110-річчя від дня народження українського поета Гаврила Клемпуша

Комісія з питань культури Союзу українців Румунії 3 жовтня 2020 року провела у Бухаресті культурний захід, присвячений відзначенню 110-річчя від дня народження українського письменника Румунії Гаврила Клемпуша.

Христина Штірбець, 15.10.2020, 08:23

Комісія з питань культури Союзу українців Румунії провела 3 жовтня культурний захід, приурочений до 110-річчя від дня народження українського письменника Румунії Гаврила Клемпуша. У заході взяли участь члени
Бухарестської філії СУР, члени-симпатизанти, журналісти, студенти, письменники та актори. Письменники та
журналісти Михайло Михайлюк та Михайло Гафія Трайста представили доповіді про
життєвий і творчий шлях поета Гаврила Клемпуша.

«Гаврило Клемпуш був першою ластівкою української літератури в Румунії. Він був першим, котрий писав українську поезію та надрукував першу збірку української поезії в Румунії. Він був знайомим з Ольгою Кобилянською та з іншими українськими і румунськими письменниками. Румунський поет Йон Петровай пригадує, який на нього позитивний вплив мав Гаврило Клемпуш» – сказав письменник Михайло Трайста.

У заході взяв участь і
Богдан Клемпуш, внук поета Гаврила Клемпуша, який прочитав
кілька віршів свого
дідуся українською, але й румунською мовами в перекладі поета Йона Петровая.
Він розповів про життя свого
дідуся та про Меморіальний будинок Гаврила Клемпуша: «Ще наприкінці 90-х
років за
підтримки Міністерства культури Румунії, Союзу українців Румунії та сільської ради села Бистрий, на фасаді будинку була відкрита меморіальна дошка дідусю та обговорювалось питання надання будинку офіційного статусу
Меморіального будинку поета. На жаль, поки що, це не вдалось, між іншим
і через те,
що в ньому тепер живуть мої батьки, і вони зберігають свої особисті речі між
такими речами,
які можуть стати експонатами музею. Є сподівання, що
це буде здійснено за допомогою проєкту з
європейських фондів. Конкретно, в рамках європейських програм транскордонного
співробітництва,
село Бистрий та місто Рахів реалізують проєкт, який передбачає,
між іншим, відремонтувати будинок та включити його
в туристичний
маршрут. На сьогоднішній день опікою моїх батьків дім відкривають для гостей, зокрема на замовлення, тобто, коли прибувають певні
групи
туристів, науковців, діячів культури або учнів.»

Гаврило Клемпуш
народився 22 березня 1910 року в селі Вишівська Долина Марамороського повіту.
Він був самоуком, навчився читати і писати з молитовників та «Кобзаря» Тараса
Шевченка. Гаврило Клемпуш до 1940 року вчився в Чернівецькому педагогічному
інституті, однак через складні обставити закінчити його не зумів. У Чернівцях
він познайомився з Ольгою Кобилянською та з іншими видатними культурними
діячами, в тому числі з чернівецьким лікарем і скульптором Опанасом
Шевчукевичем, з яким тримав зв’язок аж до останніх років свого життя. У 1940 році в Чернівцях
відбувся його літературний дебют. Гаврило Клемпуш був відомий як поет-лісоруб,
він писав коломийкові вірші про трудівників лісу та друкував їх у газеті «Новий
вік», нині «Вільне слово». У 1963 році вийшла друком перша та остання за його
життя збірка віршів українською мовою «Моїй рідній батьківщині співанки
співаю», упорядкована мовознавцем і викладачем Миколою Павлюком. Гаврило
Клемпуш помер 5 січня 1990 року на 80-му році життя.

У 2009 році до 100-річчя
від дня народження Гаврила Клемпуша, за старанням його внука Богдана та за
фінансовим сприянням Союзу українців Румунії, вийшла друком друга збірка
«Верховинська сопілка», що вміщує вірші, кілька оповідань, невелику частину із
написаних автором коломийок і прислів’їв, вибраних з його рукописної спадщини,
упорядкована письменником Михайлом Михайлюком. У 2010 році побачила світ його
третя книга «Із-за гори Яворова», яка включає марамороські народні пісні,
балади, коломийки, історичні та вояцькі пісні, редактором якої став також
Михайло Михайлюк.

Богдан Клемпуш продовжує збирати рукописи свого дідуся і бажає, щоб й інші його книги бачили світа: «Гаврило Клемпуш був глибоко віруючою людиною, він рідко пропускав недільну літургію та сильно любив церковну літературу, збирав і писав церковні і релігійні пісні. Збереглися рукописи релігійних
пісень, віршів, роздумів і порад молодим віруючим. У них є авторська релігійна
поезія, але і пісні, зібрані з різних церковних книг. Це трішки складно
відсортувати і розставити по полицях, що – авторське, а що – зібране. Мені
знадобиться допомога фахівців, священиків, дяків. Я сподіваюся, що зумію все це зібрати, показати, відсортувати й, за допомогою СУРу видати, можливо якраз в такій
формі: частина – авторська релігійна
поезія і роздуми, а інша частина – зібрані пісні. Окрім цього, ще є така ідея перекласти на румунську мову
поезію і видати двомовну збірку віршів. У цьому мені готовий допомогти
румунський поет Йон
Петровай. Він був знайомий з моїм дідусем,
він високо цінує його творчість, оскільки Гаврило Клемпуш був першим поетом, з яким він особисто
познайомився. Я разом з моєю двоюрідною сестрою
Славкою, викладачкою
української мови в селі Поляни Марамороського
повіту, переглянемо зміст та основні нюанси, а поет Йон Петровай «відшліфує» текст і зробить, так би мовити, художній переклад.»

У свою чергу, письменник Михайло Трайста має намір
перекласти на румунську мову прозу Гаврила Клемпуша, а письменник Михайло
Михайлюк видати нову збірку українською мовою марамороського поета.