Театральний фестиваль “Тома Караджіу” Плоєшть 2015
В середині травня театр ім. Томи Караджіу з м. Плоєшть організував V-ий Театральний фестиваль Тома Караджіу.
România Internațional, 06.06.2015, 01:13
В середині травня театр ім. Томи Караджіу з м.
Плоєшть організував V-ий Театральний фестиваль Тома Караджіу. Запропонованими
мешканцям Плоєштю заходами фестиваль продовжив взятий два роки тому напрямок із
програмою Нова хвиля – образ режисера, основану на режисерських зустрічах.
Імена молодих режисерів як Синзіана Стойкан, Мар’яна Кемерешан, Андрея та
Андрей Гросу, Хорія Суру та Драгош Александру Мушою приєдналися до імен добре
відомих публіці режисерів як Віктор Іоан Фрунзе, Крісті Жунку та Резван Мазілу.
Починаючи з минулого року, театральний критик Андрея
Думітру є селекціонером фестивалю: Я хотіла продовжити парі, заключне в
першому випуску, а саме: що цей фестиваль може отримати ідентичність, власний
профіль, який відрізнить його серед великої кількості театральних фестивалів
країни. А ще я продовжила тему Режисерських зустрічей, нам вдалося залучити
минулого випуску те, що ми хотіли, а саме: якомога більше молодих режисерів у
офіційному відборі. Із дев’яти режисерів, які беруть участь зі своїми виставами
цього року, шестеро є дуже молодими. Один з них, Драгош Мушою, є навіть
дебютантом, ми представимо його дебютну виставу з Національного театру м. Крайова.
Дуже цікаво спостерігати, як ці молоді режисери працюють надзвичайно різними
способами з текстом, простором, з актором і не ухиляються від великих текстів.
А публіка Плоєштю дуже добре прийняла молодих
режисерів, як розповіла нам селекціонер Андрея Думітру: Можливо, це не
найдосвідченіші постановки чи не найсміливіші з естетичної точки зору. Скоріше,
це постановки, зроблені скоріше з метою здобути від публіки успіх, що я вважаю
надзвичайною річчю, тому що фестиваль, де немає незліченної кількості вистав,
які граються одночасно на декількох сценах, а максимум два покази на вечір, тож
добре, щоб вони гралися із повними залами, а не порожніми. Це надзвичайно цінні
вистави, дуже добре зіграні – це можна було побачити щовечора – і з надзвичайно
солідною структурою. А ми запропонували собі підготувати публіку і до іншого
виду вистав, сміливіших з естетичної точки зору. Тому на цьому фестивалі ми
зустрілися з майбутніми глядачами – учнями середніх шкіл та студентами з
Плоєштю, відвідавши їх в Університеті чи в Повітовій бібліотеці. Там вони мали
нагоду поспілкуватися з Резваном Мазілу, Клаудіу Блеонцом, тобто особистостями,
присутніми на фестивалі.
Одна з цих зустрічей була організована в контексті
90-річчя від народження актора Томи Караджіу, який провів своє дитинство в
місті Плоєшть, а пізніше був директором Державного театру того ж міста. Режисер
Міхаіл Лунджяну, редакція Національного радіо театру Радіо Румунія, був ґаздою
заходу, який відбувся в Повітовій бібліотеці ім. Ніколае Йорги: Ми
скористалися тим фактом, що пані Магда Дуцу, наша колега, записала колись два
компакт-диски, присвячені Томі Караджіу, і ми запропонували театру організувати
громадське слухання, де б любителі радіо-театру і взагалі театру дізналися б про
Тому Караджіу багато речей, які не можна дізнатися по-іншому. Крім цього,
організувати конкурс для молодого й дуже молодого покоління, яке не знає, ким
був Тома Караджіу, а нагородою були б ці компакт-диски. Це виявилося успішним
як для театру, так і для ідеї, яку підтримуємо ми як редакція радіо театру, -
заново ввести термін, поняття, захоплення радіо-театром в культурному горизонті
молодого покоління.
В цих рамках зустрічей з молодими режисерами театр
ім. Томи Караджіу, організатор фестивалю, представив прем’єру вистави Скляний
звіринець Теннессі Вільямса, поставлену на сцені молодою Синзіаною Стойкан з
акторами театру з м. Плоєшть. Гарний, знаменитий текст… Все-таки, ми запитали
Синзіану Стойкан, що змусило її обрати саме його: Всесвіт роз’єднаної сім’ї,
де молодий хлопець намагається знайти свій власний шлях у житті і для цього
змушений підпорядкуватися іншим цінностям, аніж тим, в які він відчуває, що
повинен вірити. Всі ці сімейні відносини мені дуже сподобалися і тому мене
зацікавив цей текст. Я вважаю, що ці теми залишаються актуальними й через роки.
Сімейні відносини не міняються, а соціальний контекст періоду, коли була
написана п’єса, є дещо схожим із тим, із чим живемо зараз ми. То був період
економічної кризи, коли люди не знаходили собі роботи, коли повинні були робити
багато жертв, щоб змогти вижити. На рівні соціального контексту я відчула деяку
схожість з тим, що відбувається зараз у нас, в Румунії 2015 року. Більше того,
я захотіла зберегти атмосферу епохи, тому що це здається мені істотним для
того, як було написано текст, тому що він представлений як спогад того хлопця.
Здається,
що в театральному пейзажі, якому не бракують фестивалі, Театральний фестиваль
Тома Караджіу знайшов своє місце і роль. Селекціонер Андрея Думітру: Для
громади Плоєштю це привілей мати фестиваль, який збирає тут одні з найкращих
вистав даного сезону. А для театрального румунського явища це знову доречна
театральна пропозиція, як я відчула це й на попередньому випуску, коли, бажаючи
зробити режисерський фестиваль, багато людей театру і особливо молоді сказали
нам Як добре, що ви подумали про це! , тому що актори мають більше нагод
показати себе, своє мистецтво, тоді як про режисерів говориться дуже мало, але
ж вони є тими, хто, врешті-решт, ставлять вистави, ведуть театр його в тому чи
іншому напрямку. Вони дуже важливі й для міжнародного театрального руху.
Іноземці приїздять в Румунію в пошуках нових режисерів і лише потім відкривають
для себе молодих акторів чи наших найважливіших акторів. Отже, я б хотіла, щоб
тут проявляли себе найважливіші імена з галузі режисури, і щоб ми бачили
найважливіші продукції знаменитих режисерів.
