Фестиваль європейського кіно
Фестиваль європейського кіно наближається до завершення ювілейного 30-го випуску в Бухаресті, але покази тривають і в інших містах країни.
Коріна Сабеу і Христина Манта, 23.05.2026, 06:03
Фестиваль європейського кіно наближається до завершення ювілейного 30-го випуску в Бухаресті, але покази тривають і в інших містах країни. Це наймасштабніший фестиваль за всю історію: 13 міст Румунії, 55 фільмів і 46 національних прем’єр у програмі, яка пропонує глядачам нагороджені стрічки, експериментальні фільми, документальні стрічки та зустрічі з європейськими кіномитцями. Під гаслом «кіно без меж» організатори заявляють, що створили фестиваль, який розповідає про художню свободу, культурне розмаїття та про те, як кіно може налагоджувати зв’язки між різними просторами та поколіннями. У Бухаресті офіційне відкриття відбулося в Залі «Auditorium» Національного художнього музею Румунії з показом фільму «Божевільні в пустелі» /«Better Go Mad in the Wild» / «Radeji zesílet v divocine», знятого словацьким режисером Міро Ремо. Ця стрічка, що поєднує елементи документалістики та художнього кіно, розповідає про двох героїв, які живуть у відриві від цивілізації, у світі радикальної свободи. Покази в Бухаресті продовжилися в кінотеатрах «Ельвіра Попеско», «Аполло 111», «Юніон» та «Гредіна ку Фільме».
Художній керівник фестивалю Кетелін Олару зазначає, що цього року до програми були відібрані переважно фільми, які спонукають до роздумів і змінюють погляд глядача на Європу та на власний внутрішній світ. При формуванні програми цьогорічного фестивалю враховувалися як тематика та стилістика фільмів, так і різноманітність представлених регіонів. Кетелін Олару: «Усі ці аспекти мали значення. Регіони представлені, я б сказав, максимально справедливо. Але, можливо, це результат того, що Європа, зокрема її кінематографічний простір, — це місце, яке варто відкривати в повному обсязі. Ми шукали насамперед фільми чи художні пропозиції, які здавалися мені актуальними і, відповідно, цікавими для широкої аудиторії, а не просто проекти з окремих регіонів. Але, звісно, у нас є фільми з досить багатьох європейських регіонів. Повертаючись до головної умови відбору фільмів, для програми цього року ми обрали насамперед ті стрічки, які не залишають нас байдужими, фільми, що пропонують нам нові способи поглянути на частину Європи, на самих себе та на спільноти, до яких ми належимо. У будь-якому разі, ми шукали найактуальніші та найновіші фільми, які мають що сказати, незалежно від того, з якої точки зору.»
Ювілейна програма також включає ретроспективну частину, підготовлену у співпраці з Бухарестським Національним університетом театру та кінематографії імені Іона Луки Караджале. У програмі «30 років потому» глядачі можуть знову відкрити для себе короткометражні фільми покоління 1996 року, поставлені в діалог із роботами сучасних молодих кінематографістів. Традиція залучення почесних послів Європейського кінофестивалю до просування та популяризації європейського кіно продовжується й цього року з двома гостями: Адою Соломон, продюсеркою європейських та міжнародних фільмів і копродукцій, головою Ради директорів Європейської кіноакадемії, та Ігорем Кобілянським, визнаним режисером з Республіки Молдова, чиї фільми відображають спільний простір творчості та художнього самовираження по обидва береги Пруту.
Візуальну ідентичність фестивалю забезпечує митець Дан Пержовскі, виставки якого об’їхали весь світ і були представлені в найважливіших музеях протягом його понад 40-річної кар’єри у світі сучасного мистецтва. У своїх творах, створених спеціально для 30-го випуску Європейського кінофестивалю, митець досліджує такі теми, як відображення європейських цінностей у кінематографічній творчості, те, як вони можуть об’єднувати цілі верстви суспільства, або повну свободу як невід’ємний елемент художнього самовираження. У останні дні бухарестського фестивалю тривають зустрічі глядачів із режисерами та авторами фільмів. 17 травня глядачі змогли взяти участь у сесії запитань із знімальною групою фільму «На власний розсуд» режисера Тудора Крістіана Журджу, який отримав нагороду на Берлінському кінофестивалі від Міжнародної конфедерації арт-кінотеатрів.
Багато фільмів, що увійшли до програми цьогорічного фестивалю, демонструються в Румунії вперше. Кетелін Олару, художній керівник фестивалю: «У нас є і фільми для широкої аудиторії, і комедії, і навіть фільми, які, якщо бути трохи поблажливими, можна вважати романтичними історіями. В цілому ж, підбірка зосередилася на тому, що рідше з’являється на екранах кінотеатрів, у тих небагатьох залах, які ще показують артхаусні фільми: фестивальні фільми, фільми для кіноманів, стрічки, що з’являються нечасто і які, сподіваюся, надовго залишаться в пам’яті. І, щоб завершити на оптимістичній ноті, якщо період пандемії завдав досить сильного удару цій крихкій структурі, якою є кінематограф, і, в ширшому сенсі, споживанню культури, я з радістю констатую, що в останні роки глядачі починають повертатися до кінотеатрів. Люди все частіше ходять у кіно і все активніше беруть участь у фестивалях такого роду. І це не може не радувати нас».
Після завершення бухарестського етапу, Фестиваль європейського кіно продовжується й в інших містах країни, серед яких Арад, Тиргу Муреш, Бістріца, Кітіла, Тиргу Жіу та Тулча. Ювілейний 30-й випуск знаменує майже два місяці показів та зустрічей, присвячених сучасному європейському кінематографу, у рамках фестивалю, який має на меті наблизити глядачів до фільмів, що рідко демонструються поза межами великих міжнародних подій.
