Міжнародний книжковий ярмарок Bookfest
Книги Пейзаж після істерії Мірчі Кертереску та Чому Румунія інакша?, упорядник Вінтіле Міхейлеску користувалися найбільшим попитом на Міжнародному книжковому ярмарку Bookfest.
România Internațional, 09.09.2017, 07:55
Книги Пейзаж після істерії Мірчі Кертереску та Чому Румунія інакша?, упорядник Вінтіле Міхейлеску користувалися найбільшим попитом на Міжнародному книжковому ярмарку Bookfest, який пройшов наприкінці травня в Бухаресті у виставочному комплексі Ромекспо.
Мірча Кертереску, один з найбільш оцінених румунських письменників та один з фаворитів Нобелівської премії з літератури в останні роки, пропонує читачам, після того як два роки тому написав відомий роман Соленоїд, книгу журналістики, яка вийшла у Видавництві Гуманітас, під назвою «Пейзаж після істерії». Ця збірка охоплює публіцистичні тексти, опубліковані упродовж останнього десятиріччя, обрані автором, у такий спосіб, щоб після усунення політичного контексту, ці тексти набули загального, цивільного та етичного значення. Мірча Кертереску: Я завжди жалів, що займався соціальною та політичною журналістикою. Я почав писати, щоб заробити гроші, оскільки я тільки що одружився. Я почав з журналістикою й тому, що багато з моїх колег в кінці 90-х років уже займалися журналістикою, вони сміливо висловлювали свої погляди, виступали проти системи та уряду, в той час як я нічого не робив у цьому сенсі. Мене критикували за це, що я як письменник не реагую на речі, на які реагують всіх або на які повинні реагувати всі. Тому я вирішив займатися журналістикою. Повільно, тягар, який я відчував тоді коли почав писати ці статті перетворився на цікавість. Я допитлива людина, мене цікавлять багато речей. Наприклад, я втратив рік шукаючи відповідь на зникнення пасажирського літака авіакомпанії Malaysia Airlines, який ні досі не був знайдений. Зразу мене охопило величезне бажання дізнатися, що саме трапилося. Так сталося й у випадку політичної журналістики, у певний момент я відчув потребу писати. Насправді під час комуністичного режиму й відразу після цього, я був абсолютно аполітичним. Раптово я відчув потребу знати, що саме відбувається в цій галузі.
«Справжній письменник бере на себе людські страждання будь-якого роду та намагається перетворити це страждання на красоту. Не йде мова про минучу, даремну красоту, а про красу, яка за словами Достоєвського врятує світ. Письменник, інтелектуал, може втручатися у політичне, соціальне та моральне життя своєї спільноти, може бути (і повинен бути) представником добра та істини, борцем проти демонів, які переслідували людську істоту. Але як письменник він повинен обирати зі всього цього ту красу. Якщо письменник не пише якісно, його громадська мужність не буде такою близькою до серців своїх читачів, – пише Мірча Кертереску.
Чому Румунія є інакшою?, – запитувався 2013 року історик Лучіан Боя в своєму відомому есе, що викликало справжню суперечку між інтелектуалами. Так виникла ідея написання книги, упорядником якої є Вінтіле Міхейлеску. Книга вийшла у Видавництві Поліром. Вирушаючи від ідеї принципового і стратегічного підходу до явища суспільної румунської винятковості, антропологи, соціологи, політологи, історики та дослідники намагаються відповісти на запитання: Чому Румунія є інакшою?» Деталі подає упорядник книги Вінтіле Міхейлеску: Якщо говорити про ставку цієї книги, я б сказав, що вона народилася через невдоволення, можу сказати невдоволення всіх авторів, які внесли свій вклад для її написання. По-перше, йде мова про інтелектуальне невдоволення, але і про громадське невдоволення, а саме про цивільну відповідальність, яку повинні мати інтелектуали перед такою промовою. Твердження що ми нічого не можемо зробити або замінити, щоб ми не робили, оскільки ми є інакшими ніж інші перетворилося на постійний духовний клімат, а також є передумовою наших культурних і політичних дій. І це мені здається дуже шкідливим. Однак, з цієї точки зору, такого роду промова, яка утверджує агресивну та негативну винятковість, перемагає зокрема у політиці. І не є коректно, щоб відомі університетські професори підтримували цей міський міф.
