ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Бузеуська ковбаса бабік

У районі Бузеу (східна Румунія) існує два види ковбас, які мають позначення походження: Плешкойська ковбаса та Бузеуський бабік. У 2019 році плешкойська ковбаса була введена до списку продуктів із захищеним географічним зазначенням в Європейському Союзі.

Бузеуська ковбаса бабік
Бузеуська ковбаса бабік

, 19.09.2023, 07:15


Деякі
ковбаси, вироблені в Румунії, мають у
своїй назві місце
походження. Такими є банатські
ковбаси, за походженням з гастрономічного фонді Банатського краю, і секлерські
ковбаси, вироблені у східній частині
Трансільванії, які мають різні рецепти,
але спільні спеції, паприку та яскраво
виражений червонуватий колір через
процес копчення, якому вони піддані для зберігання на довший період.
Найпопулярнішими є тонкі напівкопчені
ковбаси в натуральній оболонці, які
називаються кабанос, а також
олтянські ковбаски, що є
гострим варіантом останніх,
характерним для регіону Олтенії.




У
районі Бузеу (східна Румунія) існує два
види ковбас, які мають позначення
походження: Плешкойська
ковбаса та Бузеуський
бабік. У 2019 році плешкойська
ковбаса була введена
до списку продуктів із захищеним
географічним зазначенням в Європейському
Союзі. Ці ковсбаси виробляються
в повіті Бузеу в кількох населених пунктах,
у тому числі в тому, що дало назву
продукту. Існує два типи плешкойської
ковбаси: сухі та
копчені. В обох варіантах в якості
сировини використовується баранина,
дві третини, і яловичина, одна третина.
У традиційному рецепті баранину
дозволено замінити козлятиною, в
пропорції не більше 10%. В якості спецій
використовуються червоний гострий
перець, чебрець, гостра і солодка паприка,
часник і сіль. Плешкойську
ковбасу готують на грилі або на
сковороді, як теплу закуску або разом
з іншими стравами на грилі, з гарніром
або без, а також із салатом з маринованих
зелених помидорів або огірків.



Біженці
болгарської та сербської національностей,
які наприкінці 18 століття оселилися в
районі Бузеу через російсько-турецькі
війни, перейняли місцевий рецепт
плешкойської ковбаси,
але змінили його, додавши свинину замість
баранини, ймовірно, щоб помститися османам. Вони також додали
сушений і нарізаний червоний гострий
перець, і таким чином вийшов так званий
бузеуський бабік або
сербський бузеуський бабік.


Джордже Бузой, за походженням з
Бузеуського повіту, як про це
свідчить саме його ім’я, пояснив в інтерв’ю Радіо Румунія, чому з’явився бабік:
«Чому виник? Через потребу.
Взимку в кожному господарстві
було по одні свині,
одному телю, і люди
журилися, що незабаром
настане літо та зіпсується м’ясо. Традиційної
ковбаси у поле не могли брати, бо псувалась. Бабік
тримався дуже добре. Це сиро-сушений
продукт. З нього стікає
жир, але смак не змінюється.
Ви розумієте, скільки білка містить у
собі продукт, який не пройшов
термічної обробки.
Грошей у садівників було небагато, вони
багато їхали з возами, і
це було першочерговим: щоб у
них було що їсти».



Теж
Джордже Бузой розповів нам, що міститься
в цій ковбасі: «М’ясо,
неодмінно свинина і не обов’язково
яловичина, свинина є основною, потім
перцевий
відвар, який є найбільшим секретом для
всього! Перцевий
відвар
коштує
дуже дорого.
Все літо нам
потрібно
стежити, щоб зберегти
партію
перцю тільки для цього відвару. Ми у домашніх
умовах готуємо перцевий відвар. У
нього є
і колір, і смак, і все! Гострий перець
і певну кількість солі, так як потребує
рецепт.
І сушка, і дим, вони
дуже важливі, але якщо запитати в серба,
він, напевно, дасть вам рецепт!»




Бо
все одно його
не робиш, пожартував наш співрозмовник.
І це тому, що традиція передається від батька до сина, як довели Марчел
і Валентин Попа, батько
і син, виробники бузеуського
бабіку у цьому районі:
«Потрібно суворо дотримуватися кількості
м’яса та спецій для виготовлення
продукту, тому ми використовуємо лише
натуральний перець, ми не використовуємо інші спеції, тільки перець та чебрець. Ми забезпечуємо
всю продукцію так,
щоб нам вистачило на рік, бо інакше
можуть бути роки, коли урожай перця та чебреця менший».




