Роботи для освіти!
У Румунії роботи стають не лише технологічним проривом, а й дієвим інструментом освіти, що відкриває нові можливості для дітей і дорослих у вивченні робототехніки, програмування та цифрової грамотності.
Ана-Марія Кононовіч і Василь Каптару, 06.01.2026, 06:42
Ана-Марія Станку є генеральною директоркою Bucharest Robots — першого в Румунії стартапу, присвяченого гуманоїдним роботам і роботам-помічникам. Вона також є засновницею RoboHub — освітнього центру з робототехніки та програмування, орієнтованого насамперед на дітей із вразливих груп, а також на інших зацікавлених дітей і дорослих. Окрім цього, Ана-Марія Станку входить до правління euRobotics — європейської мережі цивільної робототехніки. Вона має понад 20 років досвіду роботи в неурядовому секторі та у сфері моніторингу державної політики в Румунії. Разом з іншими організаціями в цій галузі вона ініціювала створення Коаліції за цифрову освіту в Румунії та активно долучається до формування державної політики у сфері нових технологій.
В інтерв’ю Радіо Румунія Ана-Марія Станку розповіла про роль роботів і їхніх розробників на ринку праці, окреслила можливі ризики, а також проаналізувала сучасний стан галузі й перспективи її подальшого розвитку. Розповідаючи про початок свого шляху, вона зазначила:
«Гадаю, це був 2018 рік, коли я взяла участь в Європейському форумі робототехніки, що тоді проходив в Амстердамі. Побачивши все, що там демонстрували, я відчула, ніби ми живемо в Середньовіччі, а все побачене було дуже далеким від того, що існувало в Румунії. Згодом з’явилася ініціатива euRobotics — Європейський тиждень робототехніки. Мені дуже сподобалася ця ідея, і я пам’ятаю, як попросила друга, який мав компанію, придбати для мене двох роботів.
Також я звернулася до Елізабети Морару з Google з проханням надати дві пари картонних VR-окулярів — дуже доступних за ціною. У мене вже була VR-камера на 360 градусів. Я склала все це у валізу й почала ходити по школах, показуючи ці технології дітям. Ідея була проста: якщо діти в Бухаресті не мають доступу до таких речей і не звикли до них, то які шанси мають діти з інших міст чи сіл? Сьогодні, озираючись назад, можу сказати, що ситуація суттєво змінилася. Нині існують місцеві ініціативи, і майже в кожному повіті є щонайменше дві-три команди з робототехніки, які беруть участь у чемпіонаті FTC — First Tech Challenge».
Серйозним викликом, за її словами, залишається підготовка вчителів до роботи з новими технологіями. У румунській системі освіти все ще відчувається значна інерція, тоді як темпи технологічних змін є надзвичайно високими. Навіть навчальні програми, зокрема на рівні ліцею, не оновлювалися вже понад одинадцять років. Ана-Марія Станку розповіла, що роботи, з якими вона працює, є повноправною частиною команди та допомагають у навчанні як учнів, так і вчителів:
«У моєму офісі є п’ять гуманоїдних роботів, один робот для дезінфекції та багато менших освітніх роботів. Іноді, зізнаюся, коли немає “Зеленого тижня” або “Тижня інакше” й до нас не приходять школи, я вмикаю їх просто так, бо вони вже стали частиною нашого середовища. Кожен має свою “особистість”: у нас є Еску — найбільший робот, є Амелія, ще один із підносами, і є Моніка».
Водночас Ана-Марія Станку наголосила, що професії залишаються актуальними та надійними:
«Генеральний директор NVIDIA, компанії, яка виробляє чіпи для роботи штучного інтелекту, зазначив, що насамперед потрібно вивчати фізику й математику, адже це фундаментальні речі реального світу. Він також сказав, що професії матимуть майбутнє. Хоча може здаватися, що роботи вже роблять усе — ви, напевно, бачили такі відео в інтернеті, — до цього слід ставитися стримано. Більшість таких відео знято в контрольованому середовищі. Це означає, що робот був навчений діяти саме в цьому просторі, повторюючи той самий рух тисячу разів, перш ніж результат було опубліковано».
Зважаючи на велику кількість відео в цифровому просторі, які пророкують настання ери роботів, що нібито замінять людину, вона пояснила:
«Ми часто наводимо приклад ChatGPT, яким користуються всі, але й інші генеративні системи штучного інтелекту працюють подібним чином. Вони називаються генеративними, тому що генерують контент. Розробники ChatGPT створили величезну базу даних із мільйонами документів, і алгоритм аналізує їх, фактично здійснюючи статистичні підрахунки. Наприклад, якщо з’являється слово “радіо”, то найбільш імовірним словом поруч буде “гість”, а поруч зі словом “гість” — “жінка”. Тому, коли ми пишемо: “розкажи щось про радіопередачу”, система відповідає: “На радіо запрошена жінка”. Це результат обчислення ймовірностей».
У Румунії також діє Коаліція за цифрову освіту, яка активно бере участь у формуванні державної політики у сфері нових технологій. У межах її діяльності було організовано навчальні програми для працівників державних установ з питань комунікації з громадянами, розроблено відповідний посібник, а також реалізовано інші ініціативи, які поступово, але впевнено сприяють цифровій трансформації країни.
