, представник Посльства України в
Румунії та українці Бухареста. Вони спом’янули «незлим
тихим словом» тих письменників та культурних діячів Бухареста, яких вже немає
серед наc. З-поміж них нагадаємо Степана Ткачука, одного із засновників СУР та
депутата Парламенту Румунії, Корнелія Регуша, Стеліана Грую-Яцентюка, Ореста
Масикевича, Констянтина Драпаку, який заснував українське відділення Бухарестського
університету, Євгена Мигайчука, Ігоря Лемного, Магдалину Ласло-Куцюк, художника
Василя Соколюка.
Більше деталей
подає письменник Михайло Трайста: «Бухарестська філія СУР організувала, 2-3
листопада, вшанування українських письменників Бухареста, і всіх культурних
діячів, викладачів та вчителів, взагалі українську інтелігенцію Бухареста. У
суботу 2 листопада ми покладали квіти на могили письменників. З цієї нагоди ми
провели Круглий стіл під назвою «Я на сторожі біля них поставлю слово», як нам
добре відомо це гасло «Розстріляного відродження.» Наші письменники та
культурні діячі все своє життя,
працювали та підтримували українство, яке є сьогодні. Залишили за собою книги,
художники залишили картини, викладачі сьогоднішнє покоління інтелігенції. Було
дуже цікаво. Письменник Михайло Михалюк, головний редактор «Українського
вісника» знав багатьох тих, котрих ми
сьогодні пом’янули.
Також отець та письменник Корнелій Ірод знав багатьох з них. Розповів про них
і письменник Іван Робчук. Учасники
ставили цікаві запитання. Про кожного
було сказано дещо. А 3-го листопада в Українській Церкві Святого Петра Могили
відбулась панахида за померлими. Ми спом’янули 26 осіб. Можливо їх є більше. Сподіваємось, що
наступного року знайдемо й інші могили де поховані наші письменники та
культурні діячі, і ми будемо їх споминати.»
«Завдяки новому
голові Бухарестської філії СУР Михайлу Трайсті, вперше у столиці Румунії
вшановано пам’ять
письменників і культурних діячів, які жили в Бухаресті, творили тут, які
поховані в Бухаресті. На цвинтарі «Белу» ми вшанували пам’ять письменника
Степана Ткачука, Був запрошений ансамбль «Коломийка» з Серету керівником, якого
є Зірка Янош, який проспівав на могилі Ст. Ткачука упокійні пісні. У нас було
дуже багато видатних людей, які вже відійшли у вічність. Їх нам дуже бракує. Це були люди старшого покоління.
Були вихідці з Чернівців, інтелектуальна українська еліта, які втекли від
Сталіна і оселились в Румунії. Це Степан Левинський, Ірина Левинська, Микола
Кокотайло- редактор Румунсько-українського та Українсько-румунського словників,
які вийшли 1964 року, Стеліан Груя-Яцентюк, буковинець, який був нашим
професором на факультеті. Він пустив письменників молодшого покоління, поставив
перо в руку мені М. Корсюку та І. Ковачу, на жаль його вже немає серед нас. Ця
подія, яка відбулась тепер продовжиться, бо люди мало знають про певних
письменників, які творили у Бухаресті, які були вихідцями з Мараморощини,
Буковини та інших областей Румунії. Адже Бухарест можна б назвати і українським
культурним центром. Тут є осідок СУР, тут видаються наші газети, журнали,
книги. Оці письменники друкувались у нас. Ми згадали і вшанували їх пам’ять. Бо як казав чудовий литовський поет Едуардас
Межелайтіс: «Коли немає турботи про пам’ять мертвих, немає турботи про пам’ять живих. Тому
ми їх вшанували і будемо вшановувати, і головне, розповсюджувати серед українських читачів і перевидавати
їх твори. Вже немає української літстудії, як було колись. Старші відійшли, а молодих мало. Але скільки ще існуватиме українська мова, українське слово красне письменство існуватиме в Румунії. Багато з нас є членами Спілки письменників України»– підсумував письменник Михайло Михайлюк
