Новорічна обрядовість в Румунії

Особливу роль у святкуванні переходу у новий рік відіграють дохристиянські обряди. З огляду на те, що цей момент не має релігійного виміру, звичаї з часом зберіглися майже незмінними...

Monica Chiorpec, 31.12.2022, 03:49

Новорічне свято, безсумнівно, є одним з найважливіших в сучасному
суспільстві. Прихід Нового року є однією з найбільш очікуваних подій у світі. Хоча
для когось календарна дата є лише умовністю, Новий рік святкують на всіх
континентах. У румунській традиції Новий рік раніше називали Малим Різдвом,
оскільки всі обряди, що прийшли на зміну стародавнім часам, відбувалися навесні. Хоча вважалося, що
Новий рік справді починається на Різдво чи навіть раніше, на Андрія, 30
листопада, звичай колядувати, щоб сповістити про початок нового року, був
неодмінним наприкінці року. Вигнання феєрверками року, що завершується
здійснювалось раніше батогами, дзвонами та вітаннями на вулицях сіл, а святковий стіл, що об’єднував
родичів і друзів досі зберіг своє символічне значення.

Особливу роль у святкуванні переходу у новий рік відіграють дохристиянські
обряди. З огляду на те, що
цей момент не має релігійного виміру, звичаї з часом зберіглися майже незмінними. Стародавній
солярний культ зберіг до наших днів обряди, чиїм головним елементом є тварини, такі як Танець Ведмедя чи Кози. Костюми готують у передріздвяний тиждень,
а маски танцюристів містять виразність народних майстрів, які виготовляють їх.
Пояснює Делія Суйоган, етнолог Північного університету Бая-Маре: «У новорічну ніч колядують особливо родичів, сусідів, друзів. Так звані дорожні колядки вже не зберіглися. Це якісь особливі тексти, причому із сатиричною роллю. Цієї ночі в
Марамуреші ви будете в захваті від гарних колядок, тому що тут, на відміну від
інших регіонів країни, наголос ставиться на колядці як пісні. Мешканці Мараморощини знають багато гарних
християнських колядок, але є ще у них дуже багатий фонд дохристиянських
колядок, з багатьма символами, пов’язаними із сонячною системою та відродженням
сонця та природи».

Люди в сільських громадах все ще вірять, що
ніч на зламі років
полегшує їм доступ до божественного плану. У народній традиції єдино справді
важливими як для громади, так і для окремої людини вважаються послання, які
передаються людям у особливий період року, на великі свята та на зламі років. Детальніше про це Сабіна Іспас, директор бухаретського Інституту етнографії та фольклору імені Костянтина Брейлою: «Спостерігаємо низку
обрядових і святкових дій, серед яких дуже добре відому Соркову. Це
ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що
відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Також
специфічна колядка з плугом, Плугушор – ритуал вітання дітей, а й Великий плуг,
в якому беруть участь дорослі, одружені люди з сім’ями. Первісне значення
Великого Плуга полягало в захисті від злих духів, що є аспектом урочистого
відзначення великого свята, з чого випливає і ритуал колядування. Віншувальники
і ті, хто ходили з плугом відзначали Новий рік, і вся церемонія завершувалась
так званим колядуванням на Івана Хрестителя. Ці спеціальні, Різдвяні та
Новорічні традиції пов’язані з відкриттям неба. Йдеться, до речі, про
сприйняття і розуміння акту Богоявлення. У всій силі, божественність сходить на
землю і на людей. Ось чому стверджується, що відкривається небо, аби Бог міг
безпосередньо спілкуватися зі людьми. У ці особливі моменти, люди можуть
дізнатися про те, що може статися з ними протягом нового року. Це не ворожіння,
як прийнято вважати, а послання, яке Бог направляє людям, коли відбувається
прямий контакт з ними.»

Також у новорічну ніч дівчата у колишніх громадах ворожили на майбутнє. Розповідає Сабіна Іспас: «Є
багато обрядових практик, за допомогою яких люди намагаються забезпечити
правильне і максимально складне спілкування з Богом. Особливо молоді дівчата, які хочуть знати, чи вийдуть
вони заміж і за кого, і якою ця людина буде. Вони то вони якось хочуть зазирнути у майбутнє та розшифрувати якості майбутніх партнерів. Якщо вони виявлять головню, то обраницем буде брюнет, а якщо виявляють сухі гілки, то це буде шлюб з чоловіком старшим за них».

Для історії нашої культури період між Різдвом Христовим і Св. Іваном, 7 січня, є одним із найбагатших на такі
обрядово-святкові дії. Мешканці традиційних громад досі вірять, що новорічна ніч
дає їм доступ до божественного плану. Однак, сучасне суспільство перетворило святкування Нового року на нагоду провести час в колі родичів та друзів чи в публічному просторі, у розвагах, що закінчуються лише на світанку першого дня наступного року.