Історичні битви в мініатюрі

Діораму з майже 2000 мініатюрними солдатиками, яка відтворює битву під Кікішем (Ковасна) 1849 року, де втратив своє життя революціонер Габор Арон, можна побачити в рамках виставки в Музей рівнини Бараолт.

Ana-Maria Cononovici, 17.11.2015, 10:00

Якщо душею ви ще не віддалилися від дитинства, як що вам
подобаються свинцеві солдатики і ви захоплюєтеся історією, безперечно вам
сподобається ідея про те, що один музей Румунії зробив перші кроки в організуванні
виставки іграшкових битв. Діораму з майже 2000 мініатюрними солдатиками, яка відтворює битву під Кікішем (Ковасна) 1849 року,
де втратив своє життя революціонер Габор Арон, можна побачити в рамках виставки
в Музеї рівнини Бараолт (Національному Секлерському музеї). Історію цих фігурок розповість директор музею Деметер
Ласло: Минулого року ми почали робити більш широку виставку -
історію в мініатюрі, історію Трансільванії від стародавнього віку до Другої
світової війни. Минулого року ми зробили першу діораму, яка представляла битву
під Кікішем, що відбулася 2 липня 1849 року. ЇЇ можна побачити й зараз, і щороку
ми намагаємося зробити все нові й нові діорами, щоб розширити виставку.

Музей рівнини Бараолт, основи якого були
закладені приблизно 35 років тому, містить багату колекцією місцевої історії,
етнографії, археології й природознавства. Початки цього музею пов’язані з
іменем годинникаря й краєзнавця Гаспара Косоні, який
пожертвував місту предмети, зібрані ним упродовж багатьох десятиліть. Музей був
відкритий у 1979 році та закритий після майже 5 років, а його експонати були
передані до Національного секлерського музею з м. Сфинту Георгре. В результаті
однієї громадянської ініціативи він був заново відкритий в листопаді 2006 року
під назвою Музей рівнини Бараолт, а колекція Косоні була повернена до Бараолту.
Але так як туристів було небагато, директор музею Деметер Ласло вирішив зробити
щось таке, чого більше не існує в цілій країні: Йде мова про свинцевих
солдатиків. Ми знаємо від наших дідусів, що в дитинстві вони гралися свинцевими
солдатиками, тож я пошукав по Інтернету, намагаючись дізнатися, чи займається
хтось цим хобі, і так я знайшов пана Хомокі Дюло з Угорщини, поблизу Будапешту,
який робить різні моделі, різні діорами. Вірніше, це його творіння, із фінансовою
підтримкою Міськради та Національного секлерського музею. Він зробив першу
діораму і ми хочемо продовжити роботу з ним. Велика діорама складається із
15-міліметрових свинцевих солдатиків, тобто дуже малого розміру, але ця діорама
дуже цікава, зроблена в деталях. Йдеться про битву між росіянами й секлерами, дуже відомої через те, що тут втратив життя Габор Арон, засновник секлерської
артилерії в 1848-49 роки. Перед російськими військами можна побачити й частину села Кікіш, навіть унітарну
церкву, а в іншій частині діорами знаходиться угорська армія. Всього приблизно
2200 фігурок, солдатиків, гармат, возів та багато інших моделей складають це
поле битви. Цікаво, що ці свинцеві фігурки можна придбати на заході у
магазинах. Робота пана Хомокі та його команди полягає в розмальовуванні цих
солдатів: в секлерів, угорців та румунів. Вони розписують їх, обладнують поле
битви на діорамах так, як це було в битві у ті часи.

Ми бачимо художнє зображення села Кікіш, яким воно виглядало майже 170
років тому, ілюструючи одяг та елементи з життя місцевих мешканців. Ми запитали
Деметера Ласло, чи проявили бажання відвідувачі купити такі мініатюрні битви
або бодай одного з героїв: Ми маємо й невеличку колекцію, яку можна придбати, і ми
хочемо зробити й музейний магазин, де можна буде придбати й ці фігурки. Цікаво
те, що в цьому зацікавлені не тільки діти, а й дорослі, особливо чоловіки. Тут
йде мова про битви, про війну, і чоловікам це подобається. До нас приїздять не
тільки з країни, а й з-за кордону, і саме це і є метою цієї виставки: зробити
таку виставку, якої немає в іншому місці країни. Ця виставка унікальна в
Румунії і ми як музей хочемо зробити свій внесок у розвиток туризму в басейні Бараолт.

Деметер Ласло згадав, що у спадщині музею є й інші цікаві предмети, серед
яких і скелет мастодонта, який жив близько двох мільйонів років тому і який
знайшли під час розкопок у шахті Ракош із зони Бараолт у 2008 році. Ще
одним дуже відомим і давнішим експонатом, ніж виставка в мініатюрі, є скелет мастодонта:
Anancus arvernensis, який був знайдений тут, в Бараолті, у шахті лігніту.
Цей скелет унікальний у світі тим, що вид, який знаходиться у нашому музеї, є
найповнішим в світі – у нас є більш ніж 80% його кісток .

А ще ми дізналися від нашого співрозмовника, що скелет має майже сім метрів в довжину і три з половиною метри у висоту. Поки-що він не представлений через відсутність простору, але збирає велику кількість зацікавлених. Крім того, наш співрозмовник сподівається, що музей зміг би розширитися через ще одну будівлю, більш простору, і таким чином колекція зможе бути розширеною, а мастодонт може бути встановлений по вертикалі.