Вшанування поетів та письменників у Лузі над Тисою

Кожна місцевість пишається своїми синами та дочками, які сприяли розвитку рідного краю, його культури, економіки, освіти чи духовності, залишаючи вагомий слід в історії місцевості й не лише. 26 квітня 2026 року місцева організація Союзу українців Румунії в селі Луг над Тисою організувала захід під назвою «Українські поети та письменники з Лугу над Тисою: наша гордість», щоб віддати шану видатним людям цього села, які своїми талантами сприяли збагаченню та розвитку української літератури, освіти та культури на національному та міжнародному рівнях.

Голова місцевої організації СУРу в Лузі над Тисою, колишня вчителька української мови та літератури пані Анна Самбор розповідає про те як виникла ідея проведення такого заходу: «Існують люди, які творять історію, а інші люди, які роблять цю історію відому у світі, люди, які приносять честь і славу місцевості, з якої вони походять. На нашу честь і хвалу і наше маленьке село Луг над Тисою дало таких славетних людей. Я завжди підтримувала ідею, що таких людей потрібно згадувати і шанувати ще поки вони живуть і творять. Тому я запропонувала таку подію і моя пропозиція була підтримана. Цей захід користувався фінансовою підтримкою СУРом та мав великий успіх у селі. Присутні оцінили таку ініціативу та запропонували, щоб така подія стала традиційною для нашого села. Подія почалася з панахидою, на якій священник отець Ярослав Климкович згадав померлих Миколу Павклюка, Івана Шмуляка, Миколу Корсюка та Івана Грінюка. На нашому заході були присутні голова Союзу українців Румунії та депутат Микола-Мирослав Петрецький, голова Марамороської філії СУРу Мирослав Петрецький, письменник Михайло Трайста, голова Комісії культури СУРу та інші запрошені.»

Пані Анна Самбор уточнює, які поети та письменники були вшановані на заході у Лузі над Тисою та подає кілька деталей про їхню діяльність: «Я представила кожного з них діяльність. Так, пан Микола Павлюк – уроджениць села був  університетський професор. До речі, він був мені професором всі пять років Філологічного факультету в Бухаресті. Він був також відомий українознавець, діалектолог, зробив порівняння лужанського діалекту з українською літературною мовою та був автором частини граматики з підручників для всіх класів українських шкіл. Він також викладав в Університеті в Торонто і був відомим діячем всім українським колам. Помер в Канаді.

Іван Шмуляк поет і письменник, жив і працював у Банаті. Він друкувався в українських газетах і журналах, а видавництво Критеріон видало його книги. Нам жаль, що вокальний гурт «Веселка» не виконав пісню на слова Івана Шмуляка «Там де Тиса бистро бʼється», музику для якої склав покійний професор Іван Лібер.

Микола Корсюк викладав в Бухарестському університеті (українське відділення), поет, письменник, редактор у видавництві «Критеріон». Він був одним із засновників СУРу. Написав багато книжок віршів та оповідань. Його вірші трохи важкуваті для нас, тому що вони містять багато філософії про життя. Я показала присутнім його книги і всі зі зацікавленням дивилися і слухали те, що додав письменник Михайло Трайста про Корсюка.

Іван Грінюк – викладач, автор Монографії Бочкою Маре та Монографії Луга над тисою. Це дуже детальні та добре документовані та одні з найкращих монографій українських сіл Мараморощини. Він багато студіював, ходив та збирав багато матеріалів, детально описав всі села комуни Бочкою Маре, зокрема село Луг над Тисою, історію школи та церкви, жителів та їхні ремесла. У своїй монографії про Луг над Тисою він згадав також видатних людей, про окремих з яких ми говорили на нашому заході.

Потім ми говорили про сучасних письменників Марію Чубіку та Івана Корнещана, які продовжують творити й сьогодні. Марія Чубіка вчителька, авторка віршів та оповідань для дітей, збирачка фольклору, цінностей минулого, перша голова місцевої організації СУРу, засновниця вокального гурту «Веселка», який продовжує діяти і сьогодні. Я зачитала одно з її оповідань, щоб доказати присутнім як приємно вона писала. Говориться, що її твори подібні до творів Сухомлинського, тому що вона ціле своє життя працювала у школі та багато її оповідань мають і повчальний характер. У своїй книзі «Скарби минулого» пані Марія Чубіка описує різні звичаї, традиції, вірування, ворожіння, баяння з Луга.

Микола Корнищан – поет. Він живе у Банатах, пише і сербською мовою і дуже оцінений критиками. Має вірші й на румунські мові, роман. Також його твори перекладені на сербську та німецьку мови. Його твори публікуються також в журналах у Сербії, Хорватії, Україні. Микола Корнищан переклав кілька поезій Іван Ковача на сербську мову. Про діяльність Микола Корнащана більше деталей подав письменник Михайло Трайста. Я ознайомила також присутніх з книгами письменників, які були видані за фінансовою підтримкою СУРу».

Пані Анна Самбор додала, що такі видатні люди формують історичну пам’ять та культурну ідентичність свого регіону та є добрими прикладами для молодого покоління: «На мою думку такі видатні люди приносять великий вклад у формуванні особистостей молодого покоління, яке може гордитися місцевими досягненнями. На заході були згадані й інші особистості з нашого села, якими ми пишаємось. Але оскільки ця подія була почаком, тому ми пообіцяли, що в майбутньому зробимо більш поширену таку подію і згадаємо всіх тих, хто заслужули на це, тому що наш Луг може гордитися видатними людьми. Йде мова про викладачів,які працювали на ниві виховання дітей, такі як покійний Юрій Мануляк та пані Юлія Грінь Арделян, які виховували цілі покоління. Ми всі повинні схиляти голову перед ними тому що вони навчили нас щось доброго. Луг також може пишатися інженерами, лікарі тощо. Обіцяю, що на наступний раз, аж діжду, згадаємо про всіх них більш детально. Подія користувалась успіхом, відгуки були позитивні, молодь зацікавлена. Було багато пропозицій, щоб ця подія залишилася як традиційною для нашої громади, тому що вона може зацікавити багатьох людей.»

Слід додати, що пані Анна Самбор, у свою чергу є активною діячкою та організаторкою культурної діяльності в Лузі над Тисою. Вона навчалася на філологічному факультеті Бухарестського університету (українське відділення). Анна Самбор працювала 36 років викладачем української мови та літератури в Лужанській школі, була також її директоркою, а один рік працювала інспектором української мови Марамороського шкільного інспекторату. Вона є постійним дописувачем українських публікацій СУРу. Анна Самбор також керує вокальним гуртом «Веселка», який постійно бере участь в українських культурних подіях, організованих Союзом українців Румунії.