Традиційні румунські свята

З Новим роком! Солодкий смак свят з колядниками та щедрувальниками та традиційними стравами вабить і сьогодні. Починаючи з 24 грудня, домівки румунів відкриті для колядників і гостей...

Ana-Maria Cononovici, 03.01.2023, 06:28

З Новим роком! Солодкий смак свят з колядниками та щедрувальниками та традиційними стравами вабить і сьогодні. Починаючи з 24 грудня, домівки
румунів відкриті для колядників і гостей з прикрашеною
ялинкою за останньою модою святкових прикрас, або, традиційно, яблуками та горіхами. Переглянемо
разом деякі звичаї, яких дотримуються в румунських селах під час Різдва та
Нового року в регіонах, де традиція ще зберігається.

Першим нашим співрозмовником є Павло Беренгя, лідер гурту Кунуніца
(укр. Віночок), з Ілва-Маре,
Бістріца-несеудського повіту, після презентації традиційного театрального моменту в Національному музеї села «Дімітрія Густі» в Бухаресті: «Представили ми сьогодні святково-обрядове
новорічне дійство «Танець кози», що з часів наших
предків називається «белчугарій» і є перевиданням нашого зимового та літнього звичаю, тому
що влітку основне заняття мешканців нашого регіону є вівчарство. На Святвечір ми ходимо по домівках і радуємо господарів цим гарним давнім звичаєм. Пастух, головний герой, доглядає за козами, потім іншим учасником танцю є ведмідь, що нападає на кіз, яких захищає пастух. Також у нас є ще один пастух, який
грає на традиційній сопілці, що зараз ми замінили на кларнет чи саксофон, які є сучасними
інструментами. Це дуже гарний звичай, що користується успіхом не лише в нашій країні, ми
побували навіть у Франції, в Парижі.»

У Тулчанському повіті характерні щедрівки Мошойського
гурту, які вигукуються у спроводі ритму дзвіночків і танців, піднятого стрибучою ходою замаскованих колядників, чиї маски виготовлені з розмальованих гарбузів, роль яких полягає у відлякування злих духів. Вчитель Іон Трандафір,
наставник гурту колядників, розповідає: «Мошоає в нашому регіоні є дуже популярними, починаючи від Святого Миколая до
Водохрестя. Вони мають специфічний костюм, який відлякує, очищує двір від злих
духів. В результаті цього Різдво настає без злих духів. Селяни, коли чують
дзвоники, відчиняють ворота. Якщо господар не приймає колядників, то він не
відчуває задоволення від настання Різдва. До кожної домівки приходять на
святвечір багато груп колядників».

У Трансільванії підготовка до Різдва починається
ще 15 листопада, разом з
настанням Різдвяного посту. Дотепер польові роботи були закінчені, люди перестають їсти м’яса, а жінки збираються на вечорницях аби ткати святкові килими. Мешканка клузького повіту Марія Ана Маріш розповідає: «Колядують на честь народження
Спасителя і в нас є ще дохристиянські колядки та колядки характерні для нашого
регіону. У нас колядники та щедрувальники не носять масок, вони одягаються лише
в традиційні костюми. Колядників з нетерпінням чекають і приймають».

На Новий рік у сільських домогосподарствах, а
також у містах, зберігається звичай ходити групами від хати до хати,
відповідно, по вулицях, дотримуючись давніх традицій. Соркова, Плугушор, Коза
чи Ведмідь – лише деякі з найкрасивіших звичаїв, які зберіглися упродовж часу. З вечора 31
грудня групи колядників ходять по селах, щоб відлякувати злих духів. У буковинських
селах колядники в масках ходять по домівках групами. Серед
ряджених найчастіше зустрічаються образи
ведмедя, козу, оленя, поганих, гарних, чорта, лікаря тощо. Ходять з ведмедем лише
в Молдові на Новий рік. Ведмедя уособлює молодик, що несе на голові та плечах ведмежу
шкуру, прикрашену червоними китицями, дзеркалами, золотими нитками. Під звук
барабанів та спираючись на палицю, він імітує гойдаючись кроки ведмедя.
Значенням цього є очищення ґрунту в новому році. Кажуть, що походженням цього
звичаю був би фракійсько-готичний культ.

У перший день нового року у Румунії характерний
ще один новорічний звичай – Соркова, що приносить особливу радість дітям. У
новорічний ранок хлопчики та дівчатка ходять із Сорковою до родичів та до
сусідів і отримують за це гроші та солодощі. У наші дні «Соркову»
виготовляють з кольорового паперу та штучних квітів. У народі кажуть, що
людей, які не приймають колядників, наступного року чекають проблеми та
бідність.