Видатного українського гетьмана Б. Хмельницького вшанували у Клуж-Напоці

425-ій річниці з дня народження видатного українського військового, політичного та державного діяча Богдана Михайловича Хмельницького була присвячена остання у цьому році зустріч української громади у Клуж-Напоці, що відбулася 5-го грудня в режимі онлайн.

România Internațional, 17.12.2020, 08:44

425-ій річниці з дня
народження видатного українського військового, політичного та державного діяча
Зиновія-Богдана Михайловича Хмельницького була присвячена остання у цьому році
зустріч української громади у Клуж-Напоці, що відбулася 5-го грудня в режимі
онлайн.

Виняткова постать першого
гетьмана Війська Запорізького вже століттями привертає увагу фахівців та просто
свідомих українців. Його досягнення, прагнення та наслідки керування не
перестають отримувати як схвальну так і зовсім протилежну оцінку. Одні
підкреслюють силу та стійкість створеної ним української гетьманської держави, на
зруйнування якої «Росія …витратила сто
з гаком років». Інші – звинувачують у підписанні домовленості з Москвою,
яка з роками «перетворилася в фактичну
анексію України». Для багатьох поява Богдана Хмельницького і його зріст
вселяють надію на появу нового «загальнонаціонального
лідера, який очолить національне відродження». «Найбільше місце Богдана Хмельницького в історії України, – не як
полководця, хоч би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як
державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької Держави», -
пише сучасний найкращий дослідник доби Хмельниччини О Оглоблин.

Ознайомлення з відомими
та новими історичними фактами і їх оцінками, що мають відношення до діяльності цього
феноменального сина українського народу, і було темою цієї події в Клужі. Її
організація та проведення є результатом праці викладачів українського відділу
при факультеті іноземних мов – подружжя Гербіл – за постійної фінансової
підтримки Союзу українців Румунії. А її учасниками стали як студенти, так і
викладачі, керівництво Клузького університету імені Бабеш-Бойоя, а також члени
СУР-у.

Першу роботу на тему: «Богдан
Зиновій Михайлович Хмельницький – гетьман України» зачитала на румунській мові
студентка Андрея Пиржа. Доповідачка стисло переповіла відомі факти про
походження Богдана Михайловича, його освіту, початок військової кар’єри у
складі війська польського, а також малоправну ситуацію козаків за часів Речі
Посполитої. І хоча часто говориться про особистий конфлікт Хмельницького з
польським панством, як головну причину повстанської, а
потім і визвольної боротьби Хмельницького, та студентка виділила: «були і інші
фактори, які сприяли просуненню Хмельницького на передову народного
невдоволення в Україні: економічні, етнічні та релігійні.» Після ряду
переможних військових кампаній на чолі «повстання рабів», як називали
українську революцію поляки, гетьман заходився будувати нову Україну, повністю
незалежну економічно і юридично від Польщі. Паралельно Хмельницький шукав
можливості забезпечити молодій українській державі, усьому українському
народові можливості вижити та зміцнитися. У спробі забезпечити собі сильного
союзника та добитися визнання України, як держави, Хмельницький підписав
горезвісний переяславський договір про Московський протекторат. «Однак обидві сторони мали різні погляди на
положення договору та характер союзу.» – виділила доповідачка. «З огляду на те, що обидві сторони мали різні інтереси в
Україні, свободи, які були забезпечені за життя Хмельницького, постійно
обмежувались після його смерті. Врешті-решт цей процес призведе до повного
поглинання України царською Росією, а згодом Російською імперією та Радянським
Союзом.» – підкреслила вона на завершення.

У документальній стрічці
про Богдана Хмельницького, яку було переглянуто на заході, наголошувалося на
його «амбітній політичній програмі -
звільнити і об’єднати території, де проживали етнічні українці.» У
здійсненні цього задуму йому стали у пригоді добре розуміння політичної
ситуації та неабиякий стратегічний хист. Більше того, Хмельницького називають
першим практиком психологічної війни. На думку істориків «він спирався на закладені ще Наливайком, Сагайдачним та Дорошенком
традиції козацького мистецтва. Проте організовуючи свою армію він організовує
міцну розвідувальну службу… Саме за допомогою розвідувальної та контррозвідувальної
служби Хмельницький поширює дезінформацію з ціллю поширити у ворожому війську невпевненість
у своїх силах, створити паніку.» Така тактика допомогла йому отримати
найбільші військові перемоги у боях з поляками.

У рефераті: «Богдан
Хмельницький – видатний державний діяч, полководець і дипломат» студентка
Вікторія Глодян серед іншого більш детально розповіла про принципи державного
керування, застосовані Б. Хмельницьким. На думку фахівців «…козацька держава характеризувалася демократичними принципами
організації… При гетьманові існував дорадчий орган – Рада Генеральної
старшини, яка обговорювала найскладніші питання державного життя та поточні
справи. Водночас на Запорожжі діяла Рада січової старшини на чолі з січовим
отаманом, яка приймала рішення, що стосувалися Запорізької Січі. Ще одним
важливим органом державного самоврядування були полкові ради, які крім
вирішення поточних питань полкового життя, обирали полкову старшину та
полковника.» Не дивлячись на майже безперервний військовий конфлікт,
українському голові держави вдалося зробити чимало: «створити новий адміністративний апарат, запровадити ефективну податкову
систему, почати карбувати власні гроші, встановити і підтримувати дипломатичні
стосунки з багатьма країнами Європи». «Раптова
смерть Б. Хмельницького зупинила його величезну діяльність, спрямовану на
об’єднання всіх українських земель і зміцнення суверенітету Української
держави.» – зазначила дівчина на завершення.

Голова Клузької філії СУР
пан І. Гербіл зачитав доповідь «Богдан Хмельницький та його зовнішня політика»,
в якій зосередив свою увагу на вдалій побудові гетьманом сприятливих відносин
впливових європейських держав того часу до новоутвореної України. Доповідач
зауважив: «від перших місяців свого
гетьманування Богдан Хмельницький особливо велику увагу зосередив на зміцненні
міжнародного становища козацької України. Дипломатія була одним із знарядь,
якими користувався у боротьбі за справу визволення українського народу.» Завдяки акумульованому досвіду з міждержавних
відносин та знання культури сусідніх народів Богданові вдалося добитися
міжнародного визнання козацької держави і себе як правителя. «Своїми дипломатичними заходами Хмельницький
…частково досягнув ізоляції Польщі і ввійшов у добрі відносини з багатьма
країнами. Водночас він забезпечив Україні допомогу Криму, добився прихильної
нейтральності Туреччини, підготовляв союз із Швецією, ввійшов в дружні
відносини з Венецією.» – наголосив пан доцент. Виділяючи значення
діяльності Богдана Хмельницького доповідач підкреслив: «…вона (його діяльність)…не тільки визначила подальшу долю України,
а й відчутно вплинула на європейське політичне життя.»

Зазвичай остання в році
зустріч у Клуж-Напоці не обходиться без колядування, співів та святкових
побажань. Не дивлячись на специфічну форму онлайн заходу, організаторам вдалось
внести і ці, вже традиційні для нас, елементи передсвятковості. Було
використано відео записи з минулих років, де групи молоді та студентів хором
виконували найвідоміші колядки українців з різних населених пунктів Мармарощини.
Сердечне виконання молоді традиційних пісень вікової давності символічно та
оптимістично завершили зустріч, допомогли надіятися на не менш успішне їх
проведення у наступному році, вірити у позитивну реалізацію особистих,
загальних і навіть державних прагнень та потреб. (автор: Ольга Сенишин)