Костел
Матей також виробляє десятки таких
ковбас і розповів Радіо
Румунія, як він їх готує: «З
яловичини та свинини.
Раніше забороняли
різати худобу, тому
клали
60% свинини,
40% яловичини.
Тепер готуємо їх із свинини. І
з паприкою. Пекучий перець спершу
сушимо, потому
ставимо у м’ясорубку,
власне млин, а
для солодкого смаку,
болгарський перець, приправу варимо двічі,
так щоб з одного
мішку перцю
вийшло б дві
200-грамові банки відвару. Дуже
важливий зміст цього відвару.
Це важливий продукт,
він не псується і дуже хороший. Перець,
сіль, відвар і все. Весь секрет полягає в замісі.
Місимо тільки кулаками. Місимо його двічі на день,
протягом трьох-чотирьох днів, поки не
вловить приємний запах м’яса. Ось і вся
принадність замісу. Кладемо в
натуральну оболонку, дуже
добре протираємо водою, особливо
кінцівки,
сушимо, поки оболонка
не прилипне до м’яса, протягом днів
5-6, і продовжуємо процесом
копчення».


У
районі Бузеу також готують ковбасний
суп з великою кількістю
овочів і, звичайно, із скибочками ковбаси,
нарізаними дуже-дуже дрібно. Поки бабік
не буде включено до реєстру продуктів
із захищеним географічним зазначенням
на рівні Європейського Союзу, місцеві
виробники повинні ефективно співпрацювати,
щоб промислові виробники також
дотримувались того самого рецепту, який
зберігається в домогосподарствах.

Реміснича гастрономія «La pas»!
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Жовтня 2026

Реміснича гастрономія «La pas»!

Банат готується стати Європейським гастрономічним регіоном. На щоденні рішення впливають кліматичні зміни або, навпаки, вони можуть мати значний вплив…

Реміснича гастрономія «La pas»!
(фото: facebook.com/AFU Romania oficial/Ancaio Cam)
Неповторна Румунія Вівторок, 20 Жовтня 2026

Новий голос університетських жінок

Асоціація університетських жінок Румунії (AFU Romania) на початку жовтня провела в Бухаресті конференцію «University Women of Europe» (UWE) 2026 — євр…

Новий голос університетських жінок
Румунія зсередини
Неповторна Румунія Вівторок, 13 Жовтня 2026

Румунія зсередини

«Виїхали з країни, але ніколи не виїхали з Румунії» – так звучить підзаголовок документального фільму, автори якого досліджують, що відбувається з наш…

Румунія зсередини
Асоціація Se poate foto: RRI
Неповторна Румунія Вівторок, 06 Жовтня 2026

Там, де це можливо!

У комуні Троянул на заході повіту Телеорман є молодіжний центр, музей та нагороди від Nike для юнацької футбольної команди. За цією історією стоїть фі…

Там, де це можливо!
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Вересня 2026

Печера Колібоая — на шляху до визнання ЮНЕСКО

Робота над підготовкою досьє для ЮНЕСКО щодо печери Колібоая в повіті Біхор ведеться ще з 2017 року. Згодом документацію неодноразово доповнювали та п…

Печера Колібоая — на шляху до визнання ЮНЕСКО
Неповторна Румунія Вівторок, 22 Вересня 2026

На хвилях до професіоналізму 

Створення національної спортивної федерації в Румунії здійснюється шляхом об’єднання спортивних клубів та повітових асоціацій за видами спорту за умов…

На хвилях до професіоналізму 
Неповторна Румунія Вівторок, 15 Вересня 2026

Трансільванська кішка – за крок від міжнародного визнання

Для породистої кішки, яка бере участь у змаганнях, краса — це не лише те, що бачить суддя. Мова йде про характер та родовід. Цього року трансільванськ…

Трансільванська кішка – за крок від міжнародного визнання
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Вересня 2026

Історії з саду

Вони є мешканцями столиці, у районі, де завдяки містобудівним планам зараз працює безліч будівельних майданчиків. Це, здебільшого, мешканці околиць Ун…

Історії з саду

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company