ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Новорічні звичаї

Злам років - це момент, який кожна країна відзначає весело і розкішно, але і з певними звичаями. Поза традиційними стравами, що відрізняються від країни до країни...

Новорічні звичаї
Новорічні звичаї

, 31.12.2019, 02:11

Злам років – це момент, який кожна країна
відзначає весело і розкішно, але і з певними звичаями. Поза традиційними стравами, що відрізняються від
країни до країни, існують традиції, які збереглися і не піддаються сучасності. У Греції тарілки розбиваються, щоб новий рік був багатим, в Данії
говорять, що якщо ти прокинешся з багатьма старими столовими приладдями у
дверях будинку, ти щасливий, і у тебе багато друзів. І так далі.


Не менш колоритними є свята румунів. На Новий рік у традиційних домашніх
господарствах, але навіть у містах зберігається звичай груп які ходять вулицями від будинку до будинку із Сорковою, Плугушором, з «Козою» або з Ведмедем. З вечора 31 грудня групи
колядників ходять по селах, щоб відлякати злих духів.
У селах Буковини прийнято, щоб масковані персонажі представляли ведмедя, козу, оленя, поганих, гарних, чорта, лікаря тощо. Ходять з ведмедемлише в Молдові, на Новий рік. Ведмедя уособлює молодик, що несе на голові та плечах хутро
тварини, прикрашене червоними пучками біля вух. Під звук барабанів і свистів та спираючись на
палицю, маскований бурчить та імітує гойдаючись кроки ведмедя. Значенням цього
є очищення та удобрення
ґрунту в новому році. Існує так думка, що походженням цього звичаю був би
фракійсько-готичний культ.


Ходять з Козою зазвичай від Різдва до
Нового року. Маски, що представляють біблійних персонажів Вифлеєма, тепер замінені маскою однієї тварини, назва якої варіює від регіону до регіону: оленя в повіті Хунедоара, колядування з Козою в Молдові та Трансільванії. У Волощині
та Олтенії (південь) козу називають брезая (через різно
розмальовану маску), а
звичай практикується особливо на Новий рік. Коза виготовляється з короткого дерева, вирізаного
у формі козячої голови, яка покрита червоним папером,
поверх якого кладеться інший папір, чорний, дрібно нарізаний і зморщений, або
на ньому наклеєна тонка
шкіра з шерстю. Дослідники припускають, що козячий танець походить від архаїчних
священних обрядів, присвячених смерті та відродженню божественності.




Мальовничий звичай зберігається на курорті Кавнік, Марамуреського повіту (північна Румунія), де від Різдва до
початку січня, коли люди відзначають «Старе Різдво», колядують Брондоші. Кажуть, що вони вигнали
татар, які прибули до Кавніка в 1717 році. Але сьогодні їхня місія полягає у вигнанні злих
духів.


На півдні країни рік починається з
колядкою Брезоаєле, як ми дізналися від Стефана
Костела, мешканця села Домнешті
Ільфовського повіту: «Ми, Брезоаєле,заходимо до домогосподарств села Домнешті, 1 січня кожного року, щоб налякати
злих духів і вигнати їх з будинків. Таким чином, ми намагалися через десятиліття
відродити цей звичай, бо з роками він майже зник в темряві часу. Тепер група
з села Домнешті має намір зібрати дітей та навчити їх нести далі ці давні звичаї. Брезоаєле- це не
точна кількість людей, можуть брати
участь всі громадяни села. Специфічні костюми Брезоаєле
– це обідраний
одяг, дзвіночки та обличчя з пір’ям.


З грудня по 6 січня в населеному
пункті Лункавіца, Тульчанського повіту
ходять групи, що називаються Мошоає. Ми також зустріли їх у Національному музеї села імені Димітрія Густі в Бухаресті та дізналися,
як готуються маски цілий рік, від професора Марку Трандафіра: Це місцева
традиція в селі Лункавіца,Тульчанського повіту. Ці маски виготовлені з рослини, пов’язаної з гарбузом. Раніше молодь використовувала їх для масок Мошоє, а старші використовували їх для
збору винограду. Такі погані Мошоє, що злі духи тікають з будинку
людини, і якщо поганий
вигляд Мошоає не допомагає, вони мають палиці з папороті і б’ють злих духів».




У перший день нового року ходять з «Плугушором» та «Сорковою», звичаї, які викликають процвітання та
багатство для домашніх господарств, що приймають колядників. Кажуть, що ті, хто не
примає колядників, зіткнуться з бідністю та проблемами в новому році.



«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Неповторна Румунія Вівторок, 31 Березня 2026

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу

Басейн Гацегу є одним із найважливіших місць у Європі для вивчення динозаврів...

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Румунка слідами Нансена
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Березня 2026

Румунка слідами Нансена

Багатонаціональна експедиція з дослідження полярних регіонів дійшла до Арктики...

Румунка слідами Нансена
Марарони (foto: Mariana Chirita/ RRI)
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Березня 2026

Традиції зі смаком

Спіралки, макарони, локшина-гнізда або лешкуце та інші назви, що походять з...

Традиції зі смаком
Публічні виступи та самопізнання з Аліс Ніколає
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Березня 2026

Публічні виступи та самопізнання

«Хто ти був до того, як тобі сказали, ким ти повинен бути?» — це одне з питань...

Публічні виступи та самопізнання
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Березня 2026

Успіхи румунських учнів туристичних спеціальностей на міжнародному рівні

Участь Румунії в конкурсах з готельного бізнесу (HoReCa) зазнала значного розвитку в...

Успіхи румунських учнів туристичних спеціальностей на міжнародному рівні
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Лютого 2026

Від кіно до активізму

З повідомленням на екрані «Більше квитків – більше любові!» і визнаючи, що в...

Від кіно до активізму
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Лютого 2026

Мовою кажанів

Попри поширені повір’я, що кажани завдають шкоди, заплутуються у волоссі людей...

Мовою кажанів
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Лютого 2026

Фізика. Магія. Прогрес  

Європейська організація з ядерних досліджень у Швейцарії, відома як CERN, має у...

Фізика. Магія. Прогрес  

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company