Село Ульма
Сьогодні ми представимо село Ульма Сучавського повіту, що розташоване на кордоні з Україною. Гостем нашої передачі є вчитель Юрій Чига, палкий любитель гуцульського фольклору.
Христина Штірбець, 18.08.2016, 10:07
Гуцули в Румунії живуть у Карпатах, поблизу кордону з Україною, у Південній Буковині та на Мараморощині. На Буковині є понад десять гуцульських сіл. Тамтешні гуцули духовно багаті люди, оскільки вони зберегли успадковані від прадідів звичаї і традиції.
Сьогодні, шановні радіослухачі, ми розповімо про село Ульма, Сучавського повіту, що розташоване на кордоні з Україною. Гостем нашої передачі є вчитель Юрій Чига, палкий любитель гуцульського фольклору, який спочатку коротко розповість про село Ульма з географічної точки зору та про його жителів: Ульма знаходиться на північному сході Сучавського повіту, якраз на кордоні з Україною, у сусідстві з Питульським районом Чернівецької області. Наша громада складається із п’ять сіль: Нісіпіту, Лупчіна, Мегура, Костілева та Ульма. Село Ульма це молоде село, яке було засноване після Другої світової війни, у 1945 році, коли громада Селятина була розділена надвоє: центр села Селятин залишився у складі Радянського Союзу, нині України, а наша громада у селі Ульма, якраз біля кордону. Це село було спочатку присілком, без церкви з єдиною чотирирічною початковою школою. Найвищий пункт в селі це гора Скупова – 1307 метрів, а найнижча територія у нас на висоті 660 метрів. Населення переважно складається із українців-гуцулів. У нас було б 90% українців. Але так сталося, що згідно останньому перепису, через різні причини, записалися українцями трохи більше ніж 50%. Село нараховує 2300 осіб, з яких 400 працюють у інших державах, таких як: Великобританія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Італія та Іспанія. Йде мова зокрема про молоде покоління, але працюють закордоном також жінки старшого віку, які доглядають за дітьми або працюють у господарстві. Ті, хто працює закордоном записалися переважно українцями. Молоді особи приходять влітку додому і одружуються, а потім знову їдуть на заробітки. У останній час, вони роблять весілля більш по-сучасному ніж по- старому, як колись було. Тепер роблять весілля у ресторанах у Радівцях, Сучаві, Гура-Гуморулуй або на курортах, таких як Сучевіца.
Жителі села Ульма добре зберігають успадковані від прадідів звичаї і традиції. Юрій Чига: Релігійні свята, такі як Великдень, Різдво, Свята неділя дуже поважаються. Наші гуцули дуже добре зберегли звичаї про поминання померлих та інші релігійні звичаї. Переважна частина людей це православні християни, у нашому селі є лише 4 п’ятидесятники, 5 адвентистів, а решта – всі православні, переважна більшість за старим стилем, а 39 сімей – за новим стилем, які ходять до монастиря Путна. Хоча отець – українець, служба Божа проходить румунською мовою. Священники закінчили теологію румунською мовою, але вони сповідають людей, зокрема похилого віку, українською мовою. Колектив Гуцулка був заснований 1981 року. До його складу входять лісоруби та люди, які займаються тваринництвом. Тепер залишилося лише 8 людей, бо багато з них поїхали жити у містах. Гурт «Гуцулка» був гостем передачі для національних менш на суспільному телебаченні. Члени гурти виконують давню автентичну музику на інструментах і голосом, тому спеціалісти їх дуже оцінюють.
У школі села Ульма українська мова викладається, як предмет. Детальніше про процес навчання розповість Юрій Чига: У нас тепер є понад 300 учнів і 70 дітей у дитячому садочку. Навчання проходить румунською мовою, але діти вивчають українську рідну мову як предмет, навіть і діти румуни вивчають українську мову, тому що є інтерес, наше село будучи розташоване на кордоні з Україною. У нас працюють вчителі, які закінчили Сучавський університет імені Штефана Великого – філологічний факультет – український відділ або Чернівецький університет імені Юрія Федьковича. Часто організуються кружки з української мови. Наприклад, нещодавно у сусідньому селі Бродина відбувся такий кружок. Тут зустрілися вчителі, які викладають українську мову. Вони читали реферати, пройшов зразковий урок, відбувся обмін досвідом а в кінці пройшла артистична програма. Нам багато допомагає Союз Українців Румунії, який щороку організує різні заходи, як наприклад Конкурс декламування української поезії. Союз Українців Румунії фінансує й інші позашкільні заходи, у тому числі спортивні заходи, бо і вони сприяють вихованню учнів.
Говорячи про культурне життя громади, пан Юрій Чига сказав, що у червні відбувся захід присвячений покійній вчительці Мирославі Шандро, яка залишила у спадщину надзвичайні книги про фольклор зібраний з наших сіл. Мирослава Шандро плідно працювала серед гуцулів. Тут вона записала понад 600 пісень, колядок, балад, що були опубліковані в книгах під назвою Ой кувала зозулечка та Співаночки мої любі. Мирослава Шандро поруч із фольклором збирала твори народного декоративного мистецтва. Альбом Гуцульські вишивки вийшов друком аж в листопаді 2005 року. Цей альбом був високо оцінений і на Бухарестському книжковому ярмарку «Гаудеамус». Вихід у світ цього видання завдячується чернівецькому видавництву Букрек і сучавському Лідана.
