XIII-й Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», в Сату Маре
У повітовому музеї Сату Маре, 28-29 листопада 2025 року, пройшов вже традиційний престижний Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність».
Христина Штірбець, 04.12.2025, 16:20
У повітовому музеї Сату Маре, 28-29 листопада 2025 року, пройшов вже традиційний престижний Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність».
Симпозіум був організований Союзом українців Румунії через Сату-Марську філію у партнерстві з Повітовим музеєм Сату Маре, Повітовою радою Сату Маре, Префектурою Сату Маре, Державним вищим навчальним закладом «Ужгородський Національний Університет», Чернівецьким Національним Університетом імені Юрія Федьковича, Чернівецьким Благодійним фондом «Громадські ресурси та ініціативи», Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту а також іншими науковими партнерами з України та Румунії. Серед медія-партнерів була і Всесвітня служба радіо Румунія.
Цьогорічний симпозіум об’єднав у секційних засіданнях істориків, археологів, етнологів, культурологів, мовознавців, літературознаців, педагогів, політологів, соціологів, фахівців з міжнародних відносин. Взяли участь також представники Союзу українців Румунії, партнерських установ та адміністрацій Румунії та України та інші гості.
Генеральний секретар СУР, голова Сату-Марської філії СУР Ірина-Люба Горват, організаторка симпозіуму, говорить про його роль та формат: «Симпозіум “Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність” без жодних сумнівів є новим кроком у комплексному вивченні історичних, політичних та культурних зв’язків між двома дружніми країнами, поштовхом до нових наукових досягнень. У цьогорічному симпозіумі взяли участь більше 110 осіб, з них 50 науковців та дослідників – учасників секційних засідань. Доповіді симпозіуму були у чотирьох секціях: «Археологія», «Історія та міжнародні відносини», «Освіта, мова та література» і «Етнографія та культурна спадщина» – завжди мають різноманітну тематику, що стосується дослідження транскордонних питань, не лише спільної історії, а й соціально-економічних, етнічних, законодавчих, геополітичних та міжнародних аспектів співпраці між Україною та Румунією. Також в рамках симпозіуму відбулася презентація збірника «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність». Кожен симпозіум та видання збірника з однойменною назвою, щоразу відкривають нові гучні імена вчених, порушують маловідомі теми, висвітлюють історичні факти, які ще вчора були таємницею. Дякуємо нашим партнерам за наукові внески у дослідження румунсько-українських відносин у сфері національної історії та культури, які підняли престиж цієї події. Починаючи з 2015 року Союз українців Румунії повністю підтримує організацію симпозіуму і робить можливим видання збірника «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність». З цієї нагоди дякуємо керівництву Союзу українців Румунії та голові СУР, Депутату в Парламенті Румунії Миколі-Мирославу Петрецькому, і сподіваємось, що будемо користуватися такою ж підтримкою і в майбутньому.»
Важливою складовою симпозіуму є також участь місцевих та регіональних органів влади Румунії та України та укладання угод про міжнародне співробітництво. Ірина Люба Горват уточнює: «Цього року були представники більше ніж 30 державних установ, які таким чином мають можливість отримати ширше уявлення про питання, пов’язані з розвитком регіонів, які вони представляють, та сусідніх, створюючи таким чином нові можливості для доступу до транскордонних проєктів, спрямованих на економічний та культурний розвиток кожної залученої громади. На симпозіумі, за участі представників України та Румунії, відбулося також засідання круглого столу на тему: «Інтенсифікація румунсько-українських відносин у сучасному контексті». Дискусія виявилася плідною та пізнавальною для всіх присутніх. У цьому партнерстві Союз українців Румунії взяв на себе місію об’єднувати громади України та Румунії та підтримувати різноманітні проєкти в різних галузях життя. Симпозіум щороку відкриває також можливості для налагодження звʼязків між країнами та нові перспективи розвитку співпраці між державними установами та територіальними громадами, тож важливим доповненням урочистостей стало підписання ряду угод про міжнародне співробітництво.»
Доцентка кафедри сучасної української мови Філологічного факультету Чернівецького Національного Університету Алла Антофійчук говорить про участь науковців філологічного факультету у цьогорічному симпозіумі: «На пленарному засіданні професор кафедри української літератури Володимир Антофійчук презентував новий науковий збірник, присвячений сучасним дослідженням українсько-румунських взаємин, окресливши актуальні напрями наукових студій та перспективи подальшої співпраці між інституціями двох країн. Під час секційної роботи науковець також виголосив ґрунтовну доповідь «Поезія Дмитра Загула як апокаліптична притча про долю України», у якій розглянув нові ракурси прочитання загулівського модернізму й акцентував на філософсько-екзистенційному вимірі поетової творчості в контексті сучасних історичних реалій. У своїй доповіді «Листи Ольги Кобилянської я окреслила результати аналізу епістолярної спадщини письменниці, визначено ключові риси її мовної самобутності та розкрито емоційно-рефлексивний вимір листування. Доцент кафедри української літератури Лариса Маркуляк виступила з доповіддю «Психологізм та проблематика оповідань Корнелія Ірода», у якій проаналізувала художню своєрідність малої прози письменника, зосередивши увагу на психологічній глибині образів та особливостях моделювання морально-етичних конфліктів. Участь науковців Чернівецького філологічного факультету у престижному міжнародному заході засвідчує високий рівень їхніх наукових напрацювань та активно сприяє поглибленню міжкультурного діалогу. Висловлюємо вдячність Союзу українців Румунії та йому очільнику Миколі-Мирославу Петрецькому за повсякчасне сприяння та підтримку проведення наукових заходів. Щиро вдячні пані Любі Ірині Горват за високу організацію симпозіуму.»
Василь Коцан, доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту відмітив роль симпозіуму «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність» та однойменного збірника: «28-29 листопада цього року наш Музей вкотре доєднався як співорганізатор до участі у Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність». Як завжди симпозіум був проведений на високому рівні, як з боку організаторів, так із боку його учасників. У рамках роботи симпозіуму було проведено цікавий круглий стіл на тему «Інтенсифікація румунсько-українських відносин у сучасному контексті», а також презентацію збірника, виданого за результатами однойменного симпозіуму. Мені пощастило бути науковим рецензентом даного видання і я у своєму виступі наголошував, що в умовах тривалої війни, подібні видання відіграють надзвичайно важливу роль як інтелектуальний інструмент захисту культурної ідентичності України. Збірник не лише фіксує, пояснює минуле а й формує підґрунтя для майбутнього діалогу, солідарності та протидії дезінформації, стаючи вагомим елементом культурного та інтелектуального супротиву. У рамках секційних засідань, крім мене брали участь колеги з Музею, які презентували доповіді про різні напрямки музейної роботи, також різної сфери матеріальної та духовної культури українців Закарпаття. Звичайно, висловлюємо щиру подяку організаторам симпозіуму, зокрема голові СУРу, депутату Парламенту Румунії Миколі-Мирославу Петрецькому та генеральному секретареві СУРу Ірині-Любі Горват за можливість брати участь у його роботі, за їхню постійну багаторічну підтримку румунсько-українських зв’язків, підтримку України в умовах війни, адже кожна їхня дія, зокрема й даний симпозіум це яскравий приклад того, як наукове середовище може виступати активним учасником загально-національного спротиву, зміцнюючи ідентичність через знання, історію та культуру. Проведення такого симпозіуму в час коли Україна протистоїть збройні агресії є не лише символом академічної стійкості, а й конкретним внеском в побудову інтелектуального фронту.»
