Українці Румунії відсвяткували Великдень

Сьогодні розповімо про те як відсвяткували українці села Русь-Поляни Великдень та про великодні ігри у селі Вишавська долина Марамороського повіту.

Христина Штірбець, 09.05.2024, 10:01

Сьогодні, шановні радіослухачі, представимо вам як відсвяткували українці села Русь-Поляни Марамороського повіту Великдень – найбільше християнське свято ­- Воскресіння Христового, що символізує перемогу Ісуса Христа над смертю та відкуплення людства від гріхів. Священник Адріан Вішован розповідає про Велику п’ятницю, Велику суботу, Великдень, а також про освячення великодніх кошиків, протесію, вшанування пам’яті померлих та інші великодні звичаї. У свою чергу, директорка Марія Папарига, розповідає про те, як збереглися великодні ігри, давній звичай у селі Вишавській Долині Марамороського повіту.

 У Полянах Марамороського повіту,  українці свято бережуть гарні великодні релігійні обряди та народні звичаї.  Адріан Вішован, настоятель церкви «Зішестя Святого Духа» подає деталі: «Починаємо з П’ятниці Великодня з винесенням Святої Плащаниці та тричі обхідом всіма людьми церкви, символічно з Никодимом та благодатним Йосифом. Після обходу Плащаницю кладемо на стіл посередині церкви. І ми залишаємось сумними. Обхід довкола церкви символізує похорон Ісуса Христа. У суботу вранці ми приходимо до церкви і приступають до Святої Плащаниці і побожно її цілують і молимося від щирого серця, щоб Бог не покидав нас. У суботу опівночі ми зустрічаємо Воскресіння Ісуса Христа. Разом з хором, процесією, кураторами та всіма християнами ми обходжуємо церкву й перед дверима церкви ми співаємо тропар Христос Воскрес. Потім входимо у церкву, де всі християни беруть світло. У неділю вранці відправляється Свята літургія, потім освячується вода та робляться молитви для благословення хліба, яйця, м’яса та інших страв. Потім разом з протесією йдемо святити великодні кошики, які християни мають перед собою, ліворуч і праворуч церкви. Вітаємо всіх присутніх, які прибули з далеких країв, а також наших християн дітей, дорослих та людей похилого віку. Вони потім йдуть по своїх домах та їдять посвячені страви. У понеділок також люди приходять до церкви з кошиками, які називаються «кошиками дідусів», в яких ставлять хліба, яйця, вина на спогад своїх померлих. Священник освячує й ці кошики, а віруючі роздаються страви бідним людям, але і знайомим, вітаючи один одного: Христос Воскрес! Воїстину Воскрес! Цими днями священник каже проповідь про Воскресіння та мирує християн. На третій день знову правиться богослужіння та мирування у церкві. На ці прекрасні великодні дні до нас завітали і депутат у Парламенті Румунії Микола-Мирослав Петрецький та кілька представників СУРу, які у понеділок були присутні у Полянах на Службі Божі. Опісля вони відвідували парафіяльний дім, де ми разом обідали і була радість для всіх нас. Бажаю всім українцям, щоб Бог припинив війну, щоб засіяв любов поміж народами, по всіх місцях, румунських та українських землях. Бажаю всім українцям і всьому світові: щастя, здоров’я, любові, терпеливості й всього найкращого! Христос Воскрес!»

У окремих селах Мараморощини з українським автохтонним населенням ще проводяться «Великодні ігри», зокрема у Вишівській долині. Протягом трьох днів Великодня, після обіду, діти, парубки та дівчата граються навколо церкви. Ці ігри здається пов’язані із веснянками дохристиянського періоду, коли всі раділи весні, а потім пристосували їх до цього великого християнського свята. На великодні ігри чекають всі, не лише діти, але і жінки та чоловіки, а також люди похилого віку. Всі беруть участь у них: одні граються, а інші дивляться та радіють. Директорка Марія Папарига говорить про великодні ігри у Вишавській долині Марамороського повіту, а учні гімназійної школи Вишівської долини виконують пісні до цих ігор: «Свято Великодня у Вишівській Долині, що на Мараморощині, приносить людям радість Господнього Воскресіння. Діти, зокрема, чекають з нетерпінням цих днів тому що, всередині сім’ї вони підготувалися старанно до цього свята, а радість, яку вони мають протягом всіх трьох днів відображається у різних великодніх іграх. У нашому рідному селі чудово збирігаються великодні ігри, які відбуваються коло церкви, «на цвинтарі» як ми кажемо, після Святої Літургії, аж до пізнього вечора. Йде мова про такі ігри є: «Десь тут була подоляночка», «Ми голубки ізловили», «А я ходжу по торгу», «А, зелені огірочки», «Нема Краля вдома», «Ходи жужень по жужині», «Котик та мишик», «Горщитко», «Прутика», «Варташ», «”Задні будите передні». Ці специфічні великодні ігри мають як ціль виявити перед глядачами із сторони молоді: хоробрість, мудрість та любов. Тут навіть можна побачити, хто з ким у наступному періоді має одружуватися. Великодні ігри це дуже давні та гарні, які тримають протягом трьох днів. У нас в селі продовжують гратися навіть цілий тиждень аж до першої неділі після Великодня.

Головна пісня і головний танець це «А вербове колесо», в якій беруть участь дівчата. Вона символізує радість, пробудження природи, відновлення життя, любов. Пісню «А вербове колесо виконують в продовжені учні гімназійної школи Вишівської долини:

«А вербове колесо, колесо
З під дороги стояло, стояло,
А ялова дощечка горіла, горіла,
Коло неї ласточка сиділа, сиділа.

А ришитом водиці носила, носила,
А ялову дошичку гасила, гасила.
Кілько разів промоло, промололо,
Тілько наших легіників прокололо, прокололо.

Кілько на решеті дірочок, дірочок,
Тілько наших легіників болєчок, болєчок.
Кілько на решеті водиці, водиці,
Тіко наших легіників правдиці, правдиці.

А йдуть дівки до млина, до млина,
А парубки зо млина, зо млина.
Несуть дівки пшиницю, пшиницю,
А парубки житницю, житницю.

А по горі стовпчики, стовпчики,
Роди Божи хлопчики, хлопчики.
По долині лавички, лавички,
Роди Божи дівочки, дівочки».

Інша дуже гарна ігра “Ой зелені огірочки”. Парубки та дівчата збираються у велике коло та починають рухатися у один бік, співаючи всі разом:
“А зелені огірочки,
А густі їх попіночки
Лише розквітайте,
А ви панці та молодці
Лише побирайте !”

А зелені огірочки,
А густі їх попіночки
Уже ся розцвели,
А ви панці та молодці
Уже ся підібрали!”

Збираючись у коло парубки і дівчата слідкують з самого початку хто з ким має триматися за руки. Після закінчення пісні пара обіймається за шию, ніби то одружуються. Пісня продовжується поки всі скажімо так одружилися. Сподіваємось, що ці великодні ігри далі будуть зберігатися у нашому прекрасному селі Вишівська долина. Всім слухачам Дай Боже здоров’я та добробуту! Христос Воскрес!»