Фестиваль національних меншин “Співжиття”
Сучавська філія Союзу українців Румунії та мерія місцевості Бродина Сучавського повіту провели нещодавно XXIII-ий Фестиваль національних меншин Співжиття.
Христина Штірбець, 13.10.2016, 10:36
Сучавська філія Союзу українців Румунії та мерія місцевості Бродина Сучавського повіту провели нещодавно XXIII-ий Фестиваль національних меншин Співжиття. Взяли участь представники німецької, циганської, липованської та української меншин Румунії. Після параду народних костюмів, 11 художних колективів зачарували своїми народними піснями і танцями присутню публіку в Будинку культури села Бродина, серед яких: танцювальний гурт із місцевості Гулія, народний оркестр Четіна із Бродини, танцювальний ансамбль Козачок із Бальківців, вокальний гурт Едельвейс із Кипулунг Молдовенеск, солістка Фелічіа Облезнюк, гурт Буковинська ружа із Мілішівців, гурт Полонинка із Палтіну, дитячий гурт із Фалкеу, дитячий гурт із Бродини та інші.
Гостей привітав 28-річний мер громади Бродина Кодрін Русу, який зазначив, між іншим, що фестиваль дає можливість мешканцям села Бродина пізнати духовні цінності, традиції, звичаї та народні костюми нацменшин. Така подія відіграє значну роль у вихованні молодого покоління в дусі справжніх культурних цінностей, в дусі взаємоповаги, толерантності та цивілізованого співжиття.
Голова Сучавської філії та інспектор з української мови Ілля Савчук сказав, що «Оргкомітет Сучавської філії СУР-у вирішив, щоб ця культурна подія відбулася в Бродині, завдяки високо оціненого культурного діяння, розгорнутого тут місцевою організацією, очоленою пані Оленою Торак. Слід нагадати, що фестиваль Співжиття започаткував вчитель Коля Курилюк в селі Марицеї. Перші сім випусків відбулися в Марицеї, а потім фестиваль був організований у різних місцевостях Буковини, де компактно проживає українська громада. На мою думку, ювілейний 25-ий Фестиваль національних меншин Співжиття треба організувати обов’язково в Марицеї, як знак шани до духовного батька цього фестивалю і тамтешніх жителів, які підтримали такого роду захід. Треба додати, що представники нацменшин проявляють себе не тільки у ході культурних заходів, але й на олімпіадах з рідної мови та різних шкільних конкурсах. Все це завдячується наполегливій праці наших педкадрів та учнів, підтримці родичів та не, востаннє СУР-у, – додав Ілля Савчук.
Голова Союзу буковинських угорців-секуїв Клара Гапенчук сказала, що де б не проживали, уродженці Буковини та їхні потомки зберігають в серці і в душах те чисте буковинське ставлення до ближнього, до природи, до духовних надбань кожного зокрема.
У свою чергу, голова Демократичного форуму німців Сучавської філіі Антонія Георгіу ствердила, що Буковина – це оазис миру, душевного спокою, духовної насолоди та мирного співжиття.
Ніколай Констянтин, голова організації рромів села Гулії заявив, що будь-котра нацменшина, що проживала чи проживає на Буковині, знайшла найсприятливіші умови для свого духовного виявлення.
Голова Союзу липованів Сучави Георгій Тимофієов ствердив, що спілкуватись на рідній мові на Буковині багатьом – це святий обов’язок, а на державній – це громадянська честь для всіх.
Радник префекта повіту Сучава Михайло Міхаєску Анюк, висловлюючи «Добрий день» на мові кожної із присутніх меншин, підкреслив те, що із цього прадавнього вітання починають всі добрі стосунки між людьми, незалежно від мови, віри, раси чи роду. Якщо добрий день, то і добрі діла будуть!
На фестивалі був присутній також учитель української мови з села Негостина Євсебій Фрасенюк, який майже 17 разів був ведучим цієї культурної події та поділився своїми враженнями: На 23-му випуску фестивалю, у мальовничій Бродині у наших славних Карпатах було дуже приємно бути присутнім, як глядачем, так і учасником, тому що газди прийняли нас із великою любов’ю, вони підготувалися до цієї культурної події, село виглядало святково, як мерія та будинок культури, так і люди. Після того як привітав нас мер села, творчі колективи рушили парадом до будинку культури, по дорозі весь люд, вся гуцулія із великою любов’ю дивилася та сплескувала так скажімо «культурному поїзду гуртків», а потім супроводили цей поїзд до будинку культури. Вони були дуже раді, що така славна подія організується у їхньому селі. Взяли участь у фестивалі народні колективи нацменшин, що проживають на Буковині та їхні представники, які у своїх привітальних виступах відмітили свою радість з того приводу, що цей фестиваль продовжується, що він ввійшов у душу кожної меншини, тому що гуртки старанно приготовляються до цієї культурної події.
Євсебій Фрасенюк скаже, якою була мета цього заходу: Головна ідея цього фестивалю навіть як сама назва підказує є співжиття всіх тих меншин, які проживають на Буковині, де зливаються певні культури. Історія так склалася, що тут проживають румуни, українці, росіяни, поляки, німці, цигани, євреї, угорці. Кожна меншина плекає свою рідну культуру. Завжди було цікаво краще пізнати свого сусіда, мати з ним добрі відносини. За допомогою цього взаємного пізнання упродовж історії склалися дуже гарні культурні відносини між людьми. Інша мета цього фестивалю полягає у пізнанні нових культурних надбань кожної меншини, як у народних костюмах, так у нових піснях, мотивах, які поновлюються у їхніх репертуарах. Кожна меншина хоче показати все що є найкраще у своєму культурному надбані. Ця енергія сприяє тому що з великою любов’ю всі колективи приходять до місцевості, де організується фестиваль співжиття і я надіюся, що продовжиться на довгі-довгі роки.
