«Маршрут слідами Емінеску»
Поет Міхай Емінеску, який є знаковою постаттю румунської культури, може розглядатися й як об’єднуюча сила румунів, як пропонує нам Камелія Маня, доцент Університету наук і технологій Бухарестського Політехнічного Університету, Факультету педагогічних наук, коли вона запрошує нас відкрити для себе можливий «Маршрут слідами Емінеску».
Ана-Марія Кононовіч і Христина Манта, 30.06.2026, 06:45
Поет Міхай Емінеску, який є знаковою постаттю румунської культури, може розглядатися й як об’єднуюча сила румунів, як пропонує нам Камелія Маня, доцент Університету наук і технологій Бухарестського Політехнічного Університету, Факультету педагогічних наук, коли вона запрошує нас відкрити для себе можливий «Маршрут слідами Емінеску». Будучи досвідченою мандрівницею, Камелія Маня сама часто відвідувала місця, де бував Міхай Емінеску, шукаючи сучасні свідчення його перебування в цих краях.
Чому саме «Маршрут слідами Емінеску» (рум. «Via Eminesciana»)? Камелія Маня, доцент Факультету педагогічних наук: «Я усвідомила, що нам слід відзначити події, які відбулися багато років тому, спробувавши реалізувати цю новаторську ідею; у нас в Румунії немає культурних маршрутів. За кордоном існує ця прекрасна традиція вшановувати видатних особистостей та ті невеликі зупинки, які вони робили у світі. Це маршрут, що об’єднує серця румунів. Цього року, на щастя, виповнюється 160 років від ініціативної подорожі поета з Чернівців до Блажа. Емінеску рушив у цю подорож в досить скрутних умовах для 16-річного підлітка: 24 січня за старим стилем 1866 року помер Арон Пумнул, його однокласники та, насамперед, Емінович, як він називався на той час, випустили брошуру: «Сльози гімназистів біля могили їхнього улюбленого вчителя». Також у 1866 році, 25 лютого, відбувся дебют Йосифа Вулкана в журналі «Familia» у Пешті з віршем «Якби я мав». Вулкан опублікував вірш під псевдонімом Емінеску, ще з самого початку висловивши свою незгоду з використанням слов’янського патронімічного суфікса. Тим часом журнал «Familia» надіслав 12 віршів, і ось уже тоді промальовується доля великого посланця румунської культури».
Які зупинки могли б бути на цьому «Маршруті слідами Емінеску»? Камелія Маня: «Я проїжджала цю дорогу, на деяких ділянках, кілька разів, спонукувана цією ж цікавістю, і опинилася в подорожі селами Буковини — від Чернівців вниз, від Скорожинця, через Красну, до Вікова, Марджіня, Солка — міфічних місць, місць надзвичайної краси! Зупинка в Гура-Гуморулуй — просто чудова! Я поїхала далі до Кимпулунг Молдовенеск, а потім до Ватра Дорней. Дуже цікаво, що Емінеску демонструє надзвичайну зрілість: він виїжджає з Чернівців, бо не зміг продовжити навчання і хотів поїхати до Блажа, щоб скласти останні іспити. Як він подорожував? Де зупинявся? Свідчень про це небагато. Емінеску проїжджав через Гуру Гуморулуй, де мав змогу відвідати Гуморський монастир, побував у Воронеці, у монастирі, заснованому князями Олександром Добрим та Штефаном Великим. Кимпулулг також зачаровує своїм містечком, що розкинулося вздовж річки Молдова, та красивими будинками, в яких його приймали. Місцева легенда розповідає, що Міхай Емінеску зупинився у селянина в Садові. Я побувала у Садові, і, справді, люди там надзвичайні: якщо ти спраглий, а вони бачать, що ти не місцевий, то підходять до воріт із чашкою води. Сьогодні в Кимпулунг Молдовенес є вулиця, названа на честь поета; у парку встановлено погруддя, створене скульптором Іоаном Лучіаном Мурну, а на кам’яному постаменті викарбувані як ім’я поета, так і рядки з вірша «У Буковині».
Які ще місця можна було б включити до маршруту слідами Емінеску? Камелія Маня: «Наступна зупинка — Ватра Дорней. І тут ми бачимо погруддя Міхая Емінеску, твір Іона Іонеску. Назва містечка Ватра Дорней згадується у вірші «Дойна»; приблизно у 1875 році ця подорож справила на Емінеску сильне враження. Сьогодні ми бачимо, що в усіх цих населених пунктах, через які він проїжджав, є погруддя, вулиці, парки та меморіальні дошки, що нагадують про «Шлях слідами Емінеску». І було б шкода не спробувати відзначити цей шлях, який, як я вже казав, єднає душі румунів Буковини, зокрема тих, хто залишився за межами країни, та румунів Трансільванії».
Пройшовши по маршруті слідами Емінеску, ми, власне, зустрічаємо видатних постатей, які залишили значний слід в історії культури румунського народу.